Unfortunately, nothing was found for your request, you can search for another keyword, or contact us with your question through the feedback form
September 12, 2024
Під час війни люди, які не мають громадянства, стали ще більш вразливими й стикнулися з великою кількістю труднощів. Вони не можуть підтвердити свою особу, відкрити банківський рахунок і навіть укласти декларацію із сімейним лікарем.
Люди без громадянства не належать до громадянства жодної країни та відповідно не мають паспорта й інших документів. У них виникла така ситуація через бюрократичні процедури, несвоєчасний обмін паспорта зразка СРСР на український, війну тощо. БФ «Право на захист» надає безоплатний юридичний супровід людям, які стикнулись із безгромадянством і допомагає отримати документи, громадянство України чи іншої країни.
Наприкінці минулого року Фонд оголосив конкурс мінігрантів на створення й розповсюдження матеріалів про явище безгромадянства та осіб без громадянства, аби підсвітити цю проблему в Україні та наголосити на труднощах, з якими стикаються такі люди. Переможцями конкурсу стало троє учасників. Двоє з яких вже встигли реалізувати свої ідеї.
З їхніми матеріалами в межах конкурсу пропонуємо ознайомитися нижче.
Діані Пертахії 25 років. Вона донька грузинських біженців. Дівчина народилася й усе життя живе у Кременчуці, на Полтавщині. Однак навіть попри це досі не може отримати український паспорт і громадянство. Усі ці роки дівчина не має доступу до державної медицини, не може влаштуватися на роботу офіційно й навіть купити квиток на потяг.
Історія доньки грузинських біженців, яка народилася в Україні та досі не може отримати паспорт → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
Дмитро — переселенець із тимчасово окупованого Луганська. Коли
хлопцю виповнилося 10 років, померла його мама, а згодом — бабуся. В 11
років Дмитро потрапив під російську окупацію в рідному місті. Після
років життя там він ще підлітком намагався виїхати на підконтрольну
Україні територію. Однак це йому вдалося лише після досягнення
повноліття. Проте на цьому труднощі не закінчились, адже Дмитро ніколи
не отримував українського паспорта, тому зробити це було складно.
Зрештою, після місяців очікування судового рішення, у 20 років Дмитро
офіційно став громадянином України.
Історія Дмитра, який підлітком виїхав з окупованого Луганська і лише у 20 років отримав український паспорт → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
Олександра Дрьомова народилася в колишньому СРСР і приїхала в Україну на навчання одразу після проголошення її незалежності. Невдовзі жінка втратила радянський паспорт. Після чого стикнулась із безліччю труднощів, адже лишилася без документів, які могли б посвідчити її особу. Зараз Олександрі 50, вона проживає у Малій Олександрівці, на Київщині, й увесь цей час жінка не має громадянства.
Історія жінки, яка 33 роки живе без паспорта та мріє про українське громадянство → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
55-річна Наталя разом із чоловіком живе в селі Київської області. Жінка має роботу, але працює неофіційно, адже вже майже 30 років не має паспорта громадянина України. Наталя народилася в Україні, вчилася на Київщині й працювала на столичному заводі. Мала радянський паспорт, який втратила, а отримати новий так і не змогла, адже інформація про прописку в Києві не збереглася.
Тільки цього року суд підтвердив, що Наталя постійно проживала на території України станом на 24 серпня 1991 року. А отже, вона має право на отримання паспорта. Тепер жінці залишилося дочекатися, коли рішення суду набуде чинності, тоді вона зможе отримати паспорт.
Історія жінки з Київщини, яка майже 30 років жила без паспорта → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
Андрій Лі народився у Таджикистані. У 90-х роках його родина переїхала до України. Вони проживали в Скадовську, що на Херсонщині. Його батьки залишилися з радянськими паспортами. Натомість Андрій узагалі не мав жодних документів. Водночас і країна походження не визнавала його своїм громадянином. Тому чоловік довгий час лишався недокументованим.
Не маючи жодного документа, який би посвідчував його громадянство, Андрій був змушений спочатку отримувати статус особи без громадянства. У 2021 році він вперше отримав офіційний документ і мріє одного дня отримати паспорт й українське громадянство.
Історія Андрія Лі, який понад 30 років не може отримати громадянство → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
Асаль Ебулісова народилась в Узбекистані. Коли дівчині було півтора року, її батьки приїхали до Криму. А після її 14-річчя місто опинилось під російською окупацією. Тому Асаль не встигла отримати українського паспорта, хоч її мама й бабуся є громадянками України. У 19 років дівчина вирішила самостійно виїхати на підконтрольну Україні територію та стикнулась із безліччю труднощів на шляху до отримання паспорта.
Схожу історію документування має і Роберт Ананян. Чоловік народився в Азербайджані. Через війну його родина покинула рідну домівку й на початку 90-х переїхала до України. Країна його походження не визнавала його своїм громадянином. Роберт навіть закінчив українську школу, але отримати громадянство в 16-річному віці не зміг.
Шлях до отримання паспорта: історії Асаль і Роберта → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
Сергій Клименко народився на Донеччині, проте після окупації росіянами рідного міста переїхав до Києва. У 2017 році чоловік втратив сумку з документами. Після цього йому було складно підтвердити свою особу, адже вся інформація про нього залишилась в архівах на окупованій території та на той момент не була оцифрованою. Чоловік витратив п'ять років на те, аби довести, що він українець і нарешті відновити паспорт.
Історія українця, який 5 років виборював право на відновлення паспорта → ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ
