Меню

Чи впливає стан будинку на можливість отримання компенсації за зруйноване житло?

March 30, 2026

У процесі подання документів на отримання компенсації за зруйноване житло доволі часто виникають спірні ситуації між власниками нерухомості й комісіями, які обстежують об’єкти та ухвалюють рішення щодо надання компенсації. Як правило, це стається, коли  заявники не знають своїх прав і меж повноважень комісій. 

Пропонуємо розглянути ситуацію, із якою нещодавно звернулися до юристів чат-бота.

Пан Богдан* володів житловим будинком 1930 року забудови у сільській місцевості. У будинку були дерев’яні вікна, не було сучасного ремонту, проте він був придатним для проживання.Члени його сім’ї користувалися будинком у різний спосіб: хтось проживав постійно, хтось — сезонно. Однак податки й комунальні платежі сплачували, за будинком доглядали настільки, наскільки це було можливо.

Внаслідок обстрілу будинок було повністю знищено. Власник звернувся із заявою про надання компенсації через застосунок «Дія». Комісія провела обстеження, склала акт про непридатність будинку для проживання та надала рекомендацію демонтувати його. Здавалося б, наявні всі передумови для отримання компенсації, однак комісія ухвалила рішення про відмову і  мотивувала це тим, що «будинок був занедбаний ще до війни». Серед аргументів комісія зазначила, що:

• протягом тривалого часу в будинку ніхто не проживав;
• будинок нібито був напівзруйнований до бойових дій;
• об’єкт використовували не за житловим призначенням.

У цій ситуації постають закономірні питання:

1. Чи справді стан будинку до війни може бути підставою для відмови в компенсації?
2. Чи комісія має право відмовляти й обґрунтовувати своє рішення подібними формулюваннями?

Пропонуємо розібратися разом.

Чи мають враховувати попередній стан будинку?

Ні..  І це принциповий момент.Чинне законодавство, яке регулює питання надання компенсації за зруйноване житло, не містить вимог, щоб будинок:

• був новим або відремонтованим;
• був заселеним на дату руйнування;
• перебував у «доброму» чи «задовільному» стані;
• мав зареєстрованих осіб або фактичних мешканців.

Єдина юридично значуща умова — це факт знищення об’єкта внаслідок бойових дій та неможливість його відновлення, що підтверджує акт обстеження.

У ситуації пана Богдана актом комісійного обстеження було встановлено, що:

• будинок зруйнований;
• імовірна причина — артилерійський обстріл;
• категорія пошкодження — ІІІ (об’єкт непридатний для використання та підлягає демонтажу).

Отже, визначальним є не вік будинку, не матеріали стін і не наявність ремонту, а факт його знищення внаслідок війни.

Чи може комісія відмовити через «занедбаний» стан будинку?

Ні. Терміни на кшталт «занедбаний», «старий», «покинутий», «без ремонту» є оціночними судженнями, які не передбачені жодним нормативно-правовим актом і не є юридичними критеріями для відмови у наданні компенсації.

Підстави для відмови у наданні компенсації за знищене житло є вичерпними й чітко регламентованими. До них, зокрема, належать:

1. Подання заяви особою, яка не має права на отримання компенсації або не уповноважена її подавати (заявник не є власником; об’єкт знищено не внаслідок бойових дій; заявник є недієздатним тощо).
2. Виявлення недостовірних відомостей, зазначених у заяві.
3. Подання заяви після спливу встановлених строків.

Чи впливає на можливість отримання компенсації факт проживання у будинку?

Ні. Право на компенсацію має власник об’єкта нерухомості, а не особа, яка проживала в ньому. Компенсацію надають не у звʼязку з втратою можливості проживати, а у звʼязку зі знищенням майна.

Отже, навіть якщо власник не проживав у будинку протягом тривалого часу, це не позбавляє його права на компенсацію.

Що робити у разі відмови через «неналежний стану будинку» до знищення?

Крок 1. Зібрати всі наявні докази пошкодження будинку:

• акт комісійного обстеження;
• звіт технічного експерта (за наявності);
• фото- та відеофіксацію;
• копію рішення про відмову;
• копії поданих заяв через «Дію» тощо.

Крок 2. Проаналізувати рішення комісії на предмет наявності законних підстав для відмови.

Крок 3. Якщо таких підстав немає — оскаржити рішення до виконавчого комітету органу місцевого самоврядування або в судовому порядку.

Крок 4. У суді акцентувати увагу на ключових обставинах:

1. Акт обстеження підтверджує факт руйнування.
2. Наявний причинно-наслідковий зв’язок із бойовими діями.
3. Стан будинку до війни не є підставою для відмови.
4. Комісія вийшла за межі своїх повноважень, коли застосувала суб’єктивні й не передбачені законом критерії.

Висновок

Стан будинку до війни не може і не повинен бути бар’єром для отримання компенсації за зруйноване житло. У разі відмови з таких причин рішення комісії підлягає ретельному аналізу й, за необхідності, оскарженню.

* Імена змінено.

__________________________

Якщо ви маєте юридичні питання, телефонуйте на лінію безоплатної юридичної допомоги БФ «Право на захист»:

(099)  (068)  (093) 507 50 90   Пн-Пт 8:00–21:00

або пишіть у чат-бот «Юридичний порадник для ВПО», натиснувши кнопку «Звʼязок з юристом»:

Telegram: https://t.me/IDP_advisor_bot 

Viber: https://chats.viber.com/idp_legal_advisor_bot 

Facebook (Messenger): https://pipe.bot/facebook/11877 

Чат-бот доступний для самостійного пошуку юридичної інформації 24/7.

⏰Графік роботи юристів: Пн-Пт 8:00–21:00

Також ви можете отримати юридичну допомогу офлайн (особисто) в нашому офісі. Адреси та графік роботи офісів можна переглянути за посиланням: https://r2p.org.ua/category/contacts