Меню

Правовий дайджест БФ “Право на захист” за листопад 2024 року (зміни стосуються прав, свобод та інтересів внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації)

January 10, 2025

Свобода пересування

20.11.2024 р. Верховна Рада України прийняла Закон України ”Про внесення змін до частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо уточнення підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації” № 4062-IX. Цей Закон уточнює підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Зазначені зміни спрямовані на спрощення порядку надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі зникли безвісти за особливих обставин. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” № 2505-VIII від 12.07.2018 р. особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Крім того, частину третю статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 3543-XII від 21.10.1993 р. доповнено пунктом 6, згідно з яким особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, можуть бути призвані на військову службу за їх згодою. Цією нормою враховано вимоги громадськості щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації цивільним особам, які перебували у російському полоні.

Соціальний захист

1. 20.11.2024 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” № 4071-IX, який набирає чинності 18.01.2025 р. Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі – Система обліку), а також Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, що включатиме, серед іншого, відповідну інформацію, отриману від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також від фізичних та юридичних осіб.

Система обліку передбачає запровадження єдиного підходу до обліку шкоди, завданої особистим немайновим правам постраждалих, та включатиме інформацію про фізичних осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, саму завдану шкоду, вжиті заходи з підтримки постраждалих осіб та обсяги видатків державного та місцевих бюджетів, здійснених з цією метою. Обліку підлягатиме інформація про шкоду особистим немайновим правам осіб, завдану починаючи з 19.02.2014 р.

Зібрані відомості можна буде використовувати для подання заяв і позовів до судових органів та до міжнародного Реєстру збитків, заподіяних агресією Російської Федерації проти України, щодо виплати компенсації за заподіяну шкоду і збитки. Також інформація про постраждалу особу може за її згодою передаватися до агенцій ООН для отримання допомоги, зокрема виплат, за рахунок міжнародної технічної, поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій.

Прийняття цього Закону є важливим етапом на шляху до встановлення соціальної справедливості та відновлення прав постраждалих. Система обліку, своєю чергою, має стати основою для ефективного управління державними ресурсами, прозорого відшкодування немайнової шкоди та формування доказової бази для міжнародних позовів.

2. 22.11.2024 р. Уряд схвалив зміни до Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг” на підставі постанови № 1325 (далі – Постанова № 1325).

Так, Постанова № 1325 розширила перелік категорій осіб та заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, які подаються до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Відтепер вимушено внутрішньо переміщені особи, близькі члени сім'ї особи, що зникли безвісти чи померли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зможуть зафіксувати відповідні збитки, втрати чи шкоду, яких зазнали.

Зокрема, за технічної можливості заяви можна подати у таких категоріях: 1) пошкодження або знищення об'єктів житлового нерухомого майна; 2) вимушене внутрішнє переміщення; 3) смерть близького члена сім'ї; 4) зникнення безвісти близького члена сім'ї. Щодо кожної з названих категорій встановлені окремі вимоги до змісту заяви та переліку документів, що подаються.

Подання відповідних заяв буде можливе за умови, що збитки, втрати чи шкода, які завдані агресією Російської Федерації проти України, відбулися на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після 24.02.2022 р.

Заяви подаються щодо кожної категорії окремо. Для подання заяви заявник має створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти процедуру електронної ідентифікації та автентифікації.

З огляду на використання електронної ідентифікації заявника та автоматичного отримання/підтвердження даних шляхом електронної взаємодії з публічними електронними реєстрами спрощується механізм подання заяв, що значно знижує ризик помилок при внесенні відповідної інформації, а також підвищує ефективність обробки даних.

3. 15.11.2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”. Основною метою прийняття цього нормативно-правового акта є запровадження нової моделі оцінки функціонування людини, яка орієнтована на її повсякденні потреби та інтеграцію в суспільне життя.

Серед основних нововведень можна виділити наступні:

• зміну підходів до визначення ступеня інвалідності. Зокрема, таке визначення здійснюватиметься не лише на основі медичного діагнозу, але й з урахуванням можливостей людини в повсякденному житті, а комплексна оцінка повсякденного функціонування особи здійснюватиметься з урахуванням фізичного, психологічного та соціального аспектів функціонування особи;
• впровадження цифрових інструментів оцінювання повсякденного функціонування особи, що сприятиме спрощенню доступу, зручності громадян, підвищенню прозорості оцінювання та оптимізації процесів;
• відмову від застарілих стандартів. Зокрема, передбачається поступова заміна проведення оцінки медико-соціальними експертними комісіями на сучасну систему, яка відповідає європейським стандартам та використовує Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (ICF).

Запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи спрямоване на зменшення стигматизації осіб з інвалідністю, покращення їх інтеграції в суспільстве життя і забезпечення рівних прав та можливостей.

4. 08.11.2024 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1276 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317”, якою, серед іншого, було внесено зміни до Положення про медико-соціальну експертизу. Так, основні зміни стосуються організації діяльності та повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України (далі – ЦМСЕК), а також процедури проведення експертиз і переоглядів.

Зокрема, ЦМСЕК отримує право перевіряти та скасовувати рішення місцевих медико-соціальних експертних комісій у разі необґрунтованості відповідних висновків і направляти осіб для проведення медико-соціального експертного обстеження до спеціалізованих науково-дослідних інститутів в особливо складних випадках.

Також передбачається обов'язковість перегляду або перевірки рішень медико-соціальної експертної комісії за запитами правоохоронних органів, постановами слідчих чи прокурорів.

Зміни стосуються також переліку підстав для перенесення строку проведення повного медичного обстеження, якими є тимчасова непрацездатність, відрядження або мобілізація.

В особливо складних випадках рішення про встановлення інвалідності мають базуватися на консультативних висновках спеціалізованих інститутів, які стають обов'язковими для розгляду під час прийняття рішення комісією.

5. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.11.2024 р. № 1091-р затверджено План заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року (далі – План заходів). Нагадаємо, що Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2024 р. № 922-р, є довгостроковим програмним документом, що визначає основні демографічні виклики й загрози для розвитку України, посилені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також стратегічні цілі та завдання для подолання демографічних викликів, розв'язання соціальних і гуманітарних проблем.

План заходів є покроковим детальним переліком дій на виконання основних стратегічних цілей Стратегії. На період 2024-2027 років цим документом передбачено низку заходів щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, які спрямовані на формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат, послуг), підтримку повернення українців з-за кордону, захист вразливих груп населення, популяризацію здорового способу життя, підтримку на ринку праці. Також Планом заходів передбачається розроблення проєкту Соціального кодексу України, формування ефективної мережі соціальної інфраструктури, розвиток та вдосконалення системи соціальних послуг, розроблення програм підтрики вразливих груп населення тощо.

Ці та інші заходи покликані вдосконалити систему соціального захисту та соціальних послуг, зокрема для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які повернулися з-за кордону, мігрантів, осіб з інвалідністю, сімей з дітьми та ін.

Соціальні послуги

19.11.2024 р. постановою Уряду № 1312 було затверджено Примірне положення про центр допомоги врятованим. Цей документ визначає основні принципи, завдання та функції, а також порядок утворення та організації діяльності центру допомоги врятованим.

Необхідно зазначити, що центри допомоги врятованим були створені з метою надання консультаційних послуг, соціально-психологічної допомоги особам, що постраждали внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України, надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру, завданої фізичної, психологічної або економічної шкоди, та особам, які внаслідок зазначених обставин зазнали страждань, зокрема від сексуального насильства, пов'язаного із збройним конфліктом, а також сприяння в забезпеченні реалізації їх прав відповідно до законодавства.

Крім того, Примірне положення врегульовує порядок заснування та організації діяльності центрів допомоги врятованим, мету, завдання та принципи їх функціонування, порядок ведення випадку та його тривалість тощо. Також документ містить протокол дій працівників центру допомоги врятованим під час надання допомоги постраждалим особам.

Житлові права внутрішньо переміщених осіб

1. 20.11.2024 р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів, пов'язаних із забезпеченням внутрішньо переміщених осіб житлом” (реєстр. № 11281 від 21.05.2024 р.). Закон передбачає проведення загальної інвентаризації (обстеження) об'єктів нерухомого майна державної, комунальної власності, що можуть бути використані для проживання внутрішньо переміщених осіб. Для цього буде створено інформаційно-аналітичну систему із загальнодоступною інтерактивною мапою всіх об'єктів нерухомого майна, які можуть бути використані для проживання внутрішньо переміщених осіб. Для її наповнення будуть утворені координаційні комісії та комісії з обстеження, до складу яких можуть залучатися представники влади, підприємств, громадських об'єднань, благодійних і міжнародних організацій, експерти тощо.

Протягом дії воєнного стану та трьох років після його припинення або скасування будівлі і споруди закладів освіти, що не використовувалися за призначенням станом на початок навчального року та протягом останніх 12 місяців, що йому передували, можуть надаватися в оренду для проживання внутрішньо переміщених осіб. Державні та комунальні підприємства, громадські об'єднання і благодійні організації отримають право орендувати державну та комунальну нерухомість для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб без проведення аукціону, на пільгових умовах.

Закон набирає чинності 05.03.2025 р.

2. 26.11.2024 р. Уряд прийняв постанову “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та інших категорій соціально незахищених верств населення” № 1350. Ця постанова вносить зміни до:

• Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422. Змінами розширено коло осіб, які мають першочергове право на забезпечення житловим приміщенням із фондів житла для тимчасового проживання. До таких осіб відтепер відносяться: сім'ї з неповнолітніми дітьми, у тому числі батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, які виховують дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, прийомні сім'ї, в яких виховуються діти з числа внутрішньо переміщених осіб, сім'ї опікунів, піклувальників, які є внутрішньо переміщеними особами разом із дітьми, особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є внутрішньо переміщеними особами, сім'ї з дитиною з інвалідністю, вагітні жінки, особи, які досягли пенсійного віку, особи, які втратили працездатність, особи з інвалідністю, багатодітні сім'ї, особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після звільнення, а також особи похилого віку та особи з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб, які отримують соціальну послугу підтриманого проживання або потребують її отримання;

• Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 682. Зокрема, уточнено процедуру подання заяви про взяття громадян на соціальний квартирний облік, а також перелік документів, які додаються до заяви. Відповідно до змін заява подається до центру надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування заявника. До переліку документів, які подаються до заяви, включено:

- витяг з реєстру територіальної громади, виданий відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованій РФ території України, та бездомних осіб);

- відомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (за технічної можливості), або акт комісійного обстеження та/або звіт з технічного обстеження – у разі наявності у громадянина, який подає заяву, або членів його сім'ї житла, знищеного або пошкодженого (до ступеня, непридатного для проживання) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, змінено підхід до визначення майна, яке не враховується при взятті на соціальний квартирний облік. Відтепер не враховується вартість майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, що розташоване на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

• Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 р. № 495. Уряд розширив джерела формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Перелік доповнено такими джерелами як: (1) передача житла, визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим, у комунальну власність, (2) передача міжнародними організаціями, юридичними особами України та іноземними юридичними особами, а також громадянами та іноземцями житла, яке перебуває у їх приватній власності, в комунальну власність та (3) набуття права власності або права користування на житло на інших підставах, не заборонених законом.

Також уточнено систему нарахування балів для визначення пріоритетності надання житлових приміщень з фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, враховано додаткові критерії, такі як пошкодження чи знищення житла внаслідок збройної агресії, наявність дітей до 18 років у складі сім'ї, а також кількість осіб з інвалідністю у сім'ї. Внесено нові критерії для обчислення доходу, що включають фактично отримані доходи, і уточнено умови для отримання балів в залежності від рівня доходу сім'ї;

• Порядку викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 р. № 495. Для ефективної реалізації механізму викупу житла змінами передбачається утворення Комісії з відбору житлових об'єктів (консультативно-дорадчий орган Держмолодьжитла), яка буде включати представників центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) та органів місцевого самоврядування (за згодою), представників рад з питань внутрішньо переміщених осіб, а також представників громадських та/або благодійних організацій з числа їх членів (за згодою). Окремо уточнено критерії для придбання житла, включаючи розташування, наявність інфраструктури, попит серед потенційних наймачів, а також максимальну вартість житла. Також Порядок доповнено додатком, який визначає перелік необхідних внутрішніх опоряджувальних робіт, сантехнічного та кухонного обладнання, побутової техніки і меблів, що повинні бути наявні в житлі, яке придбавається для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.