Меню

Національна стратегія у сфері прав людини — чинна. Огляд від юристів БФ «Право на захист»

March 29, 2021

У середу, 24 березня набрала чинності Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021.

Це стратегічний документ Держави, основна мета якого забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні. Ця мета має досягатись зокрема шляхом розв’язання основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів. Документ затверджено на заміну попередньої Стратегії, яка втратила свою актуальність разом з завершенням реалізації Плану дій до неї в кінці минулого року. Досягнення поставлених Стратегією цілей має відбуватись шляхом виконання конкретних кроків, затверджений Планом дій, який прийматиметься кожні три роки. 

Стратегію у сфері прав людини підготовлено за координації Міністерства юстиції України із залученням громадськості у 2020 році. Участь неурядових національних та міжнародних організацій, активістів, експертів та науковців в процесі розробки Стратегії має надзвичайно важливе значення, обумовлене можливістю ведення конструктивного діалогу між Урядом з однієї сторони та громадськістю  — з іншої. 

Нова Стратегія у сфері прав людини не оминає і проблему безгромадянства в Україні. Зокрема, в контексті створення нової процедури визнання особою без громадянства України, вона ставить завдання та висуває відповідні очікування:

• забезпечити можливість реалізації особами, які подали заяву про визнання особою без громадянства, права на працю, охорону здоров’я та соціальний захист;
• забезпечити доступ до механізму визнання особою без громадянства незалежно від факту перебування особи в Україні на законних підставах.

З метою збереження громадянства України населенням тимчасово окупованих територій (ТОТ) поставлені завдання: 

• забезпечити видачу документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство осіб, які проживають на ТОТ, в установленому законодавством порядку за місцем звернення;
• розробити та впровадити єдиний позасудовий механізм підтвердження та державної реєстрації актів цивільного стану громадян, які проживають на ТОТ.

Отже, склалося спільне розуміння шляхів розв’язання проблеми безгромадянства в Україні та уникнення загрози безгромадянства для мешканців ТОТ. Це безумовно є позитивним результатом роботи державного та громадського сектору. Наступним кроком є затвердження Плану заходів, який визначить точні дії органів влади та інших суб’єктів, вжиття яких призведе або наблизить нас до досягнення цих завдань. 

Водночас центральні органи виконавчої влади відмовляються запланувати у проєкті Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки» заходи щодо виявлення недокументованих осіб, навіть у певних регіонах країни, а також проведення інформаційної кампанії для недокументованих осіб. Виконання цих заходів було заплановано попереднім Планом дій ще на 2016 рік (!), однак за відсутності процедури визнання ОБГ в Україні як такої вони вважались недоречними. 

Позиція органів влади виглядає тим більш непослідовною, що Державна міграційна служба України планує проводити роз’яснювальну роботу щодо вимог законодавства в частині нової процедури визнання ОБГ після набуття чинності постановою Уряду про деякі питання визнання особою без громадянства. 

Читайте також:

• Відкрите звернення НУО до Президента України щодо питання сфери дії Національної стратегії з прав людини
• ВІДЕО: Особи без громадянства в Україні у 2020 році: що зміниться після введення у дію законодавчих змін
• Софія Кордонець та Ксенія Карагяур про законодавчі аспекти проблеми безгромадянства в Україні| Радіо Голос Донбасу