Національна стратегія у сфері прав людини — чинна. Огляд від юристів БФ «Право на захист»

29 березня 2021

Це стратегічний документ Держави, основна мета якого забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні. Ця мета має досягатись зокрема шляхом розв’язання основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів. Документ затверджено на заміну попередньої Стратегії, яка втратила свою актуальність разом з завершенням реалізації Плану дій до неї в кінці минулого року. Досягнення поставлених Стратегією цілей має відбуватись шляхом виконання конкретних кроків, затверджений Планом дій, який прийматиметься кожні три роки.

Стратегію у сфері прав людини підготовлено за координації Міністерства юстиції України із залученням громадськості у 2020 році. Участь неурядових національних та міжнародних організацій, активістів, експертів та науковців в процесі розробки Стратегії має надзвичайно важливе значення, обумовлене можливістю ведення конструктивного діалогу між Урядом з однієї сторони та громадськістю — з іншої.

Нова Стратегія у сфері прав людини не оминає і проблему безгромадянства в Україні. Зокрема, в контексті створення нової процедури визнання особою без громадянства України, вона ставить завдання та висуває відповідні очікування:

забезпечити можливість реалізації особами, які подали заяву про визнання особою без громадянства, права на працю, охорону здоров’я та соціальний захист;

забезпечити доступ до механізму визнання особою без громадянства незалежно від факту перебування особи в Україні на законних підставах.

З метою збереження громадянства України населенням тимчасово окупованих територій (ТОТ) поставлені завдання:

забезпечити видачу документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство осіб, які проживають на ТОТ, в установленому законодавством порядку за місцем звернення;

розробити та впровадити єдиний позасудовий механізм підтвердження та державної реєстрації актів цивільного стану громадян, які проживають на ТОТ.

Отже, склалося спільне розуміння шляхів розв’язання проблеми безгромадянства в Україні та уникнення загрози безгромадянства для мешканців ТОТ. Це безумовно є позитивним результатом роботи державного та громадського сектору. Наступним кроком є затвердження Плану заходів, який визначить точні дії органів влади та інших суб’єктів, вжиття яких призведе або наблизить нас до досягнення цих завдань.

Водночас центральні органи виконавчої влади відмовляються запланувати у проєкті Кабінету Міністрів України «Про затвердження Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки» заходи щодо виявлення недокументованих осіб, навіть у певних регіонах країни, а також проведення інформаційної кампанії для недокументованих осіб. Виконання цих заходів було заплановано попереднім Планом дій ще на 2016 рік (!), однак за відсутності процедури визнання ОБГ в Україні як такої вони вважались недоречними.

Позиція органів влади виглядає тим більш непослідовною, що Державна міграційна служба України планує проводити роз’яснювальну роботу щодо вимог законодавства в частині нової процедури визнання ОБГ після набуття чинності постановою Уряду про деякі питання визнання особою без громадянства.

«Активні дії з боку Уряду в питанні документування осіб без громадянства, як і заохочення документування інших верств населення, що не мають документів, які посвідчують особу, а також належне інформування населення про чинні процедури та адміністративні послуги з цього питання, мають здійснюватися незалежно від планів та стратегій, а особливо при запровадженні процедури визнання ОБГ. Виконання Державою зобов’язань за Конвенцією про статус осіб без громадянства 1954 року є неможливим, якщо самі ОБГ в межах великої країни не виявлені.»

Читайте також:

Результати пошуку (25)

Меню

Ми у соцмережах

Національна стратегія у сфері прав людини — чинна. Огляд від юристів БФ «Право на захист»