Меню

"На лінії дитинства та війни: захист дітей у прифронтовій зоні": БФ “Право на захист” провів круглий стіл у Херсонській області

December 16, 2024

Благодійний фонд “Право на захист” провів в онлайн режимі  регіональний круглий стіл у Херсонській області 6 грудня на тему: "На лінії дитинства та війни: захист дітей у прифронтовій зоні". 

Протягом круглого столу учасники обговорили проблематику захисту дітей у прифронтовій зоні:

- питання евакуації,

- питання функціонування сімейних форм виховання в умовах воєнного стану, виклики, з якими стикаються прийомні батьки та батьки-вихователі;

- питання отримання дитиною статусу такої, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

- питання законного представництва дітей, проблеми, які виникають при цьому в умовах воєнного стану;

- питання протидії гендерно зумовленому насильству тощо.

Як розповіла під час онлайн-заходу Тетяна Лушнікова, начальниця служби у справах дітей Херсонської ОДА, нині на обліку у службі у справах дітей у Херсонській обласній державній адміністрації перебуває 1908 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому 95,8% таких дітей влаштовані у сімейні форми виховання - опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Тетяна Лушнікова також наголосила на тому, що на деокупованих територіях Херсонщини нині проживають більше 200 дітей зі статусом. У самому Херсоні - більше 90. Вони перебувають під опікою (піклуванням). І відкритим питанням наразі залишається питання евакуаційних заходів стосовно дітей, які проживають у прифронтовій зоні.

“Проблематика евакуації перебуває на межі права дитини на життя та здоров’я і права дитини жити і виховуватися в сім’ї. Україна нині лише напрацьовує відповідну нормативно-правову базу і питання, які зачіпають основоположні права дітей, безумовно, мають вирішуватися виключно на рівні закону”, - зазначила під час круглого столу керівниця напряму з питань адвокації захисту дітей БФ «Право на захист» Марина Ус.

Як зауважила під час заходу адвокатка, керівниця юридичного департаменту ГО «Десяте квітня» Анастасія Шепеленко, примусова евакуація сімей з дітьми стала не тільки актуальною, але й невідкладною потребою на прифронтових територіях. “Недостатність чітких процедур та стратегій може призвести до серйозних загроз життю та здоров'ю дітей, які опиняються в таких небезпечних умовах. На сьогоднішній день існує потреба у визначенні єдиних та ефективних методів евакуації, що гарантуватимуть безпеку та благополуччя всіх дітей”, - сказала Анастасія Шепеленко. Та зазначила, що процес евакуації повинен бути належно організований, забезпечений необхідними ресурсами та засобами комунікації, а також відповідати встановленим процедурам.

Під час круглого столу також обговорювалося питання надання пільг та гарантій для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. Так, в Україні діти можуть отримати один із вказаних статусів, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок війни, дитини з інвалідністю внаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, дитини з інвалідністю, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Утім, як наголосила під час круглого столу керівниця напряму адвокації соціального захисту БФ «Право на захист» Галина Усова, на жаль, жоден із наведених статусів не надає достатньо релевантного переліку пільг та гарантій. “До того ж, більшість наявних гарантій не мають практичного застосування через відсутність порядку їх реалізації або невідповідність сучасним реаліям”, - зазначила Галина Усова. 

Тож, з огляду на найбільш вразливе становище дітей в обставинах збройної агресії рф на території України, зі слів керівниці адвокаційного напряму із соціального захисту БФ «Право на захист», вбачається необхідним на рівні національного законодавства наповнення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів реальним змістом, конкретними та дієвими правами, пільгами і соціальними гарантіями та посилення інституційної співпраці між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Крім того, доопрацювання потребують зміст критеріїв, за якими присвоюється статус, а також юридичні механізми реалізації постраждалими дітьми належних їм прав, пільг і соціальних гарантій.