Безпека і освіта: цивільний захист дітей з особливими освітніми потребами в контексті реформи інституційного догляду

January 15, 2024

Благодійний фонд «Право на захист» за підтримки ІСАР Єднання в межах проєкту Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства реалізував проєкт, у якому дослідив відповідність укриттів у навчально-виховних закладах для дітей з особливими освітніми потребами стандартам безпеки, інклюзивності й безбар’єрності.

Мета проєкту — виявити проблеми цивільного захисту дітей через призму реформи інституційного догляду й допомогти експертно (спираючись на аналітично-польову роботу, а також на розроблені рекомендації) у їх розв’язанні шляхом залучення влади, партнерів, а також самих закладів інституційного догляду й із фокусом на повоєнне відновлення.

Проєкт реалізовано в Дніпропетровській, Кіровоградській і Полтавській областях. Партнерами в дослідженні стали 9 закладів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами — 7 закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами та 2 соціально-медичні установи в Полтавській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях.

Керівниця напряму захисту дітей програми адвокації Марина Ус

«Освітній процес має бути організовано в безпечному освітньому середовищі та здійснено за принципом неперервності з урахуванням віку, фізичного, психологічного й інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Найбільшої значущості ці питання набувають у період воєнного чи надзвичайного стану. За таких умов надважливою є наявність укриттів в закладах освіти, які б відповідали вимогам безпеки й були належно облаштовані для забезпечення освітнього процесу в них»

Експертка з цивільного захисту Тетяна Єрохіна

«Якщо для закладів загальної середньої освіти під час організації навчального процесу можливе функціонування одночасно різних форм навчання, то в закладах інституційного догляду для дітей з особливими освітніми потребами альтернатив немає. Цілодобове перебування дітей у закладі, наявність порушень розвитку здобувачів освіти, непередбаченість поведінки дітей під час небезпеки потребують від керівництва таких інституцій створення безпечних умов»

Дотримання температурно-вологісного режиму, наявність вентиляції, стійкість системи електропостачання, доступність до питної води — стандарти, яких досягнуто у всіх закладах, де проведено моніторинг укриттів: спеціальних школах, будинках-інтернатах, коледжах. Але виявилися й спільні проблеми, які стають перешкодами для надання якісних освітніх послуг. Серед них є такі:

  • Потреба в реконструкції. Установи інституційного догляду розташовані в старих будівлях, конструкціями яких не передбачено виконання вимог доступності й безбар’єрності. Майже всі укриття мають цю потребу.
  • Недостатність і несвоєчасність фінансування. Облаштування укриттів і приведення їх до відповідних стандартів потребує не тільки серйозних фінансових вкладень, а й своєчасного фінансування для можливості проведення необхідних процедур. Виділення бюджетних коштів слід передбачати в 1-му півріччі бюджетного року.
  • Брак індивідуального підходу до закладів інституційного догляду. Кожний заклад має свою специфіку, тому і вимоги до облаштування укриттів мають бути індивідуальними, що дасть змогу закладам здійснювати свою діяльність.
  • Брак чітко прописаної зони відповідальності всіх учасників освітнього процесу за безпеку: від засновників до здобувачів освіти. Законодавча база в цьому напрямі потребує вдосконалення.

Серед рекомендацій для покращення ситуації з укриттями й безпеки освітнього процесу: 

  • Закріпити на законодавчому рівні право на безпечну освіту навіть під час надзвичайного або воєнного стану. Це означає — чітко визначати, що таке безпечне освітнє середовище і як забезпечити безпеку під час надзвичайних або воєнних обставин.
  • Прийняти окремий закон, який би визначав процес отримання освіти дітьми з особливими освітніми потребами й створював єдину систему класифікації закладів освіти для них.
  • Узаконити класифікацію приміщень для надання притулку, враховуючи потреби дітей з особливими освітніми потребами й визначити стандарти облаштування цих приміщень залежно від типу порушень та індивідуальних особливостей розвитку дітей. Ці вимоги мають забезпечити постійність освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій.
  • Встановити вимоги до розділення приміщень для забезпечення одночасного перебування дітей з різними порушеннями й особливостями розвитку, а також для відокремленого перебування персоналу, який не бере участі в евакуації, та сторонніх осіб.
  • Визначити чіткі повноваження спеціалістів із безпеки в освітньому середовищі, взаємодії з учасниками освітнього процесу, органами місцевого самоврядування й державними органами.
  • Завершити процес оновлення бази даних захисних споруд, зокрема найпростіших укриттів, щоб мати актуальну інформацію про їх кількість, задоволення потреб загальних і за галузями.
  • Стандартизувати дії в закладах освіти для дітей з особливими освітніми потребами в умовах кризових і надзвичайних ситуацій.
  • Створити систему інформаційного сповіщення, що надає родинам дітей з особливими освітніми потребами інформацію про надзвичайні ситуації та інструкції.
  • Удосконалити систему фінансування цивільного захисту дітей з особливими освітніми потребами, зокрема можливість використання коштів із різних джерел для облаштування захисних споруд, у тому числі найпростіших укриттів.
  • Упровадити індивідуальний підхід до кадрового забезпечення навчально-виховних закладів.
  • Змінити типові штатні розписи спеціальних шкіл, щоб збільшити кількість педагогічних працівників.
  • Виділити кошти на вакансії асистентів вчителів у навчально-реабілітаційних центрах у бюджетних запитах на наступний рік.
  • Збільшити навантаження на практичних психологів спеціальних шкіл-інтернатів з 18 до 40 годин.

Упровадження таких змін спрямовано на покращення умов перебування й облаштування укриттів для цивільного захисту, навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Напрацьовані рекомендації можуть привнести зміни лише за участі уряду, відповідних міністерств — освіти й науки, соціальної політики, розвитку громад, територій та інфраструктури, внутрішніх справ, цифрової трансформації, фінансів, служб, місцевих органів управління освітою, громадських організацій та інших стейкхолдерів у розробленні планів безпеки й визначенні потреб дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти.

На основі результатів проєкту підготовлено аналітичне дослідження, в якому зібрані основні проблеми, виявлені під час моніторингу укриттів та шляхи їх подолання.

Аналітичне дослідження «Цивільний захист в умовах реформування системи інституційного догляду та в перспективі повоєнного відновлення»
Відповідність укриттів у навчально-виховних закладах для дітей з особливими освітніми потребами стандартам безпеки, інклюзивності та безбар'єрності

Співпрацю команди БФ «Право на захист» і представників навчально-виховних закладів для дітей з особливими освітніми потребами було націлено на досягнення результату: створення умов для безпечного освітнього середовища й повоєнне відновлення. Зміни до законодавчих актів, визначення джерел і врегулювання порядку фінансування облаштування укриттів, перегляд штатних розписів закладів з урахуванням специфіки навчальних установ допоможуть створити безпечне освітнє середовище, яке дасть змогу дітям з особливими освітніми потребами комфортно навчатися, спілкуватися й розвиватися.