Аналіз впливу законопроєкту про внесення змін до порядку проходження військової служби і мобілізації на реалізацію права на свободу пересування

February 5, 2024

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України новий проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 10449 від 30 січня 2024 року (далі - Законопроєкт).

Цим Законопроєктом пропонується внести зміни до низки нормативно​​-правових актів, які вплинуть на свободу пересування. Йдеться, зокрема, про зміни до Кодексу адміністративного судочинства № 2747-IV від 06 липня 2005 року, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січня 1994 року, Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» № 1550-ІІІ від 16 березня 2000 року, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року (далі - Закон про мобілізацію), Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року.

I. Законопроєктом встановлюється нова підстава для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України – введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану. Це тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України встановлюватиметься рішенням Кабінету Міністрів України або військовим командуванням відповідно до Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затвердженого Верховною Радою України. Окрім цього, представники Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) у період введення воєнного стану  вимагатимуть від громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, пред’явити військово-обліковий документ з відміткою про про взяття на військовий облік або виключення з військового обліку на пунктах пропуску під час перетину  державного кордону України. Ця норма не буде поширюватись на працівників системи органів дипломатичної служби, членів їх сімей. 

Крім цього, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) або поліцейського, ДПСУ у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі. 

Також Законопроєктом додається положення, відповідно до якого перетинання державного кордону громадянами України здійснюється після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (а це один з таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну) та Правилах перетинання державного кордону України громадянами України.  

ІІ. Одночасно з цим, Законопроєктом визначаються заходи впливу щодо громадян, які не виконують обов’язки, передбачені частиною 3 статті 22 Закону про мобілізацію (серед них: реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби; з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці та інші), а також встановлюються особливості провадження у справах за зверненням ТЦК та СП про застосування таких заходів впливу. Так, у разі невиконання під час мобілізації військовозобов’язаним чи резервістом вказаних обов’язківта за умови відсутності можливості Національною поліцією здійснити адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до ТЦК та СП (це повноваження надано Законопроєктом працівникам Національної поліції), керівник ТЦК та СП протягом 5 днів надсилає громадянину в електронній формі (у разі, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста) або в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання громадянина вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом (далі – вимога). Якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов'язку (обов'язків) або не з'явився до відповідного ТЦК та СП (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном), ТЦК та СП звертається до суду в порядку, встановленому законом, щодо:

  • тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України – на строк до виконання такою особою вимоги;
  • тимчасового обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами;
  • накладення арешту на кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 5 днів з дня встановлення обставин, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків) або не з’явився до відповідного ТЦК та СП (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном), ТЦК та СП звертається до суду.

Суд приймає рішення по суті заявлених вимог від ТЦК та СП не пізніше 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Про розгляд заяви повідомляється особа, до якої застосовуються заходи впливу, та ТЦК та СП. Однак якщо такі особи були належно повідомлені, але у засідання не прибули, тоді суд розглядає заяву у письмовому провадженні.  

Апеляційна скарга на судове рішення у цій справі, може бути подана протягом 15 днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду по цій справі, не перешкоджає його виконанню, адже рішення у цій категорії справ підлягають негайному виконанню. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у п’ятнадцятиденний строк з дня відкриття апеляційного провадження. 

Разом з тим у законопроєкті передбачено підстави, за яких вимога вважається відкликаною:

  1. виконання громадянином обов’язку, зазначеного у вимозі;
  2. прибуття громадянина до ТЦК та СП, керівник якого видав вимогу, або закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном;
  3. рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК.

Вимога може бути оскаржена до суду у порядку та строки, визначені законом. 

III. Законопроєктом передбачається, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов’язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов’язані та резервісти Служби безпеки України (далі - СБУ) – у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов’язані та резервісти Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України (далі - МОУ) – у зазначений термін повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу МОУ.

Одночасно з цим, виключено норму щодо заборони громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у МОУ, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, під час дії правового режиму надзвичайного та воєнного стану, змінювати місце проживання (місце перебування) без відома/дозволу ТЦК та СП/військового комісара або керівника відповідного органу СБУ, Службі зовнішньої розвідки.

IV. Консульські дії у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами чоловіків, українських громадян, віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов'язаними або резервістами, здійснюються за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів. Винятки стосуються:

  • оформлення посвідчення на повернення в Україну; 
  • нотаріальні дії щодо оформлення спадщини; 
  • дії щодо дітей громадянина, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; 
  • дії за заявами громадян які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном.

Наявність військово-облікових документів є також умовою оформлення в умовах воєнного стану паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами.

V. Цим Законопроєктом також пропонується внести зміни до Закону про мобілізацію в частині права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для окремих категорій осіб. 

Доки запропоновані цим Законопроєктом зміни не прийнято,  і ці категорії осіб відповідно до чинної редакції Закону мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, то вони можуть перетинати державний кордон України відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі - Правила). 

І хоча вказаний Законопроєкт не містить положень про зміну Правил у частині перетину кордону, однак з огляду на системність законодавства скасування у Законі про мобілізацію права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для окремих категорій осіб потенційно впливатиме на застосування положень Правил. Отже, Законопроєктом пропонується суттєво змінити підстави для відстрочки від призову під час мобілізації і передбачити, зокрема, наступне:

  • тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров’я пропонується встановлювати на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) замість передбачених у чинному Законі про мобілізацію 6-ти місяців
  • право на відстрочку жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, запропоновано надавати за умови, що вони не мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
  • надати право на відстрочку патронатним вихователям,  на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, а також уточнити, що право на відстрочку мають усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування
  • надати право на відстрочку опікунам особи визнаної недієздатною незалежно від того, має така особа інвалідність чи ні;
  • доповнити умови, за яких право на відстрочку має особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I або II групи.  Зокрема, право на відстрочку надається: 1) членам сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайнятим постійним доглядом за нею, а також членам сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності), що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 2) членам сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайняті постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 
  • уточнено, що право на відстрочку мають НЕ ті жінки та чоловіки, які  самостійно виховують дитини (дітей) до 18 років, а ті особи, які  мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;
  • надається право на відстрочку суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голові Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику, дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя; керівникам міністерств та їх заступникам, керівникам державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
  • скасовується право на відстрочку від призову під час мобілізації військовозобов’язаним:
  1. які зайняті постійним доглядом за хворими батьками своєї дружини (чоловіка);
  2. які мають батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи
  3. у яких дід, баба, неповнорідні сестра чи брат загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (далі - АТО) з числа
  • військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення;
  • працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення АТО безпосередньо в районах та у період її проведення;
  • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
  • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
  • у яких дід, баба, неповнорідні сестра чи брат загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
  • скасовується право на відстрочку особам, що здійснюють догляд за особою, яка потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії.

VI. Прикінцевими положеннями Законопроєкту передбачено, що громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на строк більше 3-х місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України. Під час дії воєнного стану такі громадяни мають право на безперешкодний в’їзд-виїзд з України.