Меню

Повернення українців як передумова відновлення країни: у Гданську говорили про добровільність, поінформованість і сталі рішення

30 червня 2026

За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на кінець квітня 2026 року майже 5,8 мільйона українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну, досі перебувають за кордоном. Із них близько 4,4 мільйона користуються механізмом тимчасового захисту в державах-членах Європейського Союзу. 

У цьому контексті перед Україною постає стратегічний виклик: не лише підтримати тих, хто повертається, а й створити умови для тих, хто лише прийматиме це рішення. 

Якими мають бути державні політики, щоб наступні рішення про повернення були добровільними, сталими та стали основою відновлення країни? 

Саме це питання було центральною темою офіційного сайд-івенту «Відбудуємо Україну разом — скоординований підхід до повернення як стратегічний чинник економічного відновлення та демографічної стійкості», який відбувся 24 червня у Гданську в межах цьогорічної Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026).

В обговоренні взяли участь представники уряду України, європейських інституцій, міжнародних і національних неурядових організацій, громадянського суспільства, бізнесу та експертного середовища.

Організаторами офіційного сайд-івенту виступили БФ «Право на захист», Карітас України, Mercy Corps та People in Need за сприяння Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.

Спікери/ки сайд-івенту разом з учасниками/цями заходу обговорили те, як інтегрувати політику добровільного повернення та реінтеграції українців до ширшої політики відновлення країни. Дискусію модерував директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.

На початку заходу керівниця демографічних проєктів Інституту фронтиру Софія Кочмар представила демографічні дані, які важливі у контексті формування політики повернення.

Водночас, за результатами досліджень, рішення про повернення залежить не лише від безпекової ситуації. Українцям потрібні зрозумілі правила та гарантії від держави щодо їх дотримання, а також впевненість, що країна має бачення майбутнього — а вони є його частиною.

У свою чергу, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак наголосила, що сьогодні держава переосмислює сам підхід до політики повернення, розглядаючи її як складову економічного відновлення та розвитку людського капіталу.

Обговорюючи умови повернення українців, учасники дискусії зауважили, що люди порівнюватимуть умови життя в Україні не з тими, якими вони були до повномасштабного вторгнення, а з тим рівнем безпеки і якості життя, які вони мають сьогодні в країнах ЄС.

Заступниця Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України Ілона Гавронська зауважила, що для багатьох українців шлях додому не обов'язково означатиме повернення до попереднього місця проживання. 

До дискусії про формування політики добровільного повернення долучились також міжнародні партнери.

Спеціальна представниця Європейського Союзу з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон закликала розглядати українців у країнах ЄС як рушійну силу майбутнього відновлення України.

Окремо вона звернула увагу на готовність українців долучатися до відбудови країни:

«Майже 100% українців хочуть зробити свій внесок у відновлення України та бути частиною її майбутнього. Ключове питання — як створити для цього різні можливості». 

Також директор Регіонального бюро Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців для країн Європи Філіп Леклерк підкреслив, що, попри тривалу війну, українські біженці потребують стабільного правового статусу, а політика повернення має ґрунтуватися на принципах добровільності, безпеки та сталості. Водночас, за його словами, українці можуть робити внесок у відновлення країни незалежно від того, перебувають вони в Україні чи за її межами.

У дискусії взяв участь керівник напряму взаємодії із органами влади, NOVA Денис Базілевич. Він додав, що за останні роки змінився й сам підхід до сприйняття ролі України у світі: від запиту на допомогу — до розмови про стійкість, партнерство та цінність досвіду українців. З його перспективи, головним питанням сьогодні є не лише повернення людей, а й використання потенціалу мільйонів українців, які перебувають за кордоном.

Підсумовуючи дискусію, програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук наголосила, що формування політики повернення має базуватися на даних про потреби людей та спроможності громад. 

Вона також закликала міжнародних партнерів і державу інвестувати у розвиток громад як основу успішної реінтеграції: «Мій заклик простий: давайте інвестувати в громади. Посилюючи їхню спроможність і надаючи їм необхідну експертну підтримку, ми можемо зробити так, щоб повернення не завершувалося приїздом, а ставало початком успішної інтеграції».

Організатори заходу БФ «Право на захист», Карітас України, Mercy Corps та People in Need запросили учасників доєднатися до спільної позиції «Відновлення починається з людей», у якій закликали інтегрувати політику добровільного повернення до стратегії відновлення України та розглядати людський капітал як ключовий ресурс її розвитку.