Комфортне житло як один зі складників успішної інтеграції на новому місці. Історії родин, які отримали Грошову допомогу від УВКБ ООН на оренду житла

Людмила Чичера — переселенка з Маріуполя. З початком повномасштабної війни була змушена переїхати до Черкас. Жінка розповідає свою непросту історію та про те, як адаптуватися на новому місці їй та її сину допомогла участь у Програмі грошової допомоги на оренду житла від УВКБ ООН та БФ «Право на захист». Нове житло дало змогу родині знову відчути  комфорт та захищеність, а отже — віднайти ресурс на нові робочі й життєві плани. Син пані Людмили вперше за довгий час повернувся до навчання офлайн, адже будинок, в якому сім'я мешкає, поруч зі школою. А пані Людмила в Черкасах продовжила активно розвивати освітній простір, який започаткувала ще в рідному Маріуполі. Тут проводять безкоштовні освітні сесії з вивчення ІТ, психологічні зустрічі для ВПО, які цього потребують, та розвивають уроки з вивчення української мови. 

Тетяна Краснікова родом із Харківщини. З початком повномасштабної війни жінка разом із двома дітьми вимушено переїхала до Черкас. У цьому відео — історія родини, яка змогла адаптуватися на новому місці й обрала жити життя, попри всі виклики і складнощі. Участь у Програмі грошової допомоги на оренду житла від УВКБ ООН і БФ «Право на захист» допомогла сім'ї Тетяни нарешті відчути себе захищено, як вдома, діти пішли до місцевої школи та знайшли друзів, а пані Тетяна продовжила волонтерську діяльність та планує відкрити в Черкасах невелике швейне ательє.

Валентина Бобко з Херсонської області. Повномасштабна війна змусила багатодітну маму покинути рідну домівку й шукати прихистку на Київщині. Спершу родина жила в гуртожитку, потім — у модульному містечку. І тільки завдяки участі в Програмі грошової допомоги на оренду житла від УВКБ ООН і БФ «Право на захист» багатодітна родина зуміла відчути затишок і спокій, інтегруватися в місцеву школу. Валентина розпочати пошук роботи, та й узагалі ухвалила рішення починати життя з чистого аркуша. Це історія про пошук рішень, взаємопідтримку та бажання рухатися далі, попри війну.