Меню

Дайджест моніторингової служби БФ «Право на захист» (січень 2026)

13 лютого 2026

Евакуація та міграція

У західних областях України переміщення населення стабільне, насамперед з Донецької, Херсонської, Запорізької, Харківської та Сумської областей. Зростання безпекових ризиків і складна зима сприяли помірному збільшенню кількості нових реєстрацій ВПО.

У Дніпропетровській області посилили евакуаційні заходи. 6 січня оголосили обов’язкову евакуацію родин з дітьми з окремих населених пунктів Петропавлівської, Васильківської та Української громад Синельниківського району. Також розширили перелік територій евакуації в Миколаївській громаді.

Евакуаційні заходи посилили й у Запорізькій області. У Новоолександрівській громаді розширили перелік населених пунктів для обов’язкової евакуації родин з дітьми. Обов’язкову евакуацію оголосили й у Кушугумській громаді (смт Кушугум).

Транзитні центри залишалися ключовими точками прийому евакуйованих осіб.

У січні через транзитний центр у Павлограді пройшли понад 2 200 осіб, через центр у с. Волоському — понад 2 240 осіб (з моменту відкриття — понад 9,6 тис.), через центр у Запоріжжі — понад 2 500 осіб.

У транзитних центрах Донеччини й Харківщини серед евакуйованих переважали люди похилого віку, родини з дітьми й маломобільні особи. У Краматорську зростала кількість евакуйованих з домашніми тваринами, що формувало додаткові гуманітарні потреби. У Харкові додатковими викликами залишалися нестача місць розміщення, припинення продовольчої підтримки 20 січня та пошкодження приміщення центру внаслідок обстрілу 26 січня. У Сумській області переміщення залишалися локалізованими й маломасштабними.

У центральних і північних областях (Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Вінницька) переміщення залишалися помірними й відбувалися переважно шляхом самоевакуації. Основними причинами були безпекові ризики в Донецькій, Запорізькій, Харківській, Херсонській та Дніпропетровській областях.

У Київській області прибуття ВПО залишалося помірним, водночас залізничний вокзал м. Києва здебільшого виконував транзитну функцію. У м. Василькові зберігалася тенденція до зростання реєстрацій ВПО, переважно через переміщення із Запорізької та Донецької областей.

У Житомирській області важливу роль у процесі переміщень відігравали медичні евакуації, що здійснювалися відповідно до Постанови КМУ № 1169. Медичні заклади Бердичівського та Ємільчиного районів приймали пацієнтів з важкими захворюваннями й обмеженою мобільністю з Донецької області.

У Черкаській області тривала самоевакуація з територій, що зазнають обстрілів. Разом із тим під час моніторингу в різних громадах фіксували до 20 новоприбулих осіб на громаду. У Вінницькій області була схожа ситуація — до 15 новоприбулих осіб на громаду, серед яких були як вперше переміщені особи, так і домогосподарства з повторним переміщенням.

Соціальні послуги та виплати

У відвіданих областях у січні система соціальних послуг і виплат, які адмініструє ПФУ, працювала під значним навантаженням. Відключення електроенергії, нестача персоналу й адміністративні затримки впливали на роботу ЦНАПів і призводили до несвоєчасних виплат. Додатковими бар’єрами залишалися проблеми з документуванням, особливо для ВПО, людей похилого віку й осіб з інвалідністю. Водночас окремі громади впроваджували локальні рішення для часткового покриття прогалин у доступі до послуг.

У західних областях ключовими викликами залишалися енергетична нестабільність й адміністративні бар’єри.

У Тернопільській області тривалі відключення електроенергії (до 5–16 год/день) ускладнювали оформлення документів для ВПО. Робота ЦНАПів у Тернопільській та Бережанській громадах була нестабільною навіть за наявності генераторів, що спричиняло затримки й перехід до «живої черги». У той же час у Підгородненській громаді попередній запис дозволив стабілізувати надання послуг.

У Львівській області зберігалася правова невизначеність щодо 20% «гірської» надбавки у Самбірському й Стрийському районах. Брак бланків посвідчень і невизнання ПФУ довідок про місце проживання без ID-картки створюють додаткові бар’єри, особливо для ВПО. У частині громад фіксують перевантаження соціальних працівників, тоді як у Мурованській громаді впроваджують інтегровану модель надання послуг.

У Волинській області Горохівська громада затвердила Програму підтримки ВПО на 2026–2028 роки (3 млн грн), що передбачає підтримку у сфері житла й психологічної реабілітації.

В Івано-Франківській області після передачі адміністрування виплат до ПФУ затримки виплат допомоги ВПО сягали 3–4 місяців. У Долинській громаді ВПО стикалися з відмовами у наданні гірського статусу через неможливість підтвердити реєстрацію за новим місцем проживання.

У Чернівецькій області доступ до адміністративних і соціальних послуг залишався нерівномірним. Попри виїзні роботи й використання генераторів зберігалися системні адміністративні бар’єри. У Чернівецькій громаді підлітки з ТОТ поставали перед труднощами під час оформлення першого паспорта через неможливість підтвердити місце реєстрації та отримати РНОКПП.

У Кіровоградській області розширюється доступ до послуг через локальні ініціативи громад. У Кропивницькому запровадили денну послугу догляду для дітей з інвалідністю, а у Помічнянській, Тишківській та Рівнянській громадах — програми підтримки ВПО з визначеним фінансуванням.

У Дніпропетровській області доступ до послуг ПФУ залишається обмеженим через затримки обробки документів і нестачу певних послуг на місцях. У частині громад мешканці змушені звертатися до сервісних центрів інших міст для оформлення пенсій. У ЦНАПі м. Павлограда зберігається високий попит на реєстрацію майнових прав. Також фіксують кроки до посилення координації послуг. У Петриківській громаді за підтримки БФ «Право на захист» створили Комісію з оцінювання потреб ВПО, а в Лозуватській громаді — мультифункціональний хаб, що об’єднав базові адміністративні й соціальні послуги.

У Полтавській області жителі повідомляли про системні труднощі доступу до послуг ПФУ, зокрема черги з ранніх годин, затримки виплат і недостатнє інформування щодо причин затримок.

У прифронтових і прикордонних областях (Донецькій, Харківській та Сумській) доступ до соціальних і пенсійних послуг обмежений через безпекову ситуацію, кадровий дефіцит і перевантаження системи. У цих областях фіксували такі складнощі:

• затримки призначення окремих видів пенсій (як-от у Безлюдівській громаді Харківської області);
• перевантаження системи надання послуг догляду вдома (зокрема в Печенізькій, Шевченківській та Люботинській громадах Харківської області);
• складнощі з підтвердженням трудового стажу (як-от у Нижньосироватській громаді Сумської області);
• нестабільне електропостачання, що впливало на роботу соціальних, медичних й освітніх установ.

У м. Харкові зберігаються прогалини у сфері інституційного догляду за людьми з психічними захворюваннями.

У Вінницькій області окремі громади розширюють місцеві програми соціального захисту. У Ладижинській громаді зміни до програми «Турбота» на 2026 рік передбачають компенсацію витрат на проїзд для працівників освіти. У Вороновицькій громаді затвердили Програму соціального захисту на 2026 рік з підтримкою ВПО. Водночас у Липовецькій громаді зберігаються кадровий дефіцит і затримки виплат допомоги ВПО до трьох місяців.

У Житомирській та Чернігівській областях нестабільне електропостачання та нестача резервних джерел живлення продовжують обмежувати надання соціальних і адміністративних послуг.

Житло та майнові питання

Моніторинг у січні засвідчив неоднорідну ситуацію з житлом. Попри реалізацію ремонтів і проєктів тимчасового розміщення в окремих громадах, значна частина МТП залишається у критичному стані. Ключовими проблемами є:

• зношена інфраструктура;
• залежність систем життєзабезпечення від електроенергії;
• нестача укриттів;
• прогалини у пожежній безпеці й доступності;
• нерегулярна компенсація комунальних витрат після передачі функцій до ПФУ.

У західних областях є інфраструктурні ризики й проблеми з компенсаційними механізмами.

У Львівській області — низька обізнаність щодо компенсації за пошкоджене житло. У Сколівській громаді існує ризик виселення 34 мешканців гуртожитку через плани перепрофілювання будівлі. У Меденицькій громаді окремі МТП повністю залежать від електроенергії, що під час відключень призводить до одночасного припинення опалення, водопостачання та можливості приготування їжі.

У Волинській області розширюють можливості розміщення ВПО (зокрема шляхом будівництва нового об’єкта у Горохівській громаді).

У Дунаєвецькій громаді Хмельницької області ВПО у частині МТП звільнені від оплати комунальних послуг, однак нерегулярна державна компенсація змушує громади покривати витрати з місцевих бюджетів. У м. Городку створили тимчасове житло на базі колишнього дитячого садка (24 квартири), але частина родин відкладає заселення через залежність об’єкта від електропостачання.

В Івано-Франківській області погіршилися умови проживання в окремих МТП через перебої з електропостачанням і часткову компенсацію комунальних витрат державою. Водночас у Калуській громаді завершують ремонт житлового комплексу «Зірочка».

У Чернівецькій області існують ризики накопичення боргів через затримки компенсації комунальних витрат (зокрема 50 ВПО у гуртожитках ЧНУ не отримали компенсацію). У низці громад, як-от Герцаївській та Заставнівській, через що впроваджуються неформальні платежі або накопичуються заборгованості.

У Кіровоградській області частина МТП потребує модернізації електромереж, утеплення та ремонту дахів. Окрім того, під час відключень електроенергії температура в окремих об’єктах знижується до критично низького рівня. У Дніпропетровській області є дефіцит укриттів, зокрема у модульному містечку м. Кривого Рогу, де укриття покриває лише частину мешканців.

У Харківській області, у населених пунктах Чугуївського району за підтримки гуманітарних організацій проводять ремонт окремих приватних будинків. У той же час десятки домогосподарств, які не підпадають під стандартні критерії вразливості, не мають доступу до програм допомоги.

У Вінницькій області частина МТП у зимовий період стикається з такими труднощами:
● нестачею палива для опалення;
● перебями з електропостачанням;
● низькою якістю питної води.

Водночас у деяких громадах, як-от Тульчинська та Ямпільська, реалізують проєкти реконструкції та створення нових місць проживання для ВПО з урахуванням принципів інклюзивності.

У Київській області недостатня поінформованість щодо механізмів компенсації за пошкоджене житло. У м. Василькові частину заяв не опрацьовують через неможливість проведення обстежень у небезпечних районах. Близько 100 заяв щодо реєстрації майнових прав залишають нерозглянутими через недоступність архівів на ТОТ. У м. Києві МТП «I.Hotel» тимчасово припинило роботу через повну залежність від електропостачання. Часткове відновлення очікують у квітні 2026 року.

У грудні питання житла для ВПО в більшості областей загострилися через обмежені ресурси громад і нерівномірний доступ до житлових рішень. Основними формами розміщення й надалі були МТП, фонд тимчасового житла, модульні будинки й ініціативи громад.