-
Unfortunately, nothing was found for your request, you can search for another keyword, or contact us with your question through the feedback form
Search results (25)
All results (25)
Житло, пошкоджене та зруйноване внаслідок збройної агресії: питання надання грошової допомоги та компенсації
June 24, 2021
ВСТУП
Одним із наслідків збройного конфлікту є спричинення значної матеріальної шкоди постраждалим, чиє майно може бути пошкоджено або навіть знищено в результаті бойових дій. Насамперед, ідеться про житло постраждалих, а, отже, і про компенсацію за житлові будинки або квартири, які можуть зазнати пошкоджень чи руйнувань.
Тому одразу із початком збройного конфлікту у 2014 році постало й питання про відшкодування завданої шкоди та створення відповідних законодавчих механізмів. За даними органів державної влади, станом на липень 2020 року в Донецькій та Луганській областях було пошкоджено і зруйновано приблизно 20 тис. об’єктів житлового фонду (Луганська область — 7 471 об’єкт, Донецька область — 13 269 об’єктів). Житлові будинки чи квартири були частково відновлені, однак станом на 01.07.2020 року чимало з них досі є зруйнованими або пошкодженими (див. докладніше Спеціальну доповідь Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло», 2020 рік[1]).
У вересні 2020 року Кабінет Міністрів України вніс зміни в постанову № 947 від 18.12.2013 року й затвердив чинний на сьогодні Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.
Ці зміни створюють механізм грошової компенсації постраждалим цивільним особам, чиє житло було зруйновано внаслідок бойових дій. Завдяки прийняттю змін до постанови, з Державного бюджету 2020 року на ці цілі було виділено 20 млн грн (орієнтовно 700 000 дол. США). За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, майже всі ці кошти виплатили приблизно 74 цивільним особам (суми від 230 000 грн. до 300 000 грн. (8 300 — 10 800 дол. США)[2].
![](/storage/page/3740/5f2ff8f8cd39b0fcfbc0b943bd570a5f07aa2119.jpeg")
СЛОВНИК
Постраждалі або постраждалі особи — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, житлові будинки (квартири) (далі — «житло») яких пошкоджено / зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації;
комісія — комісія з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
комісія з обстеження — комісія з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
акт обстеження — акт обстеження житла, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації;
надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;
збройна агресія — застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932–XII від 06 грудня 1991 р.[3], збройною агресією проти України вважаються, зокрема, (і) вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; (іі) блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; (ііі) напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; (iv) засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п’ятому — сьомому ст. 1 Закону України «Про оборону України» діям, у тому числі значна участь третьої держави в таких діях тощо;
внутрішньо переміщена особа — громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру;
КМУ — Кабінет Міністрів України;
Мінреінтеграції — Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
ВЦА — військово-цивільні адміністрації.
Увага! Визначення деяких термінів наведені в інших розділах цього огляду, де це є більш доречним.
ПРОБЛЕМАТИКА
Можна виділити дві основні проблеми:
- Відсутність розмежування контекстів надзвичайної ситуації і збройного конфлікту для компенсації шкоди, яка, власне, була спричинена бойовими діями на Сході України. Розпорядженням КМУ від 26.01.2015 року № 47-р «Про встановлення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації»[4] ситуація в Донецькій та Луганській областях була визнана надзвичайною ситуацією державного рівня соціального і воєнного характеру, а отже, до правовідносин, які виникали в цій сфері, почали застосовуватися положення Кодексу цивільного захисту України. Пізніше це стало підставою для ухвалення інших актів КМУ щодо виплати компенсації за зруйноване житло внаслідок саме надзвичайної ситуації, а не збройного конфлікту. Йдеться про зміни до постанови КМУ № 947 від 18.12.2013 року, якою був затверджений Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання, що були ухвалені в липні 2019 року. Проте вже у вересні 2020 року КМУ прийняв нову редакцію цього документа. Відтепер, згідно зі змінами, внесеними постановою № 767 від 02.09.2020 року, він був затверджений у новій редакції як Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Отже, до виплати компенсації за пошкоджене або зруйноване внаслідок збройного конфлікту житло продовжують застосовуватися положення Кодексу цивільного захисту України. Тож що відбувається? До спеціальної ситуації, якою є збройний конфлікт, застосовуються положення Кодексу цивільного захисту України, який, власне, не може бути застосований до ситуації збройного конфлікту, оскільки містить загальний порядок і загальні положення щодо відшкодування шкоди, що передбачені для надзвичайних ситуацій, наприклад, епідемій, стихійних лих, техногенних катастроф. Це призводить до урівнювання всіх можливих надзвичайних ситуацій без врахування особливостей природи саме збройного конфлікту. У підсумку це може мати наслідки для права людини на компенсацію як специфічного права особи, яка є жертвою збройного конфлікту, а не постраждалою від надзвичайної ситуації.
- Міжнародно-правові документи, зокрема, Керівні принципи з питань внутрішнього переміщення[5]та Принципи Пінейро[6], ухвалені в рамках ООН, фактично вказують на зобов’язання держав створити умови, за яких внутрішньо переміщеним особам буде гарантовано їхнє право власності, що включає також у себе і право на компенсацію за майно, що було пошкоджене або зруйноване внаслідок збройного конфлікту. У цьому випадку на державу покладено обов’язок створити цілісні та ефективні механізми, що, як правило, встановлюються на рівні закону. Однак наразі в законодавстві України є лише згаданий Порядок, затверджений постановою КМУ № 947 від 18.12.2013 р. і викладений у редакції постанови КМУ № 767 від 02.09.2020 р., що передбачає механізм грошової компенсації, проте не вирішує всіх питань, які випливають зі збройного конфлікту в контексті захисту права власності. Саме тому прийняття закону, який би створював цілісний та повноцінний механізм компенсації є конче необхідним.
ЗАКОНОДАВСТВО
Основними законодавчими актами, які регулюють питання виплат постраждалим, чиє житло було пошкоджено або зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, є:
ГРОШОВА ДОПОМОГА
Загальні питання
Відповідно до п. 3 Порядку, грошова допомога надається постраждалим, чиє житло пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.
На відміну від положень Порядку, що стосуються надання грошової компенсації, норми щодо виплати грошової допомоги мають загальний характер та стосуються будь-якого виду надзвичайної ситуації (надзвичайної ситуації природного, техногенного характеру, соціальної або воєнної), а не лише випадків, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Водночас, постраждалі, які не відмовилися від евакуації, відселення та не залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту, що, насамперед, стосується внутрішньо переміщених осіб, не зможуть отримати грошову допомогу у зв’язку з пошкодженням їхнього житла.
Зважаючи на положення п. 34 Порядку, грошова допомога може виплачуватися не тільки власникам (співвласникам), але також і наймачам житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків.
Рішення про надання постраждалим грошової допомоги та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.
Розмір грошової допомоги постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.
Фінансування заходів із надання грошової допомоги постраждалим здійснюється коштом державного та місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел.
Грошова допомога є одноразовою, повторна виплата коштів не допускається. Згідно з п. 39 Порядку, після отримання грошової допомоги або компенсації, про яку йтиметься далі, постраждалі втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у ч. 8 ст. 86 та ч. 2 ст. 89 Кодексу цивільного захисту.
Відповідно до ч. 8 ст. 86, постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються, а ч. 2 ст. 89 передбачає надання таких компенсацій і пільг постраждалим, які евакуюються, відселюються на нове місце проживання у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, як: (і) оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно), та (іі) одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення в порядку та розмірі, встановлених КМУ.
Процедура отримання
Порядок передбачає такий механізм надання постраждалим грошової допомоги:
Крок 1: одержання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації
Відповідно до п. 4 Порядку, органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів проводять обстеження пошкодженого або зруйнованого житла, обліковують його, складають і затверджують списки постраждалих на відповідній території та видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
Крок 2: звернення з заявою про отримання грошової допомоги
Згідно з п. 9 Порядку, для отримання грошової допомоги постраждалі подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:
- заяву;
Згідно з п. 30 Порядку, у разі, коли пошкоджене житло перебуває в спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової допомоги, подаються окремо від імені кожного постраждалого. Грошова допомога співвласникам надається пропорційно площі зруйнованого або пошкодженого житла, що належить кожному зі співвласників.
Необхідні документи подаються постраждалим (його представником) особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
Крок 3: прийняття рішення про надання грошової допомоги
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають у п’ятиденний строк з дня подання документів, зазначених у п. 9 Порядку (див. Крок 2 вище), а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим грошової допомоги, що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.
У разі надання постраждалим недостовірної інформації про встановлення статусу особи, яка постраждала від надзвичайної ситуації, розмір завданої матеріальної шкоди Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади можуть прийняти рішення про відмову в наданні грошової допомоги.
У разі незгоди постраждалий може оскаржити зазначене рішення до суду.
Крок 4: виплата грошової допомоги
Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт із ліквідації її наслідків, надається в місячний строк з дня прийняття рішення про її надання. Виплата допомоги здійснюється через акціонерне товариство «Укрпошта» або шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, наданий постраждалим.
Проблемні питання
На сьогодні питання виплати грошової допомоги постраждалим, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, регулюються тими самими положеннями Порядку, що і виплата допомоги особам, чиє житло зазнало пошкоджень внаслідок будь-якої надзвичайної ситуації (аварії, пожежі, стихійного лиха тощо) або проведення робіт із ліквідації її наслідків.
Проте, з урахуванням специфіки ситуації на Сході України, а також характеру можливих пошкоджень житла в ході збройного конфлікту та ризиків, які особа несе, залишаючись на попередньому місці проживання за таких умов, може бути доцільно виділити та окремо врегулювати процедури, пов’язані з виплатою грошової допомоги постраждалим через пошкодження житла внаслідок збройної агресії.
Передбачений на цей момент розмір грошової допомоги, а саме: від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що в липні - листопаді 2021 року становитиме від 7137 грн до 35685 грн, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на період 01.07.2021 – 30.11.2021 року, який складатиме 2379 грн[10]), навряд чи можна вважати достатнім для тих постраждалих, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії, особливо, якщо пошкоджене житло стає непридатним для проживання. Водночас, у разі переїзду постраждалого за таких обставин навіть до іншого населеного пункту, відповідна особа, виходячи з вимог Порядку, втрачає можливість отримати грошову допомогу.
Також, згідно з п. 37 Порядку, виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України. Положення Порядку не включають у формування такої консолідованої претензії виплату грошової допомоги, що також, при окремому спеціальному врегулюванні цих питань, могло б бути доречним з огляду на кількість зруйнованих внаслідок збройної агресії об’єктів житлової нерухомості.
ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ
Загальні питання
Згідно з п. 3 Порядку, грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»[11].
Однією з особливостей грошової компенсації є те, що вона надається постраждалим, які є власниками зруйнованого майна. Згідно з п. 26 Порядку, компенсація не надається в разі, коли житло було зруйноване до моменту реєстрації постраждалим права власності на такий об’єкт.
Водночас, обмеження не поширюються на випадки:
Якщо співвласників кілька, грошова компенсація надається пропорційно площі зруйнованого житла, що належить кожному з них.
За п. 32 Порядку, розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла). Як і грошова допомога, грошова компенсація є одноразовою, повторна виплата коштів не допускається (п. 36 Порядку). Так само, як уже було зазначено вище щодо грошової допомоги, після отримання компенсації постраждалі втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у ч. 8 ст. 86 та ч. 2 ст. 89 Кодексу цивільного захисту.
Фінансування заходів із надання грошової компенсації постраждалим здійснюється коштом державного бюджету — з коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» (далі — «бюджетні кошти»).
Згідно з Додатком 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082–IX від 15 грудня 2020 року[12], на 2021 рік у Державному бюджеті за вказаною програмою передбачені видатки в розмірі 114 мільйонів гривень.
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій (далі — «регіональні органи соціального захисту населення»).
Відповідно до п. 4 Порядку використання коштів, бюджетні кошти розподіляються головним розпорядником бюджетних коштів — Мінреінтеграції — на підставі поданої регіональними органами соціального захисту населення інформації про кількість постраждалих, складеної на підставі рішень комісій. Бюджетні кошти спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які протягом п’яти робочих днів після надходження коштів на їхні рахунки в органах Казначейства, готують відповідні виплатні документи (відомості) та здійснюють перерахування на банківську картку (картковий рахунок у банку) постраждалих або їхних представників.
Виплата компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268–VIII від 18 січня 2018 р.[13]
На практиці, за даними Мінреінтеграції станом на 31 травня 2021 р., у цьому році відповідними комісіями в Донецькій та Луганській областях були прийняті рішення про надання компенсації 119 громадянам, які є власниками 107 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 30,097 млн грн. Крім цього, станом на 31 травня 2021 р., 37 жителів Донецької області та 6 жителів Луганської області отримали грошову компенсацію на загальну суму 11,15 млн грн.[14]
Механізм надання грошової компенсації
Порядок передбачає такий механізм надання постраждалим грошової компенсації:
Крок 1: подання документів постраждалою особою
Згідно з п. 16 Порядку,постраждалі подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — відповідних ВЦА населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
Порядок також передбачає можливість подання документів через відповідний центр надання адміністративних послуг (п. 29 Порядку).
Крок 2: прийняття рішення про проведення обстеження житла
Органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів приймають протягом 5 календарних днів з моменту надходження заяви (див. Крок 1 вище) рішення про проведення обстеження житла, про що повідомляють постраждалому або його представнику зворотними каналами зв’язку, що зазначені в заяві.
Крок 3: обстеження зруйнованого житла та складення акту обстеження
Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене в строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.
Обстеження проводиться комісією з обстеження, що утворюється органами місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів, які призначають її голову, заступника голови та затверджують її склад із залученням за згодою депутатів відповідної місцевої ради, представників райдержадміністрацій та правоохоронних органів, а також представників громадських об’єднань та неприбуткових організацій.
Згідно з Порядком, за потреби, до обстеження житла відповідно до законодавства можуть за згодою залучатися фахівці проєктних і науково-дослідних організацій та інші суб’єкти господарювання, у тому числі ті, які мають право проводити обстеження та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна. До складу комісії з обстеження також можуть залучатись уповноважені представники Збройних Сил на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.
За результатами проведеного обстеження, комісія з обстеження складає акт обстеження за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку. Акт обстеження складається у двох примірниках, один із яких надається постраждалому або його представнику.
В акті обстеження зазначається висновок про технічний стан житла на момент його обстеження: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло пошкоджене, зазначається його придатність до проживання: придатне чи непридатне для проживання.
Під час проведення обстеження житла та складання акта обстеження можуть враховуватись інші документи, у яких зафіксовано факт руйнування житла.
Постраждалі / їх представники мають право долучатися до роботи комісії з обстеження під час обстеження та складання акта обстеження, підписувати його, надавати пояснення, додавати інші документи та/або інформацію, які постраждалі вважають за необхідне додати, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.
Крок 4: видача постраждалому довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації
Відповідно до п. 18 Порядку, органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів видають протягом 3 робочих днів з моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав постраждалому довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації. Довідка видається за формою, встановленою Додатком 3 до Порядку.
Крок 5: звернення з заявою про виплату грошової компенсації
Після отримання довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації постраждалі, їх законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності (далі — «представник»), додатково подають органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів:
- копію акта обстеження житла;
Таким чином, перед поданням заяви про виплату грошової компенсації постраждалому також необхідно здійснити державну реєстрацію припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням! Для цього державному реєстратору прав на нерухоме майно подаються, зокрема: (1) документ, відповідно до якого підтверджується факт знищення (тобто акт обстеження); (2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім встановлених законодавством випадків).[15]
Як і для отримання грошової допомоги, документи для отримання грошової компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
Порядок також передбачає можливість подання документів через відповідний центр надання адміністративних послуг (п. 29 Порядку).
У випадках, коли зруйноване житло перебуває в спільній частковій власності кількох постраждалих, документи, необхідні для отримання грошової компенсації, подаються окремо від імені кожного постраждалого (п. 30 Порядку).
Якщо постраждалий подав неповний пакет документів, необхідних для отримання компенсації, або в разі наявності технічних помилок чи інших недоліків в поданих документах органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів надають можливість постраждалому протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення про виявлення такого факту надати відсутні документи або усунути відповідні недоліки. У разі неусунення недоліків в установлений строк усі документи повертаються постраждалому або його представнику.
Крок 6: формування списків постраждалих для внесення на розгляд комісії
Як передбачено п. 21 Порядку, органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів формують та затверджують щомісяця до 5 числа списки постраждалих, житло яких зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та надсилають їх разом із наданими постраждалими документами регіональним органам соціального захисту населення за відповідною формою, що затверджується Мінреінтеграції, для подальшого їх внесення на розгляд комісій.
Крок 7: прийняття комісією рішення про надання / відмову в наданні грошової компенсації, формування узагальненого списку постраждалих
Комісія протягом 10 робочих днів з моменту отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмови в наданні грошової компенсації. Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом (п. 22 Порядку).
Комісія може своїм вмотивованим рішенням одноразово продовжити строк для прийняття рішення, передбаченого цим пунктом, але не більш як на 30 календарних днів.
Відповідно до п. 25 Порядку, Комісія приймає рішення щодо відмови в наданні грошової компенсації в разі:
У разі незгоди постраждалий може оскаржити зазначене рішення до суду.
Крок 8: інформування про прийняте рішення
Протягом 3 робочих днів з дати прийняття комісією рішення (і) про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або (іі) відмову в наданні грошової компенсації, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — ВЦА населених пунктів:
Крок 9: подання до Мінреінтеграції
Регіональні органи соціального захисту населення затверджують (не пізніше ніж через 5 робочих днів з моменту отримання узагальненого списку постраждалих від комісії) подання до Мінреінтеграції, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої ухвалене рішення, яке надсилається на погодження до Мінреінтеграції для затвердження (п. 27 Порядку).
Подання направляється до Мінреінтеграції у двох примірниках, один із яких залишається в Мінреінтеграції.
Крок 10: розподіл бюджетних коштів для виплати компенсації
Мінреінтеграції відповідно до обсягу бюджетних коштів на відповідний рік на підставі отриманого та погодженого подання від регіональних органів соціального захисту населення здійснює розподіл бюджетних коштів пропорційно кількості постраждалих за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв виплачується грошова компенсація.
У разі наявності заяв, поданих в один день, пріоритетність надається постраждалим, житло яких було зруйновано раніше!
Крок 11: виплата грошової компенсації
Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення протягом 5 робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів. Виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації.
Проблемні питання
Зараз Порядок регулює надання грошової компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, оминаючи увагою питання виплати постраждалим компенсації у зв’язку з руйнуванням інших об’єктів нерухомості — нежитлового нерухомого майна, а також знищенням іншого майна, такого як, наприклад, транспортні засоби або побутові речі.
Ще одним із проблемних питань, що залишаються невирішеними на рівні Порядку, є надання грошової компенсації постраждалим у випадках, коли зруйноване житло надалі відновлювалось (відбудовувалось) власником самостійно або коштом чи з допомогою інших осіб. На практиці така допомога може включати, зокрема, і надання благодійними організаціями власнику житла матеріалів, необхідних для його відбудови.
З одного боку, можна стверджувати, що питання виплати компенсації постраждалим, чиє житло було відновлено (відбудовано) після руйнування, Порядком у достатній мірі врегульовано не було. З іншого боку, на відміну від обмежень, встановлених п. 26 Порядку для випадків, коли житло було зруйноване до моменту реєстрації права власності на нього («Грошова компенсація не надається у разі, коли житло було зруйноване до моменту реєстрації постраждалим права власності на такий об’єкт»), Порядок не містить прямої заборони виплачувати компенсацію тим постраждалим, якими було здійснено відновлення свого житла.
До того ж, формулювання встановленої Порядком форми акту обстеження передбачають надання відомостей, зокрема, про причини пошкодження/руйнації, встановлені пошкодження стін, фундаменту, даху/покрівлі тощо, даних про ремонтні роботи, а також висновків щодо такого житла: зруйноване/пошкоджене, якщо пошкоджене: придатне або непридатне для проживання. Зважаючи на такі формулювання, можна дійти висновку, що стан житла, яке було зруйновано, але частково відновлено до дати обстеження, може бути належним чином відображений в акті обстеження. Однак, незважаючи на це, це питання все ж потребує більш чіткого законодавчого врегулювання.
Ще одним проблемним питанням залишається проведення обстеження житла в разі наявності обмежень щодо перебування / переміщення на території населених пунктів, де воно розташовано. Так, згідно з п. 15 Порядку, у разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, у яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.
У разі відмови Командувача об’єднаних сил надати такий дозвіл, визначений Порядком строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача об’єднаних сил або зняття встановлених обмежень. Водночас, Порядок не передбачає жодних альтернативних методів документування факту руйнації / пошкодження житла та його стану (як, наприклад, можливість складення акту та підтвердження факту руйнування житла на підставі офіційних даних державних органів, міжнародних організацій, інших фото- та відеоматеріалів). З огляду на це, постраждалі, чиє житло розташовано на території таких населених пунктів, фактично можуть бути позбавлені можливості зібрати необхідні документи та отримати грошову компенсацію.
ПЕРСПЕКТИВИ
1 березня 2021 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» (далі — «законопроєкт»), реєстраційний номер — 5177[16].
Законопроєкт покликаний визначити правові та організаційні засади державної політики щодо захисту права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії. При цьому, ним пропонується ряд нововведень, основні з яких передбачають наступне:
Порядок визначення розміру компенсації також встановлюватиметься КМУ. Водночас, ст. 11 законопроєкту встановлює основні підходи до визначення розміру компенсації та максимальний розмір компенсації залежно від видів пошкодженого або знищеного майна. Так, законопроєкт визначає максимальний розмір компенсації за знищене житло, пошкоджене житло, знищене та пошкоджене нежитлове нерухоме майно, за знищені або пошкоджені побутові речі, знищені колісні транспортні засоби.
Наприклад, згідно з ч. 2 ст. 11 законопроєкту, «розмір компенсації за знищене житло визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, що є чинними на дату прийняття рішення про надання компенсації та не може становити більше ніж 135 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за один об’єкт знищеного житла», а, за ч. 3 ст. 11, «розмір компенсації за пошкоджене житло визначається з урахуванням ступеню пошкодження житла та не може становити більше ніж 85 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за один об’єкт пошкодженого житла».
Водночас, текст законопроєкту містить деякі недоліки, які потребуватимуть додаткового доопрацювання, проте можуть бути усунені шляхом врахування правок під час процедури другого читання[17].
ІСТОРІЇ
Петро Сергійович (ім’я змінене) – пенсіонер, раніше мешкав у Широкіному. У 2014 році його дім потрапив під обстріл і був зруйнований. Сам чоловік отримав поранення – права рука тепер погано функціонує і з’явилися проблеми зі слухом. Зараз він винаймає квартиру у Маріуполі.
Через слабке здоров’я пана Петра по допомогу до юристів БФ «Право на захист» звернулася його донька. У жовтні 2020 р. разом із нашими бенефіціарами ми звернулися до ВЦА із заявою про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Профільна комісія провела обстеження будинку майже одразу і видала відповідний акт. На етапі припинення права власності виникли проблеми з правовстановлюючими документами, та юристи нашої організації змогли розв’язати і цю ситуацію.
У березні 2021 року чоловік отримав грошову компенсацію за зруйнований будинок.
***
Пані Катерині (ім’я змінене) майже 85 років. У вересні 2014 року в її будинок у селищі Тарамчук (Донеччина) влучив снаряд. Житло було зруйноване.
Односельці, яких залишилося кілька десятків, допомогли жінці знайти тимчасовий прихисток, але жити поблизу території, де постійно тривають бойові дії, було нестерпно. Вже тоді в Тарамчуці не було магазину і лікарні, води також не стало, тож іноді для власних потреб доводилося збирати дощову.
За певний час пані Катерина переїхала до іншого населеного пункту, подалі від обстрілів. Оскільки на той час у державі не було закріпленої законом процедури виплати компенсації за зруйноване житло, все, що було у жінки, – акт про руйнування.
У середині 2020 року пенсіонерка прийшла до БФ «Право на захист» і за допомогою юристів звернулася до суду з позовною заявою, а вже за кілька місяців, у вересні, КМУ ухвалив постанову № 767 «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації». Тож разом із клієнткою наша команда майже одразу подала всі потрібні документи для розгляду комісією.
Уже цьогоріч пані Катерина отримала компенсацію.
***
Інна (ім’я змінене) мешкала у квартирі на краю Авдіївки. У вересні 2016 року її житло було зруйноване внаслідок обстрілу і жінці надали кімнату в гуртожитку для тимчасового проживання.
Два роки по тому із допомогою юристів БФ «Право на захист» пані Інна звернулася до суду для відшкодування завданої шкоди, оскільки на той момент в державі не було розробленого механізму компенсації. Ще два роки її справа розглядалася в судах першої інстанції.
У вересні 2020
року КМУ ухвалив постанову № 767 «Питання виплати грошової компенсації
постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної
ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської
Федерації». Тож разом із нашою командою уже в жовтні Інна подала до ВЦА
м.Авдіївки заяву про надання компенсації. Через те, що будинок розташований у
так званій «червоній» зоні, комісія довгий час не могла його обстежити. Та все
ж у березні 2021 року наша клієнтка отримала рішення комісії про надання
виплати за зруйновану квартиру.
[1] https://ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/specz%D1%96alna-dopov%D1%96d-upovnovazhenogo-real%D1%96zacz%D1%96ya-prava-vnutr%D1%96shno-perem%D1%96shhenix-os%D1%96b-na-zhitlo/
[2] Доповідь УВКПЛ щодо ситуації із правами людини в Україні (1 серпня 2020 - 31 січня 2021) - https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/31stReportUkraine-ukr.pdf
[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text
[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47-2015-%D1%80#Text
[5] https://www.ohchr.org/Documents/Issues/IDPersons/GPUkrainian.pdf
[6] https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=4b2a01262
[7] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text
[8] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/767-2020-%D0%BF#Text
[9] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text
[10] Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15 грудня 2020 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text
[11] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text
[12] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text
[13] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19#n48
[14] Дані опубліковано на веб-сайті Мінреінтеграції 31 травня 2021 р., о 12:55
[15] Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови КМУ № 553 від 23 серпня 2016 р.)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23
[16] https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71272
[17] Більш детально ці та інші питання, що стосуються законопроекту, описані командою БФ «Право на захист» в статті «Компенсація за майно, пошкоджене або зруйноване внаслідок збройного конфлікту: аналіз законопроекту № 5177», доступний за посиланням:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: