«Мені особисто найважче, коли ми на міжвідомчій комісії ознайомлюємось з документами, які з першого погляду – звичайний стос паперів. Перше, про що думаєш: «Ну документи, потрібно розбиратися». Однак, коли починаєш вчитуватися у виписки ЄРДР, начебто суха мова, але коли починаєш порівнювати факти – іноді мурашки по шкірі й волосся дибки... Наприклад у документі з державного реєстру було написано так: «Внаслідок підриву школи загинула особа». До нас прийшла дівчинка і звернувся її опікун. Під час порівняння документів виявилось, що внаслідок обстрілу цієї школи загинула її мама та сестричка. В цей момент розумієш, що це не просто папери, не просто документи, а це – люди. І що кожна деталь у справі є важливою.»