Меню

Особливості збору та поширення інформації під час війни

March 17, 2022

Всі з нас із початком військових дій відчули важливість контролю за діями щодо збору, отримання та особливо поширення інформації. Нагадаємо, що основні права громадян на інформацію не обмежуються.

З метою об'єктивного висвітлення подій, забезпечення інформування населення та світової спільноти про воєнні злочини, що вчиняються Російською Федерацією в ході її широкомасштабної збройної агресії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, а також попередження витоку інформації з обмеженим доступом, запобігання поширенню представниками засобів масової інформації (у тому числі іноземними) та публічними особами, до думки яких прислуховується громадськість (лідери думок, блогери тощо) (далі - представники ЗМІ) відомостей, розголошення яких може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України та інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану затверджено наказ від 3 березня 2022 року N 73 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану». З повним текстом наказу можна ознайомитись тут.

Цим наказом затверджено:

- алгоритм роботи з акредитованими представниками засобів масової інформації під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 1 Наказу);

- перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 2 Наказу);

- порядок акредитації представників засобів масової інформації під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 3 Наказу);

- правила роботи представника засобу масової інформації у районі ведення бойових дій (додаток 4 Наказу );

- форму для проходження акредитації (додаток 5 Наказу);

- форму прес-карти (додаток 6 Наказу), що додаються.

Наказом запроваджуються заходи, що покликані не допускати поширення відомостей (інформації) з обмеженим доступом, що підпадають під дію Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 року за N 52/35674, Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22 листопада 2017 року N 408, а також Переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України та інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.

Зокрема визначено перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.

Не поширюйте самостійно, не копіюйте і не робіть репост, якщо помічаєте, що інформацію стосується:

1. найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об'єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;

2. чисельність особового складу військових частин (підрозділів);

3. кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання;

4. описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об'єкти;

5. інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;

6. інформація щодо системи охорони та оборони військових об'єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені);

7. порядок залучення сил та засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань;

8. інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються);

9. інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху);

10. інформація про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням;

11. інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались;

12. інформація про ефективність сил і засобів радіоелектронної боротьби противника;

13. інформація про відкладені або скасовані операції;

14. інформація про зниклий або збитий літак, літальний апарат, зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться;

15. інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації);

16. відомості про проведені інформаційно-психологічні операції, ті, що проводяться, а також плануються;

17. інформація, яка має на меті пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Додатково повідомляємо, що Україна збирає інформацію про факти воєнних злочинів, а також інших дій, що свідчать про руйнування українського майна незалежно від форми власності та обрахунок розміру цих збитків. Для цього створено спеціальну сторінку.

Приклади воєнних злочинів:

- пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури;

- уламки снарядів у межах міста;

- факти поранення/загибелі цивільних осіб внаслідок застосування зброї окупантом;

- розташування та використання військової техніки в житлових кварталах міста, ведення бойових дій окупантом в житлових кварталах міста;

- насилля щодо медичного персоналу, пошкодження медичного транспорту, лікарень, обладнання;

- насильство щодо духовенства, пошкодження/знищення культових споруд (храмів, мечетей, синагог тощо);

- використання окупантом цивільного одягу, однострою ЗСУ, емблем гуманітарних та медичних установ;

- факти фізичного насилля, позбавлення волі цивільного населення окупантом;

- використання цивільної інфраструктури з воєнною метою під прикриттям цивільних;

- захоплення майна, пограбування окупаційними силами;

- відмова чи позбавлення доступу до медичної допомоги;

- порушенням домовленостей щодо гуманітарних коридорів;

- розстріл цивільного населення під час руху гуманітарних коридорів;

- блокування транспорту та техніки гуманітарних коридорів;

- використання будь-яких природних ресурсів України країною агресором (води, надр, лісів);

Також при Міндовкілля створено Штаб із моніторингу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, де є можливість зареєструватися як експерт, а також повідомляти про порушення законодавства та долучатися до обрахунків збитків.