Unfortunately, nothing was found for your request, you can search for another keyword, or contact us with your question through the feedback form
July 25, 2025
У червні Комітет ООН з ліквідації всіх форм расової дискримінації (CERD) оприлюднив Заключні зауваження до об’єднаних 24–26-го періодичних звітів України. Документ містить оцінку прогресу держави у виконанні зобов’язань за Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а також рекомендації на майбутнє. Більшість рекомендацій, які надали фахівці БФ «Право на захист» у квітні під час презентації альтернативного звіту щодо прав біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства в Україні на 115-й сесії Комітету ООН з ліквідації всіх форм расової дискримінації (CERD) у Женеві, також врахували.
Україна, як і багато інших європейських держав, є учасницею Конвенцій ООН. Як результат — країни зобов'язуються виконувати положення цих Конвенцій для забезпечення прав тої чи тої категорії суспільства. За їхнім виконанням стежать Комітети ООН. Вони оцінюють вжиті державою заходи й порушення, за результатами аналізу дають свої рекомендації. Якщо держава системно їх не виконує або ігнорує, можуть бути прийняті відповідні санкції. Виконання Україною таких положень свідчить про розвиток як правової та демократичної держави, де мають бути враховані права всіх категорій людей.
Так, Комітет ООН з ліквідації всіх форм расової дискримінації підготував відповідні висновки щодо становища осіб без громадянства, біженців та шукачів захисту в Україні. У документі враховуючи доповіді України під час під час 115-ї сесії CERD, яка відбулася у квітні в Женеві. Тоді участь у сесії взяли представники українського уряду, правозахисні організації, у тому числі БФ «Право на захист», який презентував альтернативний звіт.
У своїх Заключних зауваженнях CERD широко врахував проблематику, порушену у звіті Фонду щодо біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства. З восьми згаданих у документі проблем п’ять напряму відповідають тим, на яких наголошував БФ «Право на захист» щодо біженців та шукачів захисту.
1. Обмеження доступу до процедури захисту через зміни в законодавстві
Комітет звернув увагу на Закон № 2952-IX від лютого 2023 року, який розширив підстави для відмови у в’їзді та обмежив можливості для оскарження відмов у наданні захисту. Це, на думку CERD, порушує принцип non-refoulement (неповернення) та перешкоджає доступу до території осіб, які потребують міжнародного захисту.
2. Відсутність письмових рішень у разі відмови в доступі до процедури захисту
Комітет висловив занепокоєння широкими дискреційними повноваженнями Державної міграційної служби України щодо відмови у прийнятті заяв. Зокрема, йдеться про усні відмови без винесення офіційних рішень, що фактично позбавляє заявників можливості захистити свої права.
3. Дискримінація за національною ознакою
CERD зафіксував повідомлення про відмови у наданні статусу біженця особам з російським та білоруським громадянством, що, на його думку, може свідчити про дискримінацію за ознакою національного походження.
4. Відсутність стратегії інтеграції
Комітет зазначив, що в Україні досі немає цілісної стратегії інтеграції біженців та шукачів захисту, що посилює їхню соціальну ізоляцію та ускладнює реалізацію прав.
5. Проблеми з реалізацією економічних і соціальних прав
CERD вказав на численні бар’єри, з якими стикаються шукачі захисту у сфері доступу до житла, охорони здоров’я, вищої освіти та працевлаштування в Україні.
Проблематика осіб без громадянства також була в центрі уваги Комітету.
1. Обмеження доступу до процедури визнання особою без громадянства осіб, держава походження яких Російська Федерація.
Комітет стурбований, що заяви, подані відповідно до процедури визнання особою без громадянства особами, пов’язаними з Російською Федерацією (людьми, які переважно народились у РФ ще за часів СРСР), відхиляються через дискримінацію за ознакою етнічного або національного походження заявника. Також, на думку CERD, призупинення дипломатичних відносин між державою-учасницею та
Російською Федерацією перешкоджає розгляду заяв Адже для того, щоб отримати статус особи без громадянства, або ж у майбутньому українське громадянство необхідно підтвердити неналежність до громадянства іноземної країни, а це неможливо встановити, якщо відсутні дипломатичні зв'язки. Зазвичай більшість таких людей не визнає своїми громадянами жодна країна світу і підтвердження цього пункту відповідними установами — один з важливих кроків у процесі документування.
2. Надання повноважень відповідним органам державної влади щодо застосування примусового видворення без рішення суду
Комітет зауважує щодо поправки до законодавчої бази, викладеною в Законі № 2952-IX про внесення змін до різних законів, пов'язаних з охороною державного кордону, яка надала Державній міграційній службі, Державній прикордонній службі та Службі безпеки дискреційні повноваження щодо примусової депортації осіб без громадянства без необхідності судового рішення. Комітет рекомендував провести оцінку законодавчої бази щодо безгромадянства, зокрема Закону № 2952-IX, та процедури визнання особою без громадянства на основі прав людини, та вжити заходів, необхідних для забезпечення відповідності бази та процедури міжнародним принципам прав людини та цілям та завданням Конвенції. Зокрема, йдеться про забезпечення ефективного судового нагляду, дотримання принципу невидворення та запобігання расовій дискримінації за ознакою етнічного або національного походження.
3. Відсутність статистики щодо кількості осіб без громадянства в Україні
Комітет стурбований відсутністю статистики щодо осіб без громадянства та їхнього соціально-економічного становища, а також повідомленнями про зростання кількості осіб без громадянства через війну в Україні та велику кількість внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої документи, на окупованих територіях, особливо після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
4. Зміни, запроваджені проєктом закону № 11469 в контексті підстав втрати громадянства та поширення безгромадянства в Україні.
Комітет звертає увагу на те, що проєкт закону № 11469 про внесення змін до різних законів України щодо забезпечення права на набуття та збереження громадянства України, прийнятий 18.06.2025 дозволить владі в певних випадках позбавляти громадянства на підставі набуття громадянства «держави-агресора». Такий крок збільшить ризик безгромадянства для жителів тимчасово окупованих територій, які отримали російське громадянство під тиском окупаційної влади. Також це може призвести до проблем із доступом до основних послуг, включаючи медичне обслуговування та соціальні виплати, а також працевлаштування.
Комітет рекомендував Україні розробити та впровадити заходи щодо пом’якшення наслідків для вирішення проблеми та боротьби з безгромадянством, що виникає внаслідок війни, особливо серед внутрішньо переміщених осіб з окупованих територій, які втратили свої документи. CERD рекомендував переглянути проєкт Закону № 11469 та забезпечити його відповідність міжнародним стандартам та конвенції щодо запобігання та боротьби з безгромадянством. Це допоможе уникнути виникнення безгромадянства серед дітей, народжених шукачами притулку та резидентами окупованих територій, які отримали російське громадянство від окупаційної влади під примусом або для доступу до основних послуг.
5. Проблематики реєстрації народження дітей осіб без громадянства
Комітет звернув увагу на труднощі, з якими стикаються під час реєстрації народження та забезпечення надання громадянства дітям, народженим на території України від батьків, які є шукачами притулку, особами без громадянства або мігрантами без документів.
Окремо CERD наголосив на важливості залучення громадянського суспільства до моніторингу виконання зобов’язань України. У рекомендаціях ідеться про необхідність «продовжувати консультації та посилювати діалог з організаціями громадянського суспільства, зокрема тими, які працюють у сфері боротьби з расовою дискримінацією», під час підготовки наступної доповіді.
У своїх Заключних зауваженнях CERD зобов’язав Україну надати протягом одного року з моменту прийняття документа оновлену інформацію щодо виконання рекомендацій, викладених у 34 (с) (біженці та шукачі захисту) та 36 (а) і (е) (особи без громадянства).
Ознайомитися з повним текстом Заключних зауважень можна за посиланням:
Завантажити документ