«Історія Уму дає нам можливість показати обличчя тих, хто страждає від таких порушень. Ми наголошуємо на тому, що всі люди, де б вони зараз не перебували (у СІЗО, у ПТПІ, ПТТ, на свободі), незалежно від того, як вони потрапили у країну (легально/нелегально), повинні мати доступ до процедури визнання біженцем. Всі шукачі захисту мають право на свободу, а затримання не може бути свавільним.»
-
Unfortunately, nothing was found for your request, you can search for another keyword, or contact us with your question through the feedback form
Search results (25)
All results (25)
Історія Уму. 6 місяців страждань в ПТПІ заради вільного життя в Україні
May 14, 2021
Уму Діалло родом з Гвінеї. Зараз жінка живе та працює в Одесі. Вона професійно робить зачіски, що особливо популярно в курортний період, а також керує власною крамничкою із продажу взуття. У неї є донечка Ругіяту, якій ще немає й двох рочків.
Уму живе в Україні з 2011 року. У 2012 році вона отримала статус особи, яка потребує додаткового захисту. Жінка ділить життя на до та після. І відправною точкою є саме 2011 рік, коли вона намагалася перетнути кордон України та була затримана.
Уму не могла залишатися у своїй країні, бо ще неповнолітньою була видана заміж. Чоловік систематично бив і знущався з неї, а шансів захистити себе не було. На момент затримання жінка перебувала в стані психофізичного стресу, який за словами лікарів був обумовлений домашнім насиллям над нею у Гвінеї.
Але й ситуація в Україні спочатку давала достатньо приводів для відчаю. Уму була затримана в групі вимушених мігрантів. Усіх їх помістили в Пункт тимчасового тримання Державної прикордонної служби для того, аби встановити особу, а згодом — видворити з України. Молода жінка не розуміла мови і юридичних підстав її тримання під вартою, та ще й через пережиті страждання мала проблеми зі здоров’ям.
Неповнолітній вік Уму встановили не одразу, а коли встановили, у порушення всіх можливих норм, продовжували тримати в Пункті тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства (ПТПІ). Коли вона отримала юридичну допомогу, то рішення про її затримання було оскаржено, однак ця скарга розглядалася судом фактично вже після її звільнення з-під варти. Юристи також допомогли жінці звернутися за міжнародним захистом до міграційної служби.
З ПТПІ Уму було звільнено лише через рік після затримання. За міжнародним захистом вона змогла звернутися через 2 місяці після її затримання. Майже 6 місяців Уму утримували в ПТПІ незаконно. Юристи жінки не змогли добитися справедливості в національних судах, тому у 2012 році подалися до Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини встановив у цій справі («Нур та інші проти України») порушення Україною статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: права на свободу і особисту недоторканність. Україну було зобов’язано виплатити Уму 9800 євро компенсації моральної шкоди.
Зараз Уму нарешті почувається вільною та щасливою! Говорить, що по закінченню карантинних обмежень готова активно взятися за свою справу, дуже хоче, аби її донька набула громадянства України та будувала своє життя в країні, яка надала їй захист!
За словами старшої юристки з питань стратегічного судочинства БФ «Право на захист» Світлани Бутенко, порушення прав шукачів захисту з різних країн відбуваються в Україні донині. Це і неможливість доступу до міжнародного захисту на кордоні та в місцях позбавлення свободи, і надтривалий термін розгляду позовів про оскарження незаконних рішень органів влади у судах.
Читайте також: