Меню

Як в Україні забезпечується доступ шукачів захисту до кваліфікованого перекладу

January 28, 2022

ЗМІСТ:

• Де в Україні знайти перекладача з рідкісної мови
• Хто і як оплачує послуги перекладачів в Україні
• Порядок компенсації витрат на послуги перекладача за рахунок держави
• Судова практика стягнення витрат на послуги перекладача

БФ «Право на захист» кожного дня консультує шукачів захисту, які прибули з різних країн через переслідування за їхні політичні погляди, належність до соціальної групи, етнічне походження, релігію тощо. Мови, якими спілкуються ці люди, надзвичайно різноманітні. Тож, для проведення інтерв’ю і надання правової допомоги ми залучаємо перекладачів.

Разом з тим, на всіх подальших етапах реалізації міграційної процедури забезпечення доступу до кваліфікованого перекладу покладається законом на державні органи влади.

Так, Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає від Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби забезпечити для шукача захисту, який не володіє українською мовою, перекладача з мови, якою він може спілкуватися, а Кодекс адміністративного судочинства закріплює, що суди гарантують для такої особи право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вона володіє, користуючись при цьому послугами перекладача.

Відповідно до ст. 71 КАС України, перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Доступ до кваліфікованого перекладу – це основа реалізації права шукача захисту на міжнародний захист, а незабезпечення кваліфікованого перекладу є порушенням Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод. Про це нагадав Європейський суд з прав людини у рішенні «M.S. v. SLOVAKIA AND UKRAINE (Application no. 17189/11)», де встановив порушення Україною ст. 3, ч.2,4 ст. 5 згаданої Конвенції.

Де в Україні знайти перекладача з рідкісної мови

Відповідно до Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів, затвердженого Наказом МВС України від 11.03.2013 року № 228,  відомості про перекладачів, які можуть залучатися органами державної влади, містяться в Реєстрі перекладачів, яким володіє Державна міграційна служби. Реєстр являє собою веб-сторінку офіційного веб-сайту Державної міграційної служби.

За повідомленням ДМС України на запит БФ «Право на Захист», станом на червень 2021 року у вказаному Реєстрі було зареєстровано 126 перекладачів, у тому числі тих, що володіють рідкісними мовами країн походження біженців в Україні. 

БФ «Право на захист» продовжує допомагати перекладачам, з якими співпрацює, реєструватися у вказаному Реєстрі, для чoго разом з ДМС України розробив інфографіку. Інфографіка містить перелік всіх документів, які має подати перекладач для реєстрації, а також надає можливість завантажити форми документів для заповнення (Дивись матеріал нижче).

Доступ до Реєстру можуть отримати органи державної влади. На підставі оформлених відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» звернень органів державної влади уповноважена посадова особа реєструє користувача шляхом призначення йому логіна та пароля для доступа до відомостей Реєстру перекладачів протягом двох робочих днів з дня надходження таких звернень (листів), після чого інформує орган державної влади, який надіслав звернення, шляхом надсилання письмового повідомлення.

БФ «Право на захист» продовжує розповсюджувати інформацію про Реєстр серед органів державної влади, для чoго разом з ДМС України розробив інфографіку. Інфографіка містить порядок дій органу державної влади для отримання доступу до Реєстру і нагадування про переваги, які надає Реєстр.

Хто і як оплачує послуги перекладачів в Україні     

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, витрати, пов’язані із залученням перекладачів, належать до витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про залучення перекладача, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією, а у випадках, коли процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду – покласти цей обов’язок на будь-якого учасника справи.

Частинами 4-7 ст. 137 КАС України передбачено, що у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) перекладача повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь перекладача зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат. Розмір витрат на залучення перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Правила розподілу судових витрат встановлені ст. 139 КАС України. Цією ж статтею передбачені випадки компенсації витрат, у тому числі, пов’язаних із залученням перекладача, за рахунок Державного бюджету України.

Частино 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони також компенсуються за рахунок держави.

Порядок компенсації витрат на послуги перекладача за рахунок держави

1 липня 1996 року постановою КМУ України № 710 затверджено Інструкцію про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні  правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, а 27 квітня 2006 року КМУ України затверджено постанову  № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Остання постанова закріплює, що коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком; компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах; підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Відповідно до Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 15.07.2015  № 104, основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Державна судова адміністрація у листі від 16.05.2019 року № 10-12882/19 на запит БФ «Право на захист» повідомила, що саме територіальне управління уповноважене здійснювати оплату за фактично надані послуги з перекладу на підставі та в порядку, визначеному інструкцією, наведеною вище.

Судова практика стягнення витрат на послуги перекладача

Як підтверджує судова практика, витрати на послуги перекладу відносяться до витрат, пов’язаних з розглядом справи, і покладаються на відповідача у разі задоволення позову, про що зазначається суддею безпосередньо у рішенні.

Витрати, пов’язані з розглядом справи, у тому числі, на послуги перекладача, також може бути стягнуто на підставі додаткового рішення, винесеного на підставі заяви позивача, на користь якого винесене основне рішення.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень також зустрічаються ухвали, які виносяться судом на клопотання перекладачів про нарахування винагороди за участь у судових засіданнях. У таких ухвалах суд зобов’язує територіальне управління Державної судової адміністрації України провести оплату перекладачу за послуги з усного перекладу у судовому засіданні, надіславши кошти на його рахунок.

Більшість таких ухвал винесена під час розгляду судами кримінальних справ, оскільки ст. 122 КПК України закріплює, що витрати пов’язані з залученням перекладачів для перекладу показань   підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Що ж стосується адміністративного судочинства, випадки компенсації за рахунок Державного бюджету України обмежені у ст. 139 КАС України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Значення та можливий вплив рішення ЄСПЛ у справі Shoygo v. Ukraine
• Нагляд за виконанням рішень Європейського суду з прав людини [Переклад нормативного документу]
• Невирішена проблема: як Комітет Міністрів РЄ спонукає Україну виконувати рішення власних судів