Головна / Новини та матеріали / Новини

«Під куполом безпечного дитинства: екстрене реагування як ефективний вимір захисту»: БФ «Право на захист» провів круглий стіл у Києві

7 листопада 2024

Україна ВПО та постраждалі від воєнних дій Адвокація (Україна)

Розроблення комплексної системи заходів екстреного реагування, які не тільки гарантуватимуть безпеку дітей у критичних умовах, а й сприятимуть їхній подальшій соціалізації та інтеграції у стабільне середовище, стало ключовим питанням обговорення круглого столу, який провів БФ «Право на захист». У заході взяли участь представники державних органів влади, громадських і благодійних організацій та міжнародних інституцій.

Круглий стіл «Під куполом безпечного дитинства: екстрене реагування як ефективний вимір захисту» відбувся в Києві 1 листопада 2024 року в межах проєкту Консорціум Захисту України й став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Ключовим елементом реформаційних процесів захисту дітей в Україні є побудова системи захисту, здатної адаптуватись до кризових і надзвичайних ситуацій. Тому організований Фондом захід — це простір для пошуку відповіді на питання: як побудувати таку систему екстреного реагування, яка не лише рятуватиме життя, а й сприятиме інтеграції дітей у стабільне та безпечне середовище?

Серед дискусій круглого столу були:

законодавче регулювання захисту дітей в надзвичайних ситуаціях — сучасний стан та перспективи вдосконалення;
міжнародні стандарти захисту прав дитини в часи війни — теорія та українські реалії;
координування й методичне забезпечення діяльності служб у справах дітей у сфері екстреного реагування;
патронат як відповідь на екстрені виклики у сфері захисту прав дітей;
евакуаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій;
цифровізація сфери захисту прав дітей — проблеми й перспективи.

Керівниця напряму з питань адвокації захисту дітей БФ «Право на захист» Марина Ус наголосила що сучасна ситуація в Україні та світі в умовах кризових і надзвичайних ситуацій демонструє, що алгоритми мирного часу не працюють, як треба. У Стратегії Ради Європи з прав дитини на 2022–2027 роки акцентовано на необхідності розбудови міцних систем захисту дітей, здатних адаптуватися до кризових та надзвичайних ситуацій.

Марина Ус, керівниця напряму з питань адвокації захисту дітей БФ «Право на захист»

«Адже ми спостерігаємо, що в сучасному світі зростає кількість війн, природних катаклізмів. І, на жаль, за статистикою майже кожна шоста дитина у світі жила в умовах війни. І як би страшно це не звучало, але кожна країна має бути до цього готовою. А законодавчий досвід України, який вже сьогодні ми напрацьовуємо, може бути застосовано в інших країнах. Законодавство відіграє величезну роль в захисті дітей, зокрема в надзвичайних ситуаціях»

Після повномасштабного вторгнення українське законодавство активно напрацьовувалося у сфері екстреного реагування щодо:

евакуації дітей;
передбачення додаткових підстав для надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування;
можливість влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, на тимчасових умовах до прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу тощо.

«Не зважаючи на те, що деякі зміни мали запізнілий і фрагментарний характер, вони посилили захист дітей у надзвичайних ситуаціях. Однак, з іншого боку, призвели до поглиблення проблеми розбалансованості та колізійності чинного законодавства.

Необхідно провести повну ревізію чинного законодавства у сфері захисту дітей і надалі говорити про його систематизацію, можливо, шляхом кодифікації. Розпочинати потрібно з розроблення плану (стратегії) захисту дітей. Потім напрацьовувати Концепцію оновлення законодавства. Законодавство має бути першою лінією захисту дітей і у звичайних умовах, і в умовах надзвичайних ситуацій», — зауважила Марина Ус, керівниця напряму з питань адвокації захисту дітей БФ «Право на захист».

Питання надання соціальних послуг також було порушено під час круглого столу. Зокрема, заступниця голови Державної служби України у справах дітей Наталія Лакатош наголосила на тому, що нині багато громад не мають надавачів послуг. Саме тому, на її думку, треба діяти комплексно.

Наталія Лакатош, заступниця голови Державної служби України у справах дітей

«Тут потрібна робота з громадами й внесення змін на законодавчому рівні, воно має вирішити цю проблематику. І основний наш фокус, щоб це організувати, і щоб була комунікація між усіма сферами, — між центрами, між службами, між департаментом. Тому що тільки злагоджена робота може дати якийсь результат. Ми активно комунікуємо з усіма і шляхом нарад, і у нас є цілий відділ методичного забезпечення, який працює на роз’яснення цих моментів, для того, щоб вирішилася ця проблематика. І сподіваємося на плідні результати нашої роботи»

У круглому столі взяв участь також народний депутат Павло Сушко. На прикладі роботи в громадах Харківщини, він порушив питання щодо реальної спроможності громад оперативно виявляти дітей, залишених без батьківського піклування, а також забезпечувати екстрене реагування на порушення прав дітей. Народний депутат зупинився на причинах наявних проблем у сферій шляхах їх вирішення.