Меню

«Ви ніколи його не отримаєте»: історія Хошиделя, який одержав громадянство України

21 травня 2026

Сім’я Хошиделя мешкала в Руанді: батьки та десятеро дітей. У 1988 році він приїхав до України на навчання в межах співпраці між Руандою та СРСР.  Після підготовчих курсів у Харкові розпочав навчання у Київському національному економічному університеті (зараз КНЕУ імені Вадима Гетьмана).

У планах було: отримати освіту та повернутись додому. Проте все кардинально змінилося через початок війни у Руанді. У 1994 році у країні розпочався геноцид. Його матір та частина рідних загинули. 

Повернення додому стало неможливим, а після розпаду СРСР питання студентів з Руанди залишилося без відповіді.

«Ніхто з нас тоді не думав, що війна триватиме так довго. Ми всі сподівались, що все швидко завершиться та ми нарешті повернемося додому», — розповів чоловік.

Хошидель залишився в Україні, працював і намагався налагодити життя. Після початку роботи УВКБ ООН в Україні він почав отримувати допомогу від організації. Одержав статус біженця та посвідчення, яке мав оновлювати кожні 5 років. Весь цей час він не виїжджав з України і більше не бачив свою родину.У 2006 році чоловік втратив зір, що ще більше ускладнило його становище. Попри це, він прагнув отримати громадянство України, де прожив багато років і створив сім’ю. Процедура виявилася складною: після першого звернення йому сказали, що він «ніколи його не отримає».

У 2008 році Хошидель звернувся за допомогою до представництва HIAS в Україні (БФ «Право на захист» було засновано у 2013 році, до цього з 2001 року Фонд був частиною цієї організації). 

Відтоді БФ «Право на захист» допомагав чоловіку зі спробами отримати громадянство.

У 2018 році Хошидель вкотре звернуся і його заяву прийняли. Незважаючи на проходження всіх перевірок, його документи довго очікували підпису Президента України. Фахівці фонду упродовж років робили запити щодо розгляду його питання. Після майже 40 років життя в Україні, влітку 2025 року, Хошидель отримав українське громадянство та паспорт.