На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
18 червня 2026
20 червня світ відзначає Всесвітній день біженців — день, покликаний нагадати, що за юридичним статусом завжди стоїть людська історія.
Вже п’ятий рік Україна переживає одну з найбільших криз вимушеного переміщення у світі. За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), у 2026 році близько 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними в Україні, а ще 5,9 мільйона українців перебувають за кордоном як біженці або під тимчасовим захистом.
Але водночас до нашої країни досі приїжджають у пошуках притулку.
Для людей, які втекли від політичних переслідувань, дискримінації, репресій чи загрози життю у своїх державах, Україна стала місцем, де вони шукають міжнародного захисту. Шлях до отримання такого статусу часто триває роками й супроводжується численними юридичними та бюрократичними викликами. Попри це багато з них свідомо залишаються в Україні, працюють, навчаються, створюють сім'ї, допомагають громадам і пов'язують своє майбутнє з нашою країною.
У цьому, мабуть, і полягає один із найсильніших парадоксів сьогодення: країна, з якої мільйони людей були змушені тікати від війни, для когось іншого залишається більш безпечним місцем, ніж те, що вони залишили позаду.
Біженець — це людина, яка через обґрунтовані побоювання переслідування за ознакою раси, релігії, національності, політичних переконань чи належності до певної соціальної групи була змушена покинути свою країну та не може або не бажає повернутися до неї. Це визначення закріплене Конвенцією ООН про статус біженців 1951 року.
Історії Ільгара, Саріни та Хошиделя — це історії різних людей із різних країн, яких об'єднує спільне бажання: жити вільно, без страху та з гідністю.
Ільгар переїхав до України з Азербайджану у 2014 році, рятуючись від політичних переслідувань. Через критику влади та підтримку опозиції він і його родина регулярно отримували погрози, а повернення на батьківщину могло коштувати йому свободи.
В Україні Ільгар оселився в Харкові, працював у нафтопереробній галузі та продовжував відкрито висловлювати свою громадянську позицію. Після закінчення терміну дії паспорта він не міг його поновити через ризик переслідування, тому звернувся по міжнародний захист за підтримки юристів БФ «Право на захист».
Після початку повномасштабного вторгнення Ільгар залишився в Харкові, волонтерив, допомагав українським військовим і розповідав азербайджанській аудиторії правду про війну, протидіючи російській пропаганді. Попри бюрократичні труднощі та багаторічну боротьбу за свій правовий статус, він не планує залишати Україну й називає її своїм другим домом.
Детальніше про історію Ільгара
Саріна приїхала до України з Ірану на навчання, однак саме тут змогла відкрито жити відповідно до своїх переконань. Вона відмовилася від носіння хіджабу, прийняла християнство, публічно підтримувала права жінок і займалася просвітницькою діяльністю серед інших біженців.
Через це повернення до Ірану становить для неї серйозну небезпеку: там їй можуть загрожувати переслідування, арешт або навіть смертна кара. Після звернення за міжнародним захистом юристи БФ «Право на захист» допомогли Саріні оскаржити незаконну відмову міграційної служби у прийнятті заяви.
За рішенням суду вона отримала довідку про звернення за захистом, яка підтверджує її легальне перебування в Україні та дозволяє продовжити процедуру отримання міжнародного захисту.
У 1988 році Хошидель приїхав до України з Руанди на навчання. Він планував здобути освіту й повернутися додому, але війна та геноцид 1994 року назавжди змінили ці плани. Його мати та частина рідних загинули, а повернення стало неможливим.
Хошидель залишився в Україні, отримав статус біженця, працював, створив сім'ю та прожив тут десятки років. Навіть після втрати зору він не припинив боротьби за право стати повноправною частиною українського суспільства.
За підтримки БФ «Право на захист» він пройшов складний шлях до отримання українського громадянства.
Детальніше про історію Хошиделя
Благодійний фонд «Право на захист» вже багато років допомагає біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства захищати свої права в Україні.
Потрібна допомога?
Фахівці БФ «Право на захист»:
Юридичні консультації для біженців та шукачів захисту за телефоном доступні з понеділка по п’ятницю ⏰ з 9.00 до 18.00.