Меню

Дайджест моніторингової служби БФ «Право на захист» (серпень) 2025

12 вересня 2025

Евакуація та міграція

У серпні в Україні тривали активні процеси евакуації та внутрішнього переміщення населення, зумовлені безпековими ризиками та соціально-економічними труднощами. З прифронтових регіонів — Донеччини, Харківщини, Запоріжжя, Херсонщини та Сумщини — продовжувався стабільний приплив ВПО до більш безпечних областей.

На заході країни найбільше переселенців прийняли громади Львівщини, Волині, Тернопільщини та Рівненщини. В Івано-Франківській області кількість новоприбулих суттєво зросла, зокрема втричі збільшився потік із Дніпропетровщини. Проте кількість вільних місць для розміщення залишається обмеженою. У Чернівецькій і Хмельницькій областях зросла кількість людей, які евакуюються самостійно. 

На Сумщині евакуація з прикордонних громад триває, проте повільніше.

Дніпропетровщина залишається одним із ключових напрямків прибуття ВПО. У Павлоградській і Жовтоводській громадах зросло навантаження на ЦНАПи, що призводить до черг. До Покровської міської громади вперше почали прибувати люди з Грушівської громади Криворізького району через погіршення безпекової ситуації.

Транзитний центр м. Павлоград і с. Волоське

У Павлограді транзитний центр прийняв близько 7 500 осіб (з них понад 1 500 дітей), працюючи в умовах високого навантаження та потребуючи додаткової гуманітарної підтримки. У с. Волоське відкрили новий транзитний центр на 130 місць, який уже прийняв понад 240 людей (з них понад 70 дітей). Серед яких більшість — родини з дітьми, люди старшого віку  й маломобільні групи.

Транзитний центр м. Харків і м. Лозова

У Харківській області запрацював транзитний центр у Лозовій на 180 місць, який уже в серпні прийняв понад 670 осіб. Там продовжували приймати родини з дітьми й людей старшого віку з прифронтових громад Куп’янського, Ізюмського, Чугуївського, Харківського районів, а також Донеччини.

У Донецькій області розширили перелік населених пунктів, де оголошено примусову евакуацію дітей із родинами, зокрема в Білозерській, Добропільській і Лиманській громадах. Водночас в Олександрівській громаді відкрито транзитний пункт для короткострокового перебування людей перед відправленням до Лозової (Харківська область). Попри запуск пункту, умови перебування залишаються вкрай обмеженими. Відчувається гостра потреба в гуманітарній допомозі, зокрема у забезпеченні базових умов для ночівлі та харчування. 

Доступ до соціальних послуг

У серпні в багатьох областях ключовим викликом у сфері соціального захисту стало передання функцій з призначення соціальних виплат до Пенсійного фонду України та робота електронних систем (зокрема, ЄІССС — Єдина інформаційна система соціальної сфери). У низці областей — Львівській, Чернівецькій, Хмельницькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській і Полтавській — працівники соціальних установ повідомляли про повернення справ, неузгодженість баз даних, технічні збої та нестачу чітких роз’яснень. Це призводило до затримок у виплатах, плутанини з документами й перевантаження місцевих служб.

Попри ці труднощі, громади на місцях продовжували розвивати власні ініціативи.

Так, у Дубівській громаді Волинської області відкрили Центр життєстійкості, який надає психологічну підтримку ВПО та ветеранам, а в Павлівській громаді затвердили офіційну програму підтримки ВПО, спрямовану на інтеграцію. Водночас у Чернівецькій області з’являються нові центри соціальних послуг, як-от в Острицькій громаді, хоча кадровий дефіцит залишається проблемою.

У Вінниці стартував масштабний проєкт безбар’єрного маршруту для маломобільних груп, що охоплює 12 кілометрів і включає облаштування знижених бордюрів, тактильної бруківки, доступних зупинок і ліфтів. А в Черкаській області відкрили гуманітарний хаб «Вільні разом» для ВПО з Херсонської області.

Водночас у Чернігівській області жителі Носівської громади стикаються з бюрократичними проблемами через брак обміну інформацією між відділом соцзахисту й місцевою адміністрацією, що змушує створювати паралельні бази даних.

У Дніпропетровській області, попри технічні проблеми, Зеленодольська та Сурсько-Литовська громади налагодили співпрацю з ПФУ, що зменшило кількість відмов у призначенні допомоги.

У Харківській області автоматизація процесів викликала затримки у виплатах малозабезпеченим, проте громади знаходять нові рішення: наприклад, у Нововодалазькій громаді запроваджено «Сервіс УТОГ — 24/7» — інноваційний проєкт від Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих».

Житло та майнові питання

Так, у Волинській області Ковельська громада розпочала будівництво 72 нових квартир за підтримки NEFCO, тоді як у списку очікування перебуває 469 осіб.

У Львівській області Белзька громада створює фонд тимчасового житла.

На Хмельниччині, в Антонінській громаді, тестують інноваційні підходи: житло для ВПО надають власники будинків, які згодом отримують догляд у спеціалізованих установах. Частину ВПО з Дунаєвецької громади планують розмістити у спеціально побудованому будинку в Ужгороді, де діятиме пілотний проєкт соціальних послуг за принципом «гроші йдуть за людиною»

У Вінницькій області готують нові приміщення для ВПО, зокрема Томашпільська громада надала чотири приміщення під ремонт для подальшого розміщення сімей переселенців. У в Тростянецькій громаді відкрито нове МТП для 35 осіб, перших мешканців уже готують до заселення.

У Дніпрі ще 36 родин із Маріуполя отримали смартквартири в переобладнаному гуртожитку університету. На першому поверсі відкрито Центр життєстійкості, де можна отримати психологічну та соціальну підтримку.

Медичні послуги 

У серпні доступ ВПО до медичних послуг поєднував як системні бар’єри, так і позитивні приклади співпраці з громадами та міжнародними партнерами.

Наприклад, на Івано-Франківщині у лікарні Більшівцівської громади відкрили відділення стаціонарної реабілітації, де вже двоє ВПО отримали протези. А в Кривому Розі Дніпропетровської області відкрили Центр життєстійкості, який надає психологічну й соціальну допомогу ветеранам, родинам ВПО та іншим вразливим групам.