Меню

12 років позбавлення волі: суд виніс вирок російському військовослужбовцю у справі про злочин проти цивільних у Бучі

8 жовтня 2026

17 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо громадянина Російської Федерації, військовослужбовця 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії Повітряно-десантних військ Збройних сил РФ Кірікова Вадима Володимировича, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, що в один із днів 25–26 березня 2022 року під час окупації російськими військами міста Буча Київської області, громадянин росії Кіріков В.В., який на той час був заступником командира 1-го повітряно-десантного батальйону 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії ЗС РФ, діяв у складі групи осіб і віддав двом цивільним жителям Бучі наказ вирушити до району лінії зіткнення бойових дій для пошуку тіл загиблих військовослужбовців ЗС РФ.

Потерпілі знали про реальну небезпеку для їхнього життя та здоров’я. Кіріков В.В. погрожував вбивством їхніх близьких у разі невиконання наказу, а також наказав рухатися визначеним маршрутом, попередивши, що в разі відхилення від нього потерпілих можуть застрелити снайпери ЗС РФ.

Потерпілі Микола й Борис* виконали наказ і вирушили до небезпечної ділянки, де виявили залишки знищеної військової техніки й окремі предмети військового спорядження, після чого повернулися до місця перебування російських військовослужбовців.

Інна Ященко, юристка відділу стратегічного судочинства БФ «Право на захист», представляла інтереси потерпілих, які пережили окупацію Бучі, і домоглася  справедливості для них, захистивши їхні права. 

Головні результати захисту потерпілих:

• Доведено факт психологічного насильства й негативні наслідки загрози життю цивільних осіб протиправними діями засудженого і його підлеглими. Окупанти не застосовували фізичної сили до потерпілих, але під погрозами їх розстрілу снайперами й розправою над їхніми рідними, наражали їхні життя на небезпеку. Під час захисту потерпілих вдалося довести, що такий примус є грубим порушенням норм Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Вирок, винесений судом, доводить, що психологічний терор і використання цивільних як «живого щита» або примусової сили є тяжким воєнним злочином, який карається безкомпромісно.
• Доведено і юридично закріплено, що внаслідок злочинних дій засудженого, потерпілим було заподіяно значних моральних і психічних страждань. Суд підтримав позицію юристки Фонду і повністю задовільнив цивільні позови щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим.
• Вирок чітко демонструє, що кожен російський військовий, який вчиняв злочини проти цивільного населення в Бучі чи в інших містах України, понесе невідворотне покарання. Навіть якщо засудження відбулося заочно, воно фіксує статус злочинця на міжнародному рівні й позбавляє його юридичного спокою на все життя.
• Повне задоволення цивільних позовів закладає юридичну основу для реального стягнення коштів із суверенних активів держави-агресора або самого засудженого в майбутньому.

*Імена потерпілих змінені 

Справи ведуться за підтримки Фундації Чарльза Стюарта Мотта.