На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
7 травня 2026
Коаліція організацій, які опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України провела в агентстві Укрінформ пресконференцію, на якій обговорили заплановане об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла.
Такий крок, на думку, правозахисників може поставити під загрозу доступ тисяч внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, молоді та інших вразливих груп до програм пільгового житлового кредитування.
Держмолодьжитло упродовж багатьох років реалізує житлові програми для ВПО, ветеранів, молоді та інших вразливих категорій населення. Завдяки стабільній роботі установа змогла залучити значне міжнародне фінансування. Натомість нова ініціатива про об’єднання може призвести до втрати або призупинення фінансування програм. Йдеться про вже залучені 58 млн. євро на 2026 рік і ще 110 млн. євро, які передбачені для нових програм доступного житла для ВПО та ветеранів, над розробленням яких наразі працює Держмолодьжитло.
У заході взяли участь Ксенія Гедз, адвокаційна координаторка БФ «Право на захист»; Вікторія Золотухіна, виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ»; Ярослав Таранець, старший юрист БФ «Схід SOS» та член Ради з питань ВПО при Київській міській військовій адміністрації; Сергій Карелін, громадський активіст та ВПО; Олексій Смирнов, перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації (онлайн).
Модераторкою заходу стала Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA. Представники громадського сектору зазначають: таке рішення не просто технічна «оптимізація». Воно може мати масштабні соціальні, правові та міжнародні наслідки.
Держмолодьжитло є неприбутковою державною установою, яка реалізує соціально орієнтовані житлові програми, зокрема для ВПО. Натомість Укрфінжитло працює як комерційна структура через банківські механізми та орієнтується на ринкові підходи. На думку експертів і правозахисників, об’єднання таких різних моделей може призвести до фактичного згортання пільгових програм.
Фото Центру прав людини ZMINA
Адвокаційна координаторка БФ «Право на захист» Ксенія Гедз підкреслила, що запропоноване об’єднання має багаторівневі наслідки — від правових і бюджетних до міжнародних – і може дестабілізувати вже існуючу систему житлової підтримки, особливо в умовах масштабної житлової кризи, спричиненої війною.
Адвокаційна координаторка БФ «Право на захист» Ксенія Гедз:
«Рішення про приєднання неприбуткового Держмолодьжитла до комерційного Укрфінжитла одночасно створює численні ризики — правові, бюджетні, інституційні, міжнародні. Таке рішення не має належного нормативного підґрунтя, суперечить логіці розподілу повноважень між органами виконавчої влади, ставить під загрозу виконання зобовʼязань перед міжнародними партнерами, фінансування національних і місцевих програм забезпечення житлом та неминуче призведе до дестабілізації механізмів, які вже працюють».
На думку експертки, особливо небезпечні такі рішення в умовах тривалої війни та масового знищення житлового фонду, коли мільйони людей уже втратили доступ до житла.
Адвокаційна координаторка БФ «Право на захист» Ксенія Гедз:
«Станом на кінець 2025 року в Україні зазнало руйнувань майже 14% житла, знищено або пошкоджено житло понад 3 млн домогосподарств, а потреби у відновленні житла оцінюються майже в 90 мільярдів доларів США. За цих умов уряд не має права експериментувати з базовою потребою людей і гарантованим Конституцією України правом на житло, впроваджуючи рішення, відірвані від існуючої архітектури житлової підтримки».
Виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Вікторія Золотухіна наголосила, що Держмолодьжитло є фактично єдиним ефективним інструментом забезпечення житлом економічно активних внутрішньо переміщених осіб.
Виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Вікторія Золотухіна:
«Це підтверджується не припущеннями, а даними: за результатами оцінки впливу пільгової іпотеки, проведеної у 2025 році за підтримки проєкту Ради Європи, 92% позичальників відзначають покращення житлових умов, 93% – покращення емоційного стану, а 77% – можливість планувати майбутнє. Водночас ця програма впливає і на стратегічні рішення людей: 21% передумали повертатися до покинутого місця проживання, а 18% – виїжджати за кордон. Такі інституції потрібно посилювати й розвивати, а не втягувати в реорганізаційні процеси, що створюють додаткові ризики для людей і підривають довіру до вже діючих програм і держави».
Правозахисники наголошують, що програма «Житлові приміщення для ВПО» уже довела свою ефективність і реалізується за підтримки міжнародних партнерів, зокрема уряду Німеччини, Банку розвитку Ради Європи, Міжнародної організації з міграції та інших донорів. Зміна правової моделі без погодження з міжнародними партнерами створює ризики призупинення або втрати фінансування, а також підриває довіру до України як надійного партнера в реалізації соціальних програм.
Старший юрист БФ «Схід SOS» та член Ради з питань ВПО при Київській міській військовій адміністрації Ярослав Таранець звернув увагу, що житлова підтримка ВПО вже сьогодні реалізується через поєднання державних, міжнародних і місцевих програм, однак напрацьовані рішення для економічно активних переселенців залишаються вразливими та ризикують бути зупиненими.
Старший юрист БФ «Схід SOS» та член Ради з питань ВПО при Київській міській військовій адміністрації Ярослав Таранець:
«Крім національної програми, яку Держмолодьжитло реалізує разом із міжнародними партнерами, в Україні діє 65 місцевих програм у співпраці з громадами та ОВА. Це показує, що місцева влада включається, шукає рішення і допомагає людям отримати житло. Рада ВПО при КМВА спільно із Держмолодьжитлом напрацювали власну програму іпотечного кредитування і фактично вийшли на її фіналізацію. Але сьогодні вона так само опинилася під загрозою. Державна підтримка ВПО суттєво звузилась і надається переважно вразливим групам ВПО. Водночас економічно активні переселенці, які сумлінно працюють і сплачують податки, часто не отримують жодної підтримки. Пільгова іпотека є одним із небагатьох інструментів, який дає таким переселенцям реальний шанс на власне житло. І саме цей шанс зараз може бути втрачений».
У коаліції також застерігають: якщо програми житлової підтримки будуть переведені у виключно банківську модель, це означатиме жорсткіші вимоги до позичальників та зменшення шансів на отримання житла для тих, хто найбільше цього потребує.
Особливе занепокоєння викликає ризик втрати пріоритетності потреб ВПО. Представники громадських організацій зазначають, що в разі об’єднання спеціалізовані програми можуть бути розмиті серед інших напрямів фінансування.
Сергій Карелін, який сам пройшов шлях внутрішнього переміщення після початку війни у 2014 році, наголосив, що пільгові житлові програми для багатьох ВПО залишаються чи не єдиною реальною можливістю отримати власне житло та відновити відчуття стабільності й дому.
Сергій Карелін, який сам пройшов шлях внутрішнього переміщення після початку війни у 2014 році:
«Окрім пільгових кредитів фактично не існує іншої можливості для ВПО придбати власне житло. Наша родина не є винятком, і якщо не було б чесної програми від ДМЖ, то ми й досі жили б у орендованому житлі. Без відчуття власності, можливості створення власного добробуту та відчуття дому».
Він також застеріг, що реорганізація ефективних інституцій може мати довгострокові наслідки для людей, які вже сьогодні залежать від роботи житлових програм.
Сергій Карелін:
«Дуже легко політичним рішеннями обʼєднувати та розʼєднувати державні органи та організації, але дуже складно після цього втримати інституційну памʼять та ефективність роботи таких організацій. Жодного поганого слова не чув про Держмолодьжитло за всі роки дії програм для ВПО, і це заслуговує на велику повагу та, головне, — довіру. Це все може бути втрачено просто розчерком пера і призвести до наслідків, з якими не вийде впоратися. Моя пропозиція — не ламати те, що гарно працює!»
Перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації Олексій Смирнов звернув увагу на важливість збереження чинної моделі адміністрування житлових програм на рівні регіону та громад, підкресливши ризики її зміни для вже запущених механізмів підтримки.
Перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації Олексій Смирнов:
«Програмами кредитування Луганської області визначено Держмолодьжитло адміністратором, який забезпечує відбір кандидатів, укладення та супровід кредитних договорів. У 2026 році реалізація програм відбувається як на обласному, так і на місцевому рівнях, де громади вже впроваджують відповідні механізми. Зміна адміністратора є недоцільною, оскільки створює ризики зриву програм, втрати контролю за бюджетними коштами та невиконання зобов’язань перед ВПО».
Правозахисники та експерти підкреслюють, що процес реорганізації сам по собі може надовго заблокувати роботу вже діючих програм через передачу майна, зміну процедур, документації та внутрішніх систем.
Коаліція громадських організацій звернулася до прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко із закликом зупинити процес об’єднання та врахувати застереження експертного середовища, донорів і громадськості. Учасники коаліції наголошують: держава має посилювати інструменти соціальної житлової підтримки, а не ставити під загрозу вже працюючі механізми, які для багатьох родин залишаються єдиним шансом отримати власне житло.
Підтримку цієї позиції під час події висловили й безпосередньо ті, кого це рішення стосується найбільше: на пресконференцію також прийшли більше сотні людей, серед яких внутрішньо переміщені особи, які перебувають у черзі на отримання житла. Вони долучилися, щоб особисто підтримати позицію коаліції та публічно закликати уряд не ухвалювати рішення, яке може зруйнувати доступ до пільгових житлових програм.
Підтримати звернення правозахисниківПовний відеозапис заходу доступний на YouTube-каналі агентства Укрінформ за посиланням.
Довідково:
До складу коаліції входять: ГО «Донбас СОС», ГО «КримSOS», БФ «Право на захист», БФ «Схід SOS», ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», Центр прав людини ZMINA, БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», Кримська правозахисна група, ГО «Розуміння кризи».
Всі фото, використані у тексті, —Центру прав людини ZMINA.