Меню

Ситуація з ПЛР-тестуванням на ПУТ Донецької та Луганської областей

9 листопада 2020

Уже майже п’ять місяців команди БФ «Право на захист» залучені до реалізації проекту «Запобігання поширенню та реагування на COVID-19 в районах на Сході України, постраждалих від конфлікту». Разом із партнерами з Консорціуму Зменшення Ризику (3P) та за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) ми намагаємося підвищити обізнаність щодо ситуації з коронавірусом та здійснюємо моніторинг захисту населення. Медики та пацієнти вже неодноразово вказували на значні затримки в отриманні результатів тестування (ПЛР). Очікування могло сягати семи днів, а подекуди довше. Така ситуація не лише підриває заходи ефективного стримування розповсюдження інфекції, адже встановлення контактів починається тільки після підтвердження діагнозу, але й позбавляє госпіталізованих належного лікування. Крім того, такі затримки можуть ще і сприяти поширенню вірусу серед пацієнтів та медперсоналу,з огляду на те, що далеко не завжди є можливість ізолювати пацієнтів із підозрою один від одного й далеко не всі з них потрапляють до спеціалізованих під лікування коронавірусу медичних закладів. Тож, зважаючи на це та на стрімке поширення коронавірусної інфекції в регіоні, у жовтні ми вирішили дослідити ситуацію з ПЛР-тестуванням.

Зі статистичних даних можна побачити, що проблема здебільшого стосується Донецької області, де залишок непротестованих зразків 23 жовтня сягнув позначки в 6490 одиниць. Станом на 4 листопада цей показник вдалося знизити до 2425. Середня денна потужність усіх залучених лабораторій у жовтні була приблизно 1393, у тому числі державних та комунальних — 937, водночас середні надходження — 1295. У Луганській області ж на добу проводили майже 491 тестування, з них 362 — в обласному лабораторному центрі, а остання кількість залишків становила лише 47.

Щодо коефіцієнту виявлення, то обидві області дуже далекі від показника у 5 %, встановленого Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ): для Донецької області — це 30 %, а для Луганської — 22 %. Зазвичай це може свідчити не тільки про поширеність вірусу серед населення, але і про вибіркове тестування, яке може не охоплювати багатьох людей із м’якими симптомами та безсимптомним перебігом хвороби.

Одним із показників, що дають змогу оцінити охоплення тестуванням, є кількість тестів на 100,000 населення. Досить складно встановити точну кількість населення підконтрольної уряду України території (ПУТ) Донецької та Луганської областей, проте приблизна кількість може бути обчислена, якщо від загальної кількості населення областей відняти кількість тих, хто проживає на непідконтрольній території (НПУТ) за повідомленнями де-факто влади.Отже, ми приходимо до показника 71 на 100,000 в Луганській області та 75 — у Донецькій. Порівняння з показниками сусідніх країн (див. таблицю нижче) та загальнонаціональним показником вказує на те, що навіть з урахуванням чисельності населення кількість проведених тестів є замалою.

Що може бути зроблено?

Однією з перших пропозицій/рекомендацій, що спадають на думку, є відкриття нових лабораторій. За заявами департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА, область потребує щонайменше ще чотирьох таких установ. За підрахунками, тільки вартість переобладнання лабораторії може сягати кількох мільйонів гривень (1, 2, 3). Крім того, необхідно підготувати персонал. За сприятливого перебігу обставин час, необхідний для відкриття лабораторії, може становити приблизно 2–3 місяці.

Серед більш негайних пропозицій, висунутих Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), були такі:

1. Використовувати системи пріоритетності, що несуттєво змінило ситуацію, бо серед 2425 непротестованих зразків у донецьких лабораторіях 1862 були першого ступеня пріоритетності.
2. Перенаправляти до менш завантажених лабораторій. Використовувалося неодноразово. Хоча, з огляду на стрімке поширення коронавірусу, хронічне недотестування на національному рівні та той факт, що проблема залишків усе ще лишається, ця опція вочевидь не є її надійним вирішенням.
3. Тестувати менше. МОЗ намагалося знизити навантаженість лабораторій обмеженням тестування до трьох груп людей: з підозрою на захворювання, з підтвердженим діагнозом та контактні особи із симптомами. Отже, короткостроковий результат пропонувалося досягти за рахунок довготермінової стратегії стримування.
4. Залучати приватні лабораторії. На це було виділено майже 100 мільйонів гривень. У найпродуктивніший день у жовтні в Донецькій області було оброблено 1950 зразків, з них 54 % — приватними лабораторіями. За сьогоднішніми комерційними розцінками виділених коштів могло б вистачити на три місяці такої співпраці, але ж ця сума виділена на всю країну. Крім того, тестування в приватних лабораторіях коштує більше, ніж у державних та комунальних. Тож, у перспективі незрозуміло, до якої міри приватний сектор буде в змозі задовольнити потреби, чи вистачить на це грошей і чи це оптимальне їхнє вкладення.
5. Використовувати нові швидкі тести на антиген, рекомендовані ВООЗ. Очікується, що їхня точність буде співставною з ПЛР-тестуванням. МОЗ запевняє, що 800,000 буде закуплено й доставлено вже найближчим часом. Втім, поки такі тести є в наявності тільки в приватних лабораторіях за ціною в 800 грн.

Тим часом БФ «Право на захист» вирішив сфокусуватися на потребах закладів, які вже працюють, та з’ясувати, як можна підвищити їхню спроможність. Дивлячись на звітність лабораторій, найбільш очевидним видається продовження повномасштабної роботи на вихідних та у святкові дні, коли кількість оброблених зразків значно знижується або падає до нуля. Хоча здійснення цього рішення може бути ускладнене через відсутність потрібної кількості кваліфікованого персоналу. Тож наші монітори зв’язалися безпосередньо з лабораторіями для з’ясування можливостей збільшення спроможності (див. середню та максимальну потужність за 7 днів на 4 листопада).

Як виявилося, у Луганському лабораторному центрі багато співробітників наразі просто хворіє. Маріупольська міська лікарня № 4 цілком може робити до 600 тестів на добу, залежно від потреб міста, з огляду на те, що минулого тижня проводилося майже 260 аналізів на добу, виходить, що особливої потреби не було. Водночас, у новітній Краматорській лабораторії часто відключають світло.

Загалом, до резервів збільшення потужності можна віднести:

Озвучені потреби лабораторій можна знайти в таблиці нижче.

Дане дослідження стало можливим завдяки значній підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідальність за зміст лежить на «Право на захист» і не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США.

Нам важливо отримати відгук про цей матеріал особливо від представників влади і НДО. Будь ласка, заповніть коротку форму за посиланням. Це займе менше хвилини вашого часу. Дякуємо!