Меню

Система заходів екстреного реагування щодо захисту дітей, залишених без батьківського піклування, у надзвичайних ситуаціях як складова реформи деінституціалізації: дослідження

7 січня 2025

Сучасна ситуація в Україні демонструє: в умовах повномасштабного вторгнення та інших кризових явищ, що є його наслідком, стає очевидним, що алгоритми мирного часу не працюють в повному обсязі і стандартні підходи мають бути адаптовані до нових реалій. 

У Стратегії Ради Європи з прав дитини на 2022–2027 роки «Права дитини на практиці: від стабільної реалізації до спільного новаторства» (розділ 2.6. «Права дітей у кризових і надзвичайних ситуаціях») робиться акцент на необхідності розбудови міцних систем захисту дітей, які здатні адаптуватись до надзвичайних ситуацій. Стратегія акцентує увагу на необхідності закладення в рамках сталих рішень можливості швидкої трансформації задля вжиття, за потреби, заходів екстреного реагування.

Питання екстреного реагування, безумовно, є актуальним не лише для України. Сучасний світ характеризується зростаючою кількістю воєн та природних катаклізмів. За даними Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (2023 року) кожна шоста дитина у світі жила в умовах збройного конфлікту. З них 149 млн проживали в зонах конфліктів високої інтенсивності (в зонах, де щорічно гине понад 1 000 дітей).

Сучасні виклики, включаючи соціальні кризи, міграцію, воєнні дії та економічні труднощі, накладають додаткову відповідальність на всіх нас. Захист прав дітей сьогодні – це не лише питання юридичних норм чи гуманітарної допомоги, але й питання співпраці, взаєморозуміння, розвитку і просування нових рішень, в тому числі на міжнародному рівні.

Про дослідження 

У 2024 році Благодійний фонд «Право на захист» провів моніторингово-аналітиче дослідження на тему: «Система заходів екстреного реагування щодо захисту дітей, залишених без батьківського піклування, у надзвичайних ситуаціях як складова реформи деінституціалізації», метою якого було виявлення проблем захисту дітей у надзвичайних ситуаціях та пошук шляхів їх вирішення з акцентом на побудову ефективної системи захисту, здатної оперативно адаптуватися до надзвичайних ситуацій. Ця система має забезпечувати негайну підтримку дітям, які залишилися без піклування, інтегруючись в загальний контекст деінституціалізації – переходу від застарілих інституційних підходів до сучасних, сімейно орієнтованих форм догляду та виховання.

Ключові аспекти дослідження

• Сутність, значення та види заходів екстреного реагування у надзвичайних ситуаціях.
• Ключові аспекти деінституціалізації в умовах надзвичайних ситуацій.
• Система форм тимчасового сімейного догляду та виховання.
• Проблеми окремих форм тимчасового сімейного виховання та догляду.
• Забезпечення сталого переходу від тимчасового догляду до постійного сімейного виховання.

Основні висновки 

Інтеграція заходів екстреного реагування у процес деінституціалізації в Україні є ключовою для забезпечення сталого розвитку системи захисту дітей, запобігання потраплянню дітей в інституційні заклади. 

Повномасштабне вторгнення, з яким стикнулася Україна, спровокувало цілу низку викликів, які вимагали і вимагають удосконалення законодавчого регулювання: екстрене (кризове) надання соціальних послуг; система обліку, виявлення та пошуку дітей, їх тимчасового влаштування; проведення евакуаційних заходів відносно дітей; створення безпечного освітнього середовища тощо. 

На законодавчому рівні відсутня загальна рамка щодо влаштування дітей, залишених без батьківського піклування: загальні положення, принципи щодо сімейних форм виховання та догляду, в тому числі тимчасових, у чинному законодавстві не містяться; вдосконалення потребує правове регулювання інституту законного представництва дітей. 

Основні рекомендації 

З метою системного, а не фрагментарного оновлення чинного національного законодавства, яке характеризується колізійністю і значним дублюванням положень, існує потреба у розробці кодифікованого законодавчого акта (Кодексу про права дитини), окремий розділ якого має бути присвячений забезпеченню та захисту прав дітей у надзвичайних ситуаціях.

Важливо розробити критерії та алгоритми оцінки та дотримання найкращих інтересів дитини у надзвичайних ситуаціях, які мають пронизувати всі заходи реагування у всіх сферах і розроблятися на основі стандартів забезпечення та захисту прав дітей у надзвичайних ситуаціях.

Зважаючи на глобальну природу сучасних викликів, потрібні нові формати міжнародного співробітництва, формування єдиних стандартів забезпечення та захисту прав дітей у надзвичайних ситуаціях, створення рекомендаційних документів та інструментів для підтримки їх впровадження на національних рівнях. 

Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням:

СИСТЕМА ЗАХОДІВ ЕКСТРЕНОГО РЕАГУВАННЯ ЩОДО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ, ЗАЛИШЕНИХ БЕЗ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ, У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ЯК СКЛАДОВА РЕФОРМИ ДЕІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЇ

Завантажити документ