Меню

Процес виходу з карантину та зняття обмежень на перетин КПВВ мають відбуватися продумано та помірковано

26 червня 2020

Процес виходу з карантину та зняття обмежень на перетин КПВВ має відбуватися продумано та помірковано, аби максимально знизити ризики спалаху захворюваності на COVID-19, та за обов'язкової умови якісного інформування населення по обидва боки лінії розмежування. Проте карантинні заходи не мають стати причиною жорсткого порушення прав людей і призводити до трагічних наслідків. Опікуватися ж людьми, які не зі своєї вини стали заручниками КПВВ, має держава. Інакше перша смерть, нещодавно зафіксована на КПВВ, може виявитися не останньою.

Таких висновків дійшли учасники онлайн-брифінгу «КПВВ, які перетворилися на пастки». Участь у ньому взяли Ноель Калхун, Заступниця Голови Представництва Управління комісара ООН у справах біженців, та представники БФ «Право на захист», які опікувалися питаннями надання допомоги людям на КПВВ Донецької та Луганської області, а також юристи організації, які представляли інтереси людей, які через бездіяльність влади перетворилися в заручників КПВВ.

Як наголосила на початку заходу Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист», карантинні обмеження перетину КПВВ вже діють понад три місяці. Проте протягом останніх кількох місяців спостерігається значне загострення ситуації. 

«Наша організація вже неодноразово повідомляла про події на КПВВ «Станиця Луганська», про людей, які застрягли там на тижні та навіть місяці, – розповідає вона. – На початку червня було оголошено про відновлення пропуску через лінію розмежування, але фактично цього не відбулося. Це призвело до того, що десятки людей опинилися просто неба – без можливості повернутися додому та без засобів до існування, оскільки все, що мали вони витратили на дорогу». 

Та найгірше, за оцінкою правозахисниці, що в цій ситуації опинилися люди з групи ризику: літні особи, люди з серйозними захворюваннями тощо – ті, для кого повернення додому було питанням життя чи смерті. Аби уникнути повторень трагедій на КПВВ варто врахувати помилки карантину на КПВВ та намагатися їх уникнути під час виходу з нього.

КПВВ в режимі карантинних обмежень

Правозахисники нагадали, що з перших днів введення карантинних обмежень повідомлялося, що люди, які мають вагомі гуманітарні причини та зможуть підтвердити це документально, матимуть можливість отримати дозвіл та перетнути КПВВ. Та за словами Володимира Олексенка, координатора з питань захисту БФ «Право на захист», в реальності мало хто зміг зробити це – передусім, через те, що з боку непідконтрольної території (НПУТ) КПВВ не здійснювали такий пропуск або здійснювали його за попередньо узгодженими списками, принцип формування яких, як і відповідальні особи, досі залишається незрозумілим. Не набагато прозорішим іноді був і механізм прийняття рішень щодо пропуску з боку підконтрольної уряду України території (ПУТ). 

Проте значне погіршення ситуації розпочалося 9 червня, коли Штаб ООС повідомив, що з 10 червня починають працювати два КПВВ на лінії розмежування – в Донецькій та Луганській областях. Реалізація цього процесу блокувалася з боку НПУТ – тож людей, які зібралися на КПВВ, нікуди не пропустили.

«Дехто з тих, хто очікував на відкриття КПВВ, витратив останні кошти, щоб до них доїхати – адже діставалися з усіх куточків України. Тому люди лишалися поблизу КПВВ, бо далі їм не було куди йти, – розповів Володимир Олексенко. – Вже вночі 11 червня біля КПВВ помер чоловік, який очікував на можливість повернутися додому в Донецьк. В нейтральній зоні між блок-постами люди залишалися на ніч в очікуванні на відкриття пунктів пропуску з боку НПУТ. 17 осіб і на цей час мешкають біля КПВВ «Мар'їнка» в очікуванні відкриття пунктів пропуску з іншого боку лінії розмежування». Як зауважив Володимир Олексенко, подібного ніколи не траплялося раніше – йдеться про реальну небезпеку життю та здоров’ю громадян.

На думку Володимира Олексенка, для запобігання виникнення подібних ситуацій у майбутньому влада має належним чином інформувати громадян про режим роботи КПВВ та застерігати від спроб передчасного перетину.

Рекомендації щодо відкриття КПВВ 

Загалом, як наголосила Ноель Калхун, Заступниця Голови Представництва Управління комісара ООН у справах біженців  та представниками, відкриття КПВВ є надважливою подією як для цивільного населення, так і для влади. «Я була на КПВВ як в Луганській, так і в Донецькій областях, мала можливість поспілкуватися з людьми, які зараз там на місцях очікують на повернення додому, возз'єднання з родиною, – сказала пані Калхун. – Переважна більшість їх – літні люди, пенсіонери, люди з захворюваннями, які понад усе прагнуть повернутися додому». Але саме тому, що люди, які належать до групи ризику становлять більш ніж половину загальної кількості тих, хто щодня перетинав КПВВ, владі необхідно дуже уважно поставитися до питання відкриття КПВВ. Всі зараз розуміють, наголосила пані Калхун, що КПВВ можуть перетворитися на осередок розповсюдження вірусу через велику кількість людей та неможливість на місці дотримуватися соціальної дистанції. Крім того, є певний ризик для здоров'я персоналу КПВВ та для громад населених пунктів поблизу лінії розмежування.

«Саме тому ми, спираючись на рекомендації ВООЗ розробили перелік конкретних рекомендацій, які враховують реалії України, – зазначила пані Калхун. – Йдеться і про базові заходи – забезпечення засобами індивідуального захисту та гігієни персоналу, і про системні рішення». Та одним з найважливіших моментів в процесі відкриття КПВВ, за словами Ноель Калхун, має стати сегментація людей, яким буде дозволено перетин КПВВ: спочатку дозвіл мають отримати особи не з групи ризику, а потім, коли алгоритм перетину лінії розмежування буде налагоджений, – із груп ризику, наприклад, літні люди, – зможуть перетнути лінію розмежування.

Заступниця Голови Представництва Управління комісара ООН у справах біженців  також акцентувала увагу на необхідності розроблення ефективного алгоритму надання невідкладної медичної допомоги на КПВВ, бо саме це завжди було слабким місцем усіх пунктів пропуску; на необхідності переглянути рішення щодо обов'язкового встановлення додатку «Дій вдома». Бо попри всю його ефективність є категорії населення, які не можуть виконати цю вимогу через невміння користуватися гаджетами або їхню відсутність. Крім того, сказала пані Калхун, варто продовжити й перехідний період, який зараз становить 30 днів із моменту закінчення карантину. Але цього строку буде замало, аби розв'язати питання соціального захисту, які накопичуються у людей протягом карантину.

Проте на думку Заступниці Голови Представництва Управління комісара ООН у справах біженців, зважаючи події останніх днів, окремим напрямом роботи має стати і посилення комунікацій та перегляд системи інформування населення щодо роботи КПВВ та інших процедур. 

Про брак належного та завчасного висвітлення рішень щодо питання відновлення роботи КПВВ органами державної влади України говорила і Ірина Пецко, правовий аналітик БФ "Право на захист". На її думку, відсутність системної роботи щодо інформування людей  формує дуже обмежене уявлення у громадян про умови та порядок перетину КПВВ як на в’їзд до підконтрольної території, так і на виїзд. Це породжує різного роду втрати, спекуляції або маніпуляції.  

“До прикладу можна згадати події 10 червня та відсутність інформації про те, що на той час відкриття було організовано в односторонньому порядку КПВВ є одностороннім. Або прийняття урядового рішення про відміну пробного ЗНО 12 червня. В результаті відсутності інформаційного висвітлення цього факту 13 червня наші монітори фіксують прибуття дітей для його складання -  і лише протягом дня публікуються відповідні інформаційні повідомлення щодо відміни тестового ЗНО”, - прокоментувала Ірина Пецко.

У пастці КПВВ: що говорить суд

Але дії влади, які порушують права людини, не можуть залишитися поза увагою правозахисників. Тож протягом дії карантинних обмежень на КПВВ юристи БФ «Право на захист» консультували людей щодо перетину лінії розмежування, допомагали оформлювати заяви до Командувача Об’єднаних Сил та до Уповноваженого ВРУ з прав людини про надання дозволу на перетин КПВВ. Але відсутність чіткої процедури його отримання та політизація питання зрештою призводили до систематичних порушень прав людини. Тож у квітні 2020 року юристи організації підготували та спрямували до суду два позови щодо визнання протиправними дій, що полягали у забороні в'їзду на тимчасово окуповану територію.

По одній з цих справ наприкінці травня Луганський окружний апеляційний суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову юристів БФ «Право на захист» в інтересах пенсіонерки (лінк на опис справи на сайті). «Суд зазначив, що Станично-Луганська селищна рада мала допомогти жінці: надати харчі й приміщення для тимчасового проживання, попри те, що позивачка була зареєстрована як ВПО в іншій області», – прокоментував рішення Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист».

Та хоча суд частково задовольнив позов БФ «Право на захист» і поставив захист прав людини вище за формальні обмеження, встановлені підзаконними нормативними актами, юристи організації подали апеляційну скаргу на рішення у частині відмови в задоволенні вимог до органу прикордонної служби. Як наголосив Олег Тарасенко, суд зазначив, що цей відповідач керувався засекреченим наказом Командувача Об’єднаних Сил, не дослідивши ні змісту цього наказу, ні його відповідності Конституції і законам України.

В цілому ж, як наголосили правозахисники, обмеження, які запроваджують органи влади, мають перебувати у розумному балансі з правами людини, як цього вимагає Конвенція із захисту прав людини й основоположних свобод. Так само влада має допомагати особам, які застрягли на КПВВ без власної вини, та забезпечувати їх житлом і харчуванням.