Меню

Осінній огляд важливого: 2025

24 грудня 2025

І. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ

1. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» від 17 вересня 2025 року № 1169 (далі – Постанова №1169) запроваджено два експериментальні проєкти, що діятимуть до 31 грудня 2026 року. Їх мета в посиленні підтримки внутрішньо переміщених осіб, насамперед евакуйованих із територій бойових дій або тимчасової окупації, а також маломобільних ВПО з інвалідністю, з числа осіб похилого віку чи з тимчасовими порушеннями функціонування.

Перший експериментальний проєкт стосується оплати закладам охорони здоров’я послуги довготривалого медсестринського догляду ВПО, яких евакуйовано та розміщено у транзитних пунктах. Механізм передбачає, що відібрані на конкурсних засадах заклади (незалежно від форми власності), які уклали договори з НСЗУ, надають комплексну послугу (медичний догляд, базова соціальна та психологічна підтримка) тривалістю до 30 днів, а оплата здійснюється за ставкою «за день» за фактично надані послуги через електронну систему охорони здоров’я. Координаторами є Мінсоцполітики та МОЗ, до реалізації долучаються НСЗУ, Нацсоцслужба, обласні та Київська міська держадміністрації, а також органи місцевого самоврядування (за згодою).

Другий експериментальний проєкт запроваджує договірну форму надання соціальної послуги притулку маломобільним ВПО. Передбачається укладення договорів з надавачами притулку та організація розміщення ВПО у доступних приміщеннях із забезпеченням житла, побутових умов та базового соціального супроводу. Також органам місцевого самоврядування рекомендовано долучатися до реалізації проєктів, визначати відповідальних за роботу з ВПО та забезпечувати їхню взаємодію з надавачами послуг і закладами охорони здоров’я.

Впровадження таких послуг фактично продовжує формування нової архітектури соціально-медичної підтримки, орієнтованої на людину та її індивідуальні потреби, а не на інституційну логіку системи. Завдяки контрактуванню через НСЗУ, використанню прозорих тарифів, міжвідомчій взаємодії та переходу до договірних механізмів у сфері соціальних послуг, створюється можливості для більш ефективного, адресного і контрольованого використання державних ресурсів.

Водночас БФ «Право на захист» не брав участі в процедурі громадського обговорення Постанови №1169, оскільки нормативно-правовий акт був ухвалений у прискореному порядку, що є характерним для рішень, спрямованих на оперативне реагування на нагальні потреби внутрішньо переміщених осіб у період воєнного стану. Попри швидкість ухвалення, обидва експериментальні проєкти становлять важливий елемент оновленої архітектури соціально-медичної підтримки ВПО, особливо тих, хто перебуває у підвищено вразливому становищі через евакуацію, похилий вік, інвалідність або тимчасові порушення функціонування.

Після набрання чинності Постановою №1169 команда БФ «Право на захист» підготувала та опублікувала аналітичний матеріал із поясненням суті цих проєктів та їхнього значення для системи підтримки ВПО. Надалі Фонд планує відстежувати перебіг їх реалізації, аналізувати практичні аспекти впровадження нових механізмів та долучатися до формування експертних пропозицій на тих етапах, де це буде найбільш доречним та ефективним.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації надання комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах» від 19 листопада 2025 р. № 1505 затверджує оновлений Порядок реалізації експериментального проєкту з організації комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості в територіальних громадах, продовжуючи механізм, вперше запроваджений постановою № 1049 у 2023 році. Урядове рішення фактично інституціоналізує модель, яка довела свою ефективність в ході реалізації, передбачивши її дію щонайменше до 30 червня 2026 року. За координацію відповідає Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, що забезпечує стратегічний супровід і розвиток мережі центрів життєстійкості, які стали ключовими точками доступу до психосоціальної та соціальної підтримки у громадах.

В межах центрів життєстійкості працюватимуть мультидисциплінарні команди, які поєднуватимуть соціальну роботу, психологічну підтримку, кризове реагування, освітні та групові методики, заходи зміцнення психічного здоров’я та соціальної згуртованості. Послуга орієнтована на підтримку людей у стані стресу, втрати, кризи, переїзду або соціальної вразливості та передбачає не одноразове втручання, а довготривалу роботу, спрямовану на відновлення ресурсів, формування нових навичок, покращення емоційного стану та повернення людини до активної участі в житті громади. За своєю природою це не класична соціальна послуга, а інтегрована психосоціальна модель, яка поєднує інструменти декількох систем - соціальної, медичної, освітньої та громадської.

Продовження дії проєкту й запровадження нового порядку у 2025 році свідчать про перехід моделі з режиму експерименту до поступового інституційного закріплення та системного масштабування, що є важливим елементом формування нової архітектури соціального захисту, орієнтованої на людину та її здатність відновлюватися.

Своєю чергою команда БФ «Право на захист« надавала пропозиції до оновленого механізму з організації комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості на етапі громадського обговорення проєкту. Насамперед Фонд звернув увагу на відсутність спеціальної форми рішення про надання, відмову чи припинення комплексної послуги. З огляду на її інтегрований та міжсекторальний характер, застосування чинних типових форм є неможливим. Запровадження окремої форми рішення забезпечить прозорість процедури, чіткість змісту та обсягу заходів, уніфікацію практик і гарантуватиме отримувачам реальне право на оскарження.

Також БФ «Право на захист» наголосив на потребі стандартизувати підходи до організації надання комплексної послуги. Наявний проєкт Порядку регулює переважно технічні аспекти та не визначає зміст, логіку та вимоги до діяльності центрів життєстійкості, що призводить до різнорідності практик і ризику нерівності доступу. Фонд запропонував передбачити можливість затвердження відповідних стандартів або специфікацій, які б встановлювали єдині вимоги до структури, змісту та результативності послуги.

Окремо Фонд підкреслив важливість належної організації конкурсної процедури: передбачається можливість укладення договорів як через Єдину інформаційну систему соціальної сфери, так і в паперовій формі з подальшим внесенням даних; визначення чітких критеріїв та методики оцінювання, порядку оскарження результатів відбору, механізмів виправлення помилок у заявах, обов’язку Фонду повідомляти причини відмови, публічності складу конкурсної комісії, а також запровадження логічних підстав для відхилення пропозицій (зокрема у разі нульової оцінки фінансового стану).

Окремі пропозиції стосуються фінансової та договірної зобовʼязань: встановлення чітких строків оплати, пропорційних підстав для односторонньої відмови, можливості укладення договору з наступним учасником у разі відмови переможця, а також права надавача оскаржити рішення Фонду. Сукупно ці зміни покликані забезпечити баланс між ефективністю адміністрування, належним використанням бюджетних коштів та реальним захистом прав отримувачів соціальних послуг у межах експериментального проєкту.

3. Наказ Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги консультування з пристосування житлових приміщень та внесення зміни до Класифікатора соціальних послуг» від 29 вересня 2025 № 489-Н запроваджує в Україні принципово новий підхід до забезпечення доступності житлового середовища для людей з інвалідністю, маломобільних осіб та людей, які мають обмеження повсякденного функціонування. Документ закріплює зміст послуги, яка передбачає комплексну оцінку житлових умов отримувача, визначення бар’єрів у пересуванні та самообслуговуванні, надання практичних рекомендацій щодо адаптації простору, супровід у виборі технічних засобів реабілітації та допомогу в організації змін, необхідних для забезпечення безпечного і автономного проживання. Важливим елементом є можливість залучення мультидисциплінарної команди: соціальних працівників, фахівців із реабілітації, медичних спеціалістів, архітекторів чи інженерів, що робить послугу не формальною консультацією, а індивідуалізованим процесом планування адаптації житлового середовища.

Окремо варто наголосити, що до підготовки цього нормативно-правового акта активно долучалася команда БФ «Право на захист«, яка брала участь у громадському обговоренні та поданні експертних пропозицій. Зокрема, у своїх пропозиціях БФ «Право на захист» наголошувало на необхідності розширення кола осіб, яким може надаватися соціальна послуга консультування з пристосування житлових приміщень. Такий підхід зумовлений тим, що потреба в інклюзивному та безбар’єрному житловому середовищі виникає не лише в осіб з інвалідністю, але й у людей похилого віку та інших маломобільних груп населення.

Крім того, було запропоновано передбачити можливість надання цієї послуги не лише щодо всього об’єкта житла, але й його окремої частини, якою фактично користується особа. Це дозволить адаптувати допомогу до реальних життєвих обставин, враховуючи ситуації, коли людина проживає у кімнаті, блоці або приміщенні, що перебуває у користуванні чи безоплатному володінні.

З метою підвищення якості та комплексності надання послуги БФ «Право на захист« висловило пропозицію щодо необхідності визначення мінімального складу мультидисциплінарної команди та вимог щодо належної фахової підготовки її членів.

Окремо було підкреслено необхідність створення додаткових механізмів звернення за соціальною послугою для осіб, які через стан здоров’я не можуть ініціювати отримання допомоги самостійно, зокрема шляхом виїзду фахівця за місцем проживання отримувачів послуг.

4. 15 травня 2025 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей призначення і виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку» № 4455-IX, який набрав чинності з 7 вересня 2025 року.

Цей Закон вносить зміни до низки законодавчих актів, що регулюють порядок призначення та виплати пенсій окремим категоріям осіб. Відповідно до нього, особи, засуджені до обмеження волі або позбавлення волі за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, позбавляються права на призначення пенсій у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування« та низкою спеціальних законів, зокрема Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб«, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи«, «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну службу«, «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України».

Протягом строку відбування покарання таким особам пенсія призначається та виплачується в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням усіх надбавок, підвищень і доплат.

Після відбування покарання ці особи набувають право на призначення пенсії та розрахунок її розміру за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування«. Особи, які після звільнення підпадають під дію статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи«, можуть звернутися за її призначенням відповідно до спеціальної процедури, передбаченої цією статтею.

БФ «Право на захист« долучався до роботи над законопроєктом у складі робочої групи і неодноразово наголошував, що ухвалення Закону № 4455-IX у його чинній редакції містить суттєві ризики порушення низки міжнародних стандартів у сфері прав людини.

Зокрема, БФ «Право на захист» звертав увагу на те, що обмеження пенсійних прав осіб, засуджених за окремі категорії кримінальних правопорушень, у спосіб, передбачений законом, може розцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Пенсія, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, є елементом майнових прав, і будь-яке втручання має бути пропорційним, здійсненим з легітимною метою та відповідати принципу справедливого балансу.

Також БФ «Право на захист« акцентував, що зменшення розміру пенсії до рівня прожиткового мінімуму протягом строку відбування покарання суперечить самій природі системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Так, пенсія є результатом персоніфікованих внесків і не може розглядатися лише як соціальна виплата, яка може бути довільно зменшена державою, нівелюючи зв’язок між сплаченими страховими внесками та розміром пенсійних виплат, а також перетворюватися на приховану форму додаткового покарання. Такий підхід фактично руйнує страхову модель, що становить ризик порушення принципу правової визначеності.

II. ЖИТЛОВІ ПРАВА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Упродовж вересня – листопада 2025 року команда напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист» продовжували докладати зусиль до напрацювання системних змін, спрямованих на забезпечення належного захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) та населення, постраждалого від збройної агресії Російської Федерації проти України. Зокрема, наші експерти працювали над наступними законопроєктами:

1. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та інших законів України», реєстраційний № 12301 від 11 грудня 2024 року (далі – законопроєкт № 12301).

Цей законопроєкт пропонує:

- викласти в новій редакції Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

- внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту № 12301, Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» був прийнятий після початку збройної агресії проти України, у жовтні 2014 року, як реакція на вирішення нагальних питань з обліку та життєзабезпечення ВПО та членів їх сімей, спрощення порядку тимчасової реєстрації. Однак зі спливом 10-річного періоду з того часу висловлюються думки щодо його неповної відповідності нормам чинного законодавства, міжнародним стандартам, зокрема Керівним принципам ООН з питань внутрішнього переміщення. Більше того, до зазначеного закону понад 20 разів було внесено зміни, і щонайменше 15 законопроєктів щодо цього перебувають на розгляді Верховної Ради України. Це стало підґрунтям для напрацювання нового регулювання на заміну його положень. Таким чином, законопроєкт № 12301 має на меті забезпечити можливість усім ВПО користуватись повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту їх реєстрації як ВПО, допускаючи встановлення додаткових вимог та обов’язків лише в тих випадках і тією мірою, які обумовлені користуванням додатковими (спеціальними) пільгами і є необхідними для запобігання їх зловживання правом на такі пільги.

15 квітня 2025 року законопроєкт № 12301 було прийнято за основу. 22 вересня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти його у другому читанні та в цілому. Тож, наразі законопроєкт № 12301 очікує на друге читання.

Серед іншого, його положеннями планується визначити термін «місце тимчасового проживання» та деякі інші важливі поняття, як, наприклад, «адаптація», що описує процес пристосування ВПО до життя на новому місці і забезпечується комплексом заходів, а також «інтеграція», яку пропонується визначити як процес включення ВПО в суспільне життя за місцем проживання, що здійснюватиметься завдяки діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованій на запобігання виникненню та подолання бар’єрів у процесі реалізації ВПО прав людини і основоположних свобод із залученням такої особи та інших членів суспільства.

Низка положень нового законопроєкту № 12301 також присвячені забезпеченню реалізації ВПО права на житло.

2. Проєкт Закону України «Про основні засади житлової політики», реєстраційний № 12377 від 06 січня 2025 року (далі – законопроєкт № 12377).

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту, він був розроблений з метою встановлення нових засад та напрямів, які визначатимуть житлову політику України, що спрямована на створення можливостей та умов, за яких кожен матиме можливість вирішити житлове питання, набувши житло в оренду або у власність. Його ціль – закладення основ для формування житлової політики України з урахуванням стандартів та норм керівних документів Європейського Союзу та статті 47 Конституції України, створення сприятливого правового поля для залучення допомоги міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів.

16 липня 2025 року законопроєкт № 12377 було прийнято Парламентом за основу у першому читанні. З цією редакцією законопроєкту, а також порівняльною таблицею поправок до другого читання можна ознайомитися на офіційному сайті Верховної Ради України.

Законопроєкт передбачає ґрунтовне реформування усієї системи житлового законодавства України, пропонує нове регулювання питань реалізації права на житло і, зокрема, впроваджує окремі концепції доступного житла та соціального житла. Збирання, облік та обробка відомостей про житловий фонд України, а також осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло, відбуватиметься із використанням Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Серед іншого, вона міститиме відомості про житло всіх видів власності (в тому числі, соціальне та службове), операторів доступного та соціального житла, а також механізми державної підтримки реалізації права на житло, зокрема про умови відповідних державних, регіональних та місцевих програм.

Чи не найбільш вагомою зміною, що пропонується законопроєктом № 12377, є визнання такими, що втратили чинність чинного Житлового кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (планується, що останній має втратити чинність через рік з дня припинення припинення або скасування воєнного стану в Україні).

Таким чином, законопроєкт закладає основу для повного оновлення регулювання та створення нової законодавчої рамки у сфері житла та житлової політики. Наразі він очікує на друге читання. Активну участь у його доопрацюванні взяли й експерти БФ «Право на захист».

3. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв'язку з пошкодженням або знищенням об'єктів нерухомого майна» реєстраційний № 13155 від 04 квітня 2025 року (далі – законопроєкт № 13155).

Ще одним законопроєктом, низку пропозиції щодо змін до якого було надано БФ «Право на захист», є законопроєкт № 13155, покликаний врегулювати на законодавчому рівні питання щодо звільнення власників житла від сплати за послуги з управління багатоквартирним будинком (зменшення плати за рішенням співвласників) у випадку його пошкодження чи руйнування, що призвело до неможливості його подальшої експлуатації, на період його відновлення. Одночасно з цим, законопроєкт пропонує врегулювати питання ведення обліку збитків, які отримали управителі багатоквартирних будинків та виконавці комунальних послуг внаслідок знищення/пошкодження квартир в багатоквартирних будинках.

Після прийняття законопроєкту № 13155 за основу 13 травня 2025 року, на сьогодні він також знаходиться на стадії підготовки до другого читання.

Крім цього, наприкінці жовтня 2025 року Лабораторією законодавчих ініціатив було опубліковано Тіньовий звіт до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році. Вже другий рік поспіль у його підготовці беруть активну участь експерти БФ «Право на захист».

Зокрема, нами було проаналізовано питання, пов’язані із захистом права власності, з особливим акцентом на можливості отримання справедливої компенсації тими, чиє житло було знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Команда БФ «Право на захист», серед іншого, розглянула:

- поточний стан регулювання національного механізму надання компенсації, його недоліки та необхідні вдосконалення;

- проблеми обліку знищеного та пошкодженого майна;

- питання порушення права власності на тимчасово окупованих територіях України та можливості запровадження компенсації за знищення / пошкодження рухомого майна (транспортних засобів) (особлива увага в цьому контексті також приділена вдосконаленню Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та спрощенню процедури внесення інформації до нього).

Більше дізнатися про це можна на сайті БФ «Право на захист».

Упродовж протягом вересня – листопада 2025 року в законодавстві також відбулося кілька важливих змін, на необхідності яких довгий час наголошували експерти БФ «Право на захист»:

- запроваджено альтернативні житлові рішення для осіб, на яких не розповсюджується національний механізм надання компенсації за житло, знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

24 листопада 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2025 року № 1176, якою було затверджено Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території (далі - Порядок).

Згідно з Порядком, така допомога передбачає надання житлового ваучера, який є спеціальним платіжним документом певного номіналу в електронній формі, що формується і зберігається в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, і який може бути спрямований на фінансування придбання (і) об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), (іі) земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, (ііі) частки у праві власності на таке майно (у тому числі на сплату першого внеску/ погашення платежу за іпотечним кредитом).

Розмір вказаної допомоги в розрахунку на одного отримувача складає 2 млн. гривень.

Отримати її можуть фізичні особи - громадяни України, які перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та перемістилися з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначено дати завершення тимчасової окупації, та належать до однієї із таких категорій:

- учасники бойових дій, визначені пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При цьому такі отримувачі мають відповідати низці вимог. Серед іншого, ними не можуть бути особи:

- якщо вони та члени їх сім’ї отримали грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення;

- якщо вони та члени їх сім’ї забезпечені житловими приміщеннями для постійного проживання органами державної влади протягом періоду перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;

- якщо вони та члени їх сім’ї подали заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна та/або яким затверджено рішення про надання такої компенсації.

Приймання заявок на отримання допомоги стартувало з 01 грудня 2025 року. Водночас, попри однозначно позитивний вплив цього кроку, спрямованого на захист права на житло та забезпечення ним осіб, не охоплених чинним механізмом надання компенсації за знищене або пошкоджене житло, на сьогодні сфера дії такого альтернативного рішення залишається дуже обмеженою і потребує наступного розширення задля забезпечення належного захисту прав усіх постраждалих від збройної агресії.

- передбачено спрощення вимог щодо надання згоди співвласників на отримання компенсації за пошкоджене житло.

26 листопада 2025 року своєю постановою № 1525 Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».

За інформацією Мінрозвитку, такі зміни спрощують процедуру отримання компенсації за програмою «єВідновлення» для пошкодженого житла, що перебуває у спільній власності, шляхом усунення однієї з найпоширеніших перешкод, з якою стикалися заявники, а саме неможливості отримати компенсацію для відновлення пошкодженого житла, яке належить кільком власникам, якщо один із них не надав на це згоди.

Зазначеною постановою передбачено, що у разі коли пошкоджений об’єкт нерухомості перебуває у спільній власності, заявник повинен надати разом із заявою про надання компенсації підтвердження про інформування інших співвласників щодо подачі відповідної заяви. Співвласник пошкодженого об’єкта може подати до комісії заперечення щодо отримання компенсації іншим співвласником. При наявності таких заперечень від одного зі співвласників комісія приймає рішення про відмову у наданні компенсації заявнику. Якщо ж співвласником пошкодженого об’єкта нерухомого майна не надано згоду або заперечення на отримання компенсації заявником, комісія приймає рішення про надання такої компенсації.

Зазначені правила наберуть чинності 05 січня 2026 року і мають спростити отримання компенсації багатьма заявниками.

Інші бар’єри у доступі до механізму надання компенсації, а також необхідні вдосконалення цього механізму описані експертами БФ «Право на захист» у дослідженні «Національний компенсаційний механізм за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна: досвід, виклики та перспективи вдосконалення», проведеному БФ «Право на захист» у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» (People in Need), за підтримки Агентства ООН у справах біженців та за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Дослідження включає аналіз практичного досвіду заявників та членів комісій з розгляду питань щодо надання компенсації, так і оцінку нормативно-правової бази (станом на липень 2025 року) та інституційної складової цього механізму. За результатами дослідження було сформульовано низку рекомендацій, спрямованих на вдосконалення ключових етапів компенсаційного механізму та підвищення його ефективності. Ознайомитися з повним текстом дослідження можна на сайті БФ «Право на захист».

III. ОЦІНКА ПОТРЕБ ВПО

Локальні ініціативи

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні громади, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 13 вересня 2024 року № 288 (далі – Методичні рекомендації), за підтримки та організаційно-методичного супроводу фахівців БФ «Право на захист», в період з березня по грудень 2025 року, у Погребищенській та Ямпільській територіальних громадах Вінницької області, Бориславській та Новояворівській територіальних громадах Львівської області проведено оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні громади.

З метою врегулювання порядку проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб та етапів такого оцінювання, інституалізації проведення оцінки потреб у територіальних громадах Вінницької та Львівської областей, юристами з питань локальної адвокації Фонду було розроблено та передано громадам нормативно-правові акти, якими регулюється оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні: Порядок проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні, Положення про Комісію з проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб.

Окрім того, територіальним громадам Вінницької та Львівської областей надавалась консультаційна та методична підтримка експертів програми адвокації та моніторингу захисту БФ «Право на захист« щодо формулювання питань анкети, аналізу даних результатів опитування та написання звітів з оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб.

Опитування внутрішньо переміщених осіб щодо їх потреб проводилось у напрямках адаптації та інтеграції, соціального захисту, доступу до соціальних та освітніх послуг, працевлаштування та житлових прав.

На підставі проаналізованих даних та отриманих висновків, місцеві органи влади матимуть можливість розробляти й впроваджувати заходи щодо задоволення або мінімізації потреб внутрішньо переміщених осіб у громадах, в тому числі програми підтримки внутрішньо переміщених осіб, пріоритезувати задоволення потреб внутрішньо переміщеного населення, обґрунтовувати залучення гуманітарної допомоги з боку міжнародних донорів.

Окрім того, за результатами аналізу даних, відображених у у звітах з оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, фахівцями напрямку локальної адвокації БФ «Право на захист» територіальним громадам Вінницької та Львівської областей було надано рекомендації спрямовані на покращення становища внутрішньо переміщених осіб в громадах та задоволення їх потреб, зокрема, і щодо вдосконалення локальної нормативно-правової бази, а також проєкти відповідних нормативно-правових актів (проєкти програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, рішень про внесення змін до програм соціального захисту населення, тощо). Вказані пропозиції будуть розглянуті на сесіях територіальних громада у грудні 2025 року.

Також завдяки активній роботі юристів з питань локальної адвокації процес оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб було запроваджено і в інших регіонах. До прикладу, рішення про організацію та порядок проведення оцінки потреб внутрішньо переміщених осіб було прийнято у Житомирській, Черкаській, Чернігівській, Івано-Франківській областях у 2-ох територіальних громадах в кожній з областей, у Київській, Кіровоградській, Чернівецькій у 3-ох територіальних громадах в кожній з областей, у Харківській та Хмельницькій областях у 4-ох територіальних громадах, у Полтавській області у 5-ох територіальних громадах та у Запорізькій області в 1-ій територіальній громаді.

Довідково. Методичні рекомендації було розроблено для виконання заходу 1 завдання 3 Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року №312-р.

Методичними рекомендаціями передбачено регулярне й системне проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні громад (щонайменше раз на рік).

15 квітня 2025 року Верховною Радою України було прийнято у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб« та інших законів України №12301, яким на органи місцевого самоврядування покладено повноваження щодо здійснення оцінки і моніторингу потреб внутрішньо переміщених осіб на регулярній основі.

ІV. ЗАХИСТ ПРАВ ДИТИНИ

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної допомоги сім’ям з дітьми« комплексно оновлює чинний порядок призначення та виплати всіх видів допомоги сім’ям з дітьми та спрямований на модернізацію системи соціальної підтримки, її поглиблену цифровізацію. Розроблення цього проєкту Постанови Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України обумовлено необхідністю приведення у відповідність урядових підзаконних актів у зв’язку з ухваленням Закону України від 05.11.2025 № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю», який Президент підписав у листопаді 2025 року.

Так, проєктом Постанови уточнюється перелік видів державної допомоги, який тепер містить не лише виплати при народженні дитини, на дітей одиноким матерям, опікунам, при усиновленні тощо, а й нові форми підтримки, передбачені Законом № 4681-ІХ – допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею одного року та допомогу за програмою «єЯсла». А також встановлює фіксований розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для незастрахованих осіб, оновлює порядок виплати допомоги при народженні дитини. Зокрема, передбачено виплату 50 000 грн одноразово для дітей, народжених після 31 грудня 2025 року, що замінює попередню модель з трирічним графіком виплат.

Загалом проєкт Постанови врегульовує процедуру призначення державної допомоги, забезпечує перехід до єдиної централізованої системи призначення та надання державної допомоги, яку адмініструватиме Пенсійний фонд України. У документі закладено порядок подання заяв, формування електронних справ, перевірки даних через державні реєстри та ухвалення рішень в єдиному інформаційному середовищі. Також встановлюються уніфіковані правила щодо строків, необхідних документів та підстав для призупинення або поновлення виплат.

Команда БФ «Право на захист» долучилася до надання пропозицій до проєкту Постанови та надала ряд пропозицій, зокрема щодо уточнення кола осіб, які можуть бути отримувачами відповідних видів допомоги. Окремо звернули увагу на необхідність удосконалення вимог щодо режиму роботи отримувача/ки допомоги «єЯсла». Було запропоновано формулювання, яке б охоплювало й осіб, що працюють у режимі скороченої тривалості робочого часу відповідно до законодавства, щоб уникнути необгрунтованої нерівності та потенційної дискримінаційності норми. Також висловили занепокоєння щодо можливих прогалин у врегулюванні ситуацій, пов’язаних із ризиками формального укладення договорів про надання послуг догляду за дитиною.