На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
2 травня 2025
4 квітня 2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 і від 22 вересня 2016 р. № 646» № 376, якою внесено зміни, зокрема до Порядку оформлення й видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (далі — Порядок № 509).
«Зміни, запроваджені зазначеною постановою, мають як позитивні, так і негативні аспекти. Це впливає на реалізацію прав внутрішньо переміщених осіб. З одного боку, оновлений Порядок № 509 удосконалює та уточнює процедуру отримання довідки про взяття на облік ВПО, проте з іншого — окремі зміни можуть негативно позначитися на забезпеченні соціальної захищеності ВПО», — зазначила Ірина Макарова, юристка з питань адвокації БФ «Право на захист».
Серед позитивних нововведень Порядку № 509 можна відзначити: розширення підстав отримання довідки про взяття на облік ВПО для військовослужбовців; можливість оформлення довідки про взяття на облік ВПО особами, які протягом не менше ніж 15 днів фактично проживали / перебували/ проходили курс лікування в громаді, що приймає; збільшення строку на подання повідомлення про повернення до покинутого місця проживання, а також можливість для ВПО особисто або через портал «Дія» подати повідомлення про відмову від довідки, зміну місця проживання, виїзд за кордон чи повернення додому.
Ключовими недоліками нової редакції Порядку № 509 є:
1. Невідповідність положень Порядку № 509 нормам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо підстав для відкликання довідки ВПО у разі виїзду за кордон.
Зміни до Порядку № 509 передбачають можливість відкликання довідки в разі підтвердження факту перебування особи за кордоном понад 90 календарних днів підряд, що, згідно із Порядком № 509, може свідчити про виїзд ВПО на постійне місце проживання за кордон. Однак таке нововведення суперечить статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до якої однією з підстав для відкликання довідки про взяття на облік ВПО є виключно виїзд особи на постійне місце проживання за межі України, що є юридичним фактом, який має бути підтверджений у порядку, встановленому законодавством.
Тобто в Порядку № 509 помилково ототожнюється факт тривалого перебування особи за кордоном та факт її виїзду на постійне місце проживання. Водночас Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» чітко визначає процедуру виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання. Відтак якщо особа хоче виїхати за межі України для того, щоб постійно проживати в іншій країні, вона має звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації з відповідним пакетом документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
Запроваджене Порядком № 509 положення щодо відкликання довідки ВПО на підставі факту перебування особи за кордоном понад 90 днів створює значні ризики неправомірного позбавлення ВПО відповідних соціальних гарантій.
З огляду на викладене, перебування ВПО за кордоном упродовж 90 календарних днів або більше не може автоматично вважатися фактом еміграції, а відтак — слугувати достатньою підставою для відкликання довідки ВПО.
2. Запровадження проведення верифікації інформації щодо ВПО.
Згідно з Порядком № 509 верифікацію проводить Міністерством фінансів України відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» із підстави перебування ВПО за кордоном не менш ніж 90 календарних днів підряд. У разі підтвердження факту перебування ВПО за кордоном проводять додаткову перевірку, за результатами якої може бути ухвалено рішення про відкликання довідки про взяття на облік ВПО.
Натомість проведення такої верифікації щодо осіб, яких взято на облік як ВПО, не відповідає нормам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» і Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», де не встановлено можливість проведення верифікації щодо ВПО в частині надання чи відкликання довідки про взяття на облік. Так, якщо в першому законі взагалі не йдеться про верифікацію, то в другому її визначають саме як комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат тощо.
Своєю чергою наявність довідки про взяття на облік ВПО не дорівнює отриманню чи наявності в особи права на отримання державних виплат; довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік ВПО, що зі свого боку слугує підставою надання такій особі низки пільг та гарантій.
Враховуючи зазначене, існує потреба в узгодженні положень Порядку № 509 із Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» і Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
3. Неузгодженість положень Порядку № 509 щодо строків повідомлення ВПО про повернення до покинутого місця проживання.
Попри те, що збільшення строку (з трьох до десяти календарних днів) для повідомлення уповноважених органів про повернення до покинутого місця проживання, виїзд за кордон на постійне місце проживання або відмову від довідки є позитивним нововведенням Порядку № 509, створює сприятливі умови для своєчасного виконання ВПО своїх обов’язків, варто звернути увагу на наявну нормативну суперечливість.
Зокрема, вказані зміни не узгоджуються з положеннями абзацу 6 пункту 7 Порядку № 509, відповідно до яких під час видачі довідки посадова особа інформує ВПО, якого/у береться на облік, про обов’язок повідомити уповноваженому органу за місцем отримання довідки про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання не пізніше як за три дні до від’їзду або протягом трьох днів після повернення до покинутого постійного місця проживання.
Така розбіжність у положеннях Порядку № 509 створює правову невизначеність, що може ускладнити правозастосовну практику та негативно вплинути на реалізацію прав ВПО.
«Враховуючи все це, зазначені нововведення Порядку № 509 можуть призвести до позбавлення ВПО можливості ефективно долати труднощі, що виникають у процесі переміщення, у період соціальної адаптації та інтеграції в громаді, що приймає, а також ускладнити процес повернення до покинутого місця проживання», — резюмувала Ірина Макарова.