«Я із самого дитинства живу в Україні. І це так образливо, що весь час тут, а документів не можу отримати, на жаль. Я тільки народилась в Молдові, а всі свої роки провела в Україні», — поділилася жінка.
На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
23 жовтня 2024
24-річна Любов усе своє життя живе без документів. Жінка мріє одного дня отримати паспорт, аби піти навчатися, знайти офіційну роботу чи просто укласти декларацію з лікарем. Через проблеми з документами Любові виникли труднощі з отриманням свідоцтва про народження для її маленького сина.
Чому жінці так складно одержати паспорт і як вона стикнулась із безгромадянством — читайте у нашій статті.
Любов народилась в родині ромів у місті Тирасполь, що в Молдові. Свого батька жінка не знає: її мама не була в шлюбі з ним, і він не брав участі у вихованні дитини.
На момент народження Люби Тирасполь вже був територією самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР). Тому єдиним документом, який має дівчина, є свідоцтво про народження, видане невизнаною країною.
Коли Любові було чотири роки, вона разом із матір’ю приїхала в Україну до села Перемога, що на Київщині. Там дівчинка залишилась під опікою тітки. У сім років Любов пішла до місцевої школи. Згодом повернулася її мама й забрала дівчинку зі школи. Знову піти на навчання Любов змогла тільки в десять років.
У 16 вона намагалась отримати паспорт, але не змогла: через невизначене громадянство матері Любові, підстав для отримання паспорта не було.
«Я із самого дитинства живу в Україні. І це так образливо, що весь час тут, а документів не можу отримати, на жаль. Я тільки народилась в Молдові, а всі свої роки провела в Україні», — поділилася жінка.
Так, Любов продовжувала жити лише зі свідоцтвом про народження невизнаної республіки, тобто фактично без жодних документів.
«Зараз мені 24. Жити без документів дуже важко. Немає можливості нічого зробити: ні на навчання піти, ні на роботу влаштуватись, ні вирішити якісь питання, для яких потрібен паспорт», — розповіла Любов.
У 2021 році жінка познайомилася з Андрієм. Вони почали жити разом. Проте через те, що в Любові немає документів, пара не могла офіційно укласти шлюб. У лютому 2022 року народився їхній син Тимур. Однак із реєстрацією народження дитини виникли труднощі, знову ж через те, що у Любові немає документів. Так, маленький Тимур опинився під ризиком безгромадянства, як і його мама.
«Мені було дуже важко зробити дитині документи. Здавалося б нічого важкого немає: просто отримати свідоцтво, але без моїх документів нічого не можна зробити», — розповіла Любов.
У 2023 році жінка звернулась по допомогу до БФ «Право на захист». Суд визнав її цивільного чоловіка Андрія батьком Тимура. Так, хлопчик отримав батькове прізвище й можливість отримати громадянство. Нещодавно Тимура визнали громадянином України. Тепер хлопчик має змогу отримувати за необхідності медичну допомогу.
Його батьки нарешті змогли підписати декларацію з лікарем-педіатром. Також Тимур зможе піти в дитячий садочок і до школи, а в 14 років — отримати український паспорт.
Зараз адвокати БФ «Право на захист» продовжують працювати, щоб Любов також отримала свої документи й змогла нарешті влаштуватися на офіційну роботу, здобути освіту чи просто отримати банківську картку.
«Я так багато всього хочу, що навіть не знаю, з чого почати. Напевно, піду вчитись. Чи спершу на роботу влаштуюсь, а потім вчитимусь. Не знаю з чого почати: з роботи чи з навчання. А ще я хочу водійське посвідчення, банківську картку особисту відкрити. Усі свої мрії, що не могла реалізовувати без паспорта, буду виконувати», — поділилася своїми бажаннями Любов.