Головна / Новини та матеріали / Новини

Компенсація за знищене житло як інструмент захисту порушених війною прав

5 серпня 2025

Що таке компенсаційний механізм за знищене чи пошкоджене житло? Загальне уявлення про нього мають лише 27% опитаних респондентів, а 6% — узагалі не чули про можливість отримати компенсацію від держави. Такі результати показало дослідження, проведене БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців та в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» в червні.

Його результати було презентовано під час форуму в Києві. Мета дослідження — оцінити ефективність компенсаційного механізму й пошук шляхів його вдосконалення. Станом на 15 квітня 2025 року було подано понад 832 тисячі повідомлень про пошкоджене чи знищене житло (за даними Міністерства розвитку громад та територій України). Але лише 25% з них трансформувалися в заяви на компенсацію. І тільки за 12,5% заяв ухвалено рішення.

Але попри те, що багато українців уже отримали компенсацію, є низка викликів: складність процедур, обмеження доступу для вразливих груп, брак зрозумілої інформації тощо. Адже 35% респондентів (обізнаних про таку можливість) повідомили, що попри знищення або пошкодження житла, не зверталися за отриманням компенсації.

На підставі виявленої проблематики БФ «Право на захист» підготував низку рекомендацій за такими основними напрямами:

- нормативно-правове вдосконалення;

- технічне доопрацювання цифрових інструментів і процедур;

- інформаційне забезпечення.

Тож учасники дискусійних панелей Форуму зосередилися на пошуку рішень, які б повернули постраждалим відчуття дому.

(Результати дослідження незабаром буде опубліковано на сайті БФ «Право на захист». Дослідження проведено за підтримки Агентства ООН у справах біженців та в співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді». Фінансується Європейським Союзом. Погляди та думки, висловлені в цьому документі, належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають погляди Європейського Союзу або партнерів. Ані Європейський Союз, ані партнери не несуть за них відповідальності)

Надія Ковальчук

програмна директорка БФ «Право на захист»

Надзвичайно важливо моніторити й покращувати компенсаційний механізм, отримувати фідбек. І це дослідження — один із таких інструментів, щоб виміряти, що відбувається. Зокрема, 36% респондентів відповіли, що вони продовжують проживати в пошкодженому житлі. Більш як половина сказала, що коштів, які вони отримували через механізм, недостатньо, щоб вирішити житлове питання. 11% зупинили відновлення житла, тому що, знову ж таки, недостатньо коштів. Ці цифри про людей. Важливо, щоб ми шукали рішення для людей, давали їм те, що дасть їм відчуття домівки.

Олена Шуляк

народна депутатка України

На жаль, на сьогодні в Україні є міста, які майже знищені рф. Для таких міст треба визначити певні критерії, зокрема для людей, у яких на таких територіях є знищене житло. Для них має бути проста процедура подання заяв на компенсацію. Адже бюрократичні перепони й необхідність доводити, що ти був власником знищеного житла у таких населених пунктах, дуже уповільнює процес отримання компенсацій.

Наталія Козловська

заступниця Міністра розвитку громад та територій України

Варто наголосити на спільній відповідальності держави й громадян щодо забезпечення доступності інструменту компенсації, який надає можливість набути житло у власність. Ми закликаємо громадян взяти свої правовстановлювальні документи та внести відомості про право власності в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, і таким чином, спростити роботу державі в наданні компенсації за пошкоджене або знищене житло.

Лідія Кузьменко

радниця УВКБ ООН з питань захисту

Компенсаційний механізм не може існувати окремо від підтримки самозарадності людини — психосоціального відновлення та доступу до засобів для існування. Це не завжди прописано в законах, але формує державну політику реагування на внутрішнє переміщення. Комплексні рішення мають включати всі згадані елементи на додаток до житла.

Ольга Алтуніна

представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України

Із кожним роком кількість звернень, які надходять до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суттєво збільшується. Якщо у 2022 році ми отримали 44 тисячі звернень, то минулого році вже 123 тисячі звернень, у цьому — вже понад 80 тисяч. Це свідчить про те, що серед українського суспільства є дуже великий запит на справедливість і захист прав. Тож поряд із національним механізмом треба працювати над інформуванням про міжнародний Реєстр збитків для України. І органам місцевого самоврядування треба запроваджувати інформаційні кампанії, особливо там, де найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб.

Павло Фролов

народний депутат України, голова ТСК ВРУ з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

Державна програма компенсацій не діє для людей, у яких на тимчасово окупованій території залишилося житло, до якого вони втратили доступ, а також житло яких пошкоджене чи зруйноване. Це — найболючіша тема для переселенців. Для вирішення цієї проблеми потрібні законодавчі зміни й зобовʼязання держави провести дистанційного обстеження такого житла, використовуючи супутники, дрони. Також можна залучати міжнародні гуманітарні організації, які можуть підтвердити зруйнування цього житла.

Ганна Христова

голова Київського офісу Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України

Усі, хто постраждали, найменше потребують розчарування. Вони потребують знань про те, що вже зроблено, про категорії заяв, які вже відкрито до подання до Реєстру. На сьогодні маємо 40 тисяч плюс заяв до Реєстру збитків для України — це 40 тисяч людських доль і заявлених людських трагедій. Але це не відповідає масштабам завданих збитків. Тому велика робота попереду. Кожна подана заява сприяє формуванню міжнародного компенсаційного механізму.