Меню

Компенсації за знищене чи пошкоджене майно внаслідок російської агресії: як усунути дискримінаційні підходи

23 січня 2025

Державі необхідно забезпечити ефективне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене, пошкоджене, злочинно привласнене окупаційною «владою» нерухоме і рухоме майно, усуваючи дискримінаційні підходи, пов'язані з часом і територією завдання шкоди.

Про це під час презентації «13 пріоритетних кроків держави на 2025 рік у сфері захисту прав людини в умовах війни» від Коаліції громадських організацій заявила координаторка з питань адвокації БФ «Право на захист» Ксенія Гедз. Метою коаліції громадських організацій є наголосити на необхідності забезпечення з боку держави послідовної політики щодо постраждалого населення й сприяння досягненню справедливості, забезпеченню передбачуваності дій щодо підтримки тих, хто зазнав шкоди від дій РФ в Україні.

Як зазначила Ксенія Гедз, майже 11 років країна-агресорка руйнує, знищує, завдає шкоди нашій країні й людям. За даними Світового банку, станом на лютий минулого року на потреби на відновлення Україні необхідно 486 млрд доларів США, з яких 80 млрд доларів США — на відбудову зруйнованого житла. 

«Ми розуміємо, що на сьогодні потреби значно більші. У лютому 2023 року був ухвалений довгоочікуваний закон, який передбачає запровадження національного компенсаційного механізму за знищену чи пошкоджену житлову нерухомість. Разом із тим, два роки імплементації цього закону вказують на низку комплексних недоліків. 

Зокрема, досі існує дискримінаційний підхід щодо неможливості отримання компенсації за ті об'єкти житлової нерухомості, знищення чи пошкодження яких відбулося до початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. А також неможливість отримання компенсації за ті об'єкти, які станом на початок повномасштабного вторгнення розташовувалися на ТОТ України. Це питання жодним чином не вирішується, і відповідно протягом двох років жодного обліку такого майна з 19 лютого 2014 року по 24 лютого 2022 року не ведеться.

Окрім того, право на отримання компенсації нині обмежено для власників житлової нерухомості, житло яких розташовано в зоні активних бойових дій та на ТОТ України. При цьому Парламент ухвалив законопроєкт № 11 161, який нині очікує на підпис Президента України. Цей законопроєкт прирівнює  об'єкти нерухомості, розташовані в зоні активних бойових дій або на ТОТ України до знищених для цілей надання компенсації. Разом із тим ми маємо розуміти, що приймаючи цей закон, держава повинна забезпечити фінансове обґрунтування його імплементації та поширити його дію на обʼєкти, які знаходяться на територіях, окупованих до 24 лютого 2022 року», — наголосила Ксенія Гедз, координаторка програми адвокації БФ «Право на захист».

Вона також звернула увагу у своєму виступі на те, що нині доступ до національної компенсаційної процедури ускладнений для тих власників обʼєктів житлової нерухомості, право власності на які виникло до 1 січня 2013 року, якщо така інформація про право власності не була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке право власності неможливо зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в позасудовій процедурі у випадку втрати або знищення архівів БТІ. Відповідно такі власники нерухомого майна позбавлені доступу до національної компенсаційної процедури.

«Тому дуже важливою законодавчою ініціативою є законопроєкт № 11 440, який передбачає спрощення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у випадку втрати або знищення архівів БТІ. Але маємо говорити й про те, що не лише адміністративна процедура порядку державної реєстрації має бути спрощена. Також спрощенню підлягає судова процедура підтвердження права власності на пошкоджене або знищене внаслідок війни нерухоме майно», — зауважила Ксенія Гедз.

Також фахівчиня наголосила на тому, що нині не ведеться облік нерухомого майна, пошкодженого та знищеного в період з 19 лютого 2014 року до 24 лютого 2022 року, не обліковується пошкоджена та знищена нежитлова нерухомість, не здійснюється облік знищеного, пошкодженого рухомого майна. Також слід фіксувати протиправні дії окупаційної «влади» і факти майнової агресії російської федерації на ТОТ України.

«Тут ми закликаємо державу забезпечити облік обʼєктів рухомого і нерухомого, житлового і нежитлового майна, пошкоджених та знищених внаслідок збройної агресії проти України, а також фактів майнової агресії і того майна, яке було привласнене (“націоналізоване”) окупаційною “владою”. 

Якщо говорити про систему обліку шкоди, завданої особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії рф, то законопроєкт № 10 256, і відповідно Закон України № 4 071, фактично в прикінцевих та перехідних положеннях передбачає обовʼязок Уряду до 18 грудня 2024 року розробити й внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону про підтримку осіб, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії рф проти України.Разом із тим, вказаного законопроєкту розроблено не було, тому ми закликаємо уряд забезпечити належну реалізацію цієї важливої законодавчої ініціативи», — додала вона.

Ксенія Гедз також наголосила на важливості Закону України, який ухвалив Парламент 20 листопада 2024 року № 4 067 «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій”», який впроваджує інститут невідкладних проміжних репарацій для постраждалого населення.

«Дуже важливо, щоб такий інститут також існував для осіб, життю і здоровʼю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії проти України», — пояснила Ксенія Гедз.