«Допомога родинам ВПО в переселенні завжди були пріоритетним напрямом у роботі БФ «Право на захист». І в цій ситуації важливо, щоб в ОМС громад було не менше бажання допомогти переселенцям знайти свій дім. Ми вдячні, що такі громади є на Дніпропетровщині, громади, де готові прийняти ВПО з інших регіонів. Громади, які відкриті для людей!, »
-
На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
Результати пошуку (25)
Всі результати (25)
Історія переселення: громада відкрита для людей
8 червня 2021
Історія переселення
Світлана та Олександр. Колись вони відбудовували свій дім, вкладаючи всю любов у власну оселю, але щастя було недовгим… У 2014 році родина вимушена була покинути Шахтарськ через активні бойові дії.
Тікаючи від війни на сході, родина потрапила на захід України, де у Самбірському р-ні люди прожили майже 5 років. Світлана та Олександр досі з теплом згадують і природу Карпат, і людей, які їм траплялися.
Дізнавшись про можливість переселення до МКП в Кіровоградській області, родина вирішила їхати, адже це ближче до рідної домівки. Так вони опинилися в Новоградівці. На новому місці родина прожила два роки, але висока орендна плата та недостатньо розвинена інфраструктура змусили знову шукати своє… І саме в цей період їм трапився телефон БФ «Право на захист», куди вони й подзвонили.
Олена Пазенко, монітор дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист», одразу запропонувала родині можливі варіанти для переселення. Вибір родини зупинився на м.Покров Нікопольського р-ну. Декілька місяців Світлана та Олександр вагалися, а коли нарешті наважилися приїхати, то наші колеги надали їм супровід у новій громаді. Оглянувши кімнату в гуртожитку, прогулявшись містом, родина прийняла остаточне рішення залишитися.
Протягом одного дня Світлана та Олександр отримали довідку ВПО на новому місці, пройшли необхідні обстеження в лікарні та подати заяву на комісію по заселенню.
«В Покров з моніторинговими візитами я виїжджаю з 2015 року, і кожен раз по-новому закохуюся в це неймовірне містечко. А роблять його таким затишним саме люди. Покров – це місто, де на будь-якій посаді ти зустрічаєш людей, яким не байдужі долі внутрішньо переміщених осіб. Так було і цього разу. Коли ми збирали пакет документів, то всюди люди йшли нам на зустріч. Ми не бачили чиновників, ми бачили небайдужих людей.
Врешті-решт за тиждень після подання заяви родина заселилась до гуртожитку.
Олександр – особа з інвалідністю. Покров чоловік полюбив з першого погляду, але коли дізнався про місто ще більше, то впевнився, що він з дружиною не помилився:
«Я дуже багато тут гуляю містом. Воно надихає, і воно для людей! Мені, як особі з інвалідністю, важко багато ходити, але тут всюди є лавочки, ти завжди маєш можливість присісти та відпочити. Приємно відчувати, що про тебе подбали».
Світлана вже облаштовує нову оселю та мріє, щоб і діти, які зараз проживають в Житомирській області, також переїхали до Покрова і родина нарешті об’єдналася. Її слова подяки для нас дуже цінні:
«Дякую Благодійному фонду «Право на захист», що на сьомому році війни, коли вже менше організацій опікуються ВПО, ви не залишаєте нас, переселенців, сам на сам зі своїми проблемами».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: