Зробити донат

Експерти БФ «Право на захист» взяли участь у підготовці Тіньового звіту

3 листопада 2025

23 жовтня 2025 року в Києві відбулась презентація основних висновків Тіньового звіту до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році. 

Тіньовий звіт — це підготовлений представниками громадянського суспільства альтернативний аналіз стану виконання Україною реформ і зобов'язань в різних сферах на шляху до вступу країни до Європейського Союзу. Уже другий рік поспіль у його підготовці беруть активну участь експерти БФ «Право на захист».

Цьогоріч Тіньовий звіт, як зазначено у Вступі до документа, підготовлено за результатами проведення моніторингу й оцінювання прогресу України за розділами 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» переговорного кластера 1«“Основи процесу вступу», що відіграє вирішальну роль у переговорах про вступ України до ЄС. Аналіз прогресу України за розділом 23 охоплює період з вересня 2024 року по липень 2025 року. Для розділу 24 цей період є ширшим та включає події до вересня 2024 року. 

Як зазначає Лабораторія законодавчих ініціатив, яка очолила коаліцію громадських організацій, що працювали над підготовкою Тіньового звіту, він зосереджує увагу не лише на прогресі України, але й на викликах та проблемах, з якими ми стикаємося в процесі впровадження європейських стандартів у таких сферах:

  • верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта);
  • боротьба з корупцією та організованою злочинністю;
  • захист основоположних прав і свобод людини;
  •  візова політика;
  • міграції тощо. 

Під час роботи над Тіньовим звітом, який цього разу містить понад 1 000 сторінок, експерти сформулювали більш як 500 рекомендацій у різних галузях. Ця робота сприятиме державі у вирішенні наявних проблем, забезпеченні прогресу в здійсненні реформ і дотриманні прав людини в Україні.

Як і минулого року, експерти БФ «Право на захист» проаналізували питання, пов’язані із захистом права власності. Було акцентовано на можливості отримання справедливої компенсації тими, чиє житло було знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії росії. Зокрема, експерти Фонду розглянули:

  • поточний стан регулювання національного механізму надання компенсації, його недоліки та необхідні вдосконалення;
  • проблеми обліку знищеного та пошкодженого майна;
  • питання порушення права власності на тимчасово окупованих територіях України та можливості запровадження компенсації за знищення / пошкодження рухомого майна (транспортних засобів) (особлива увага в цьому контексті також приділено вдосконаленню Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) та спрощенню процедури внесення інформації до нього).

На підставі проведеного аналізу експерти БФ «Право на захист» запропонували низку рекомендацій, зокрема щодо зміни й доопрацювання певних аспектів роботи національного механізму надання компенсації, напрацювання механізмів захисту прав власників нерухомого майна, розташованого на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях, оцифрування архівів БТІ, а також проведення інформаційної кампанії з підвищення рівня обізнаності громадян про необхідність, умови та процедуру внесення інформації про належні їм права власності на нерухоме майно до ДРРП. 

Анастасія Бурау

керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист» 

«Створення у 2023 році законодавчої рамки для запуску нового механізму надання компенсації за знищене та пошкоджене житло, початок його роботи в умовах тривалої збройної агресії та підтримка цього процесу з боку держави є однозначно великим кроком для забезпечення належного захисту прав тих, хто втратив своє житло через війну. Однак компенсаційний механізм все ще потребує додаткового розвитку й вдосконалення, зокрема в частині сфери його дії. Ці питання проаналізували і виклали експерти БФ “Право на захист” у Тіньовому звіті»

«У Тіньовому звіті Фонд висвітлив важливі проблеми, що безпосередньо впливають на можливість постраждалих, чиє житло було знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії, отримати компенсацію. Одним із таких питань є необхідність спрощення процедури реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об’єкти, набуті до 2013 року, за відсутності доступу до архівів БТІ. Вирішення цього питання пропонується законопроєктом № 11440. Його доопрацювання та прийняття Парламентом може допомогти багатьом українцям», - зазначила керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист» Анастасія Бурау. 

Окрім цього, експерти БФ «Право на захист» підготували детальний аналіз поточної ситуації в Україні та наявних проблем у сфері громадянства, міжнародного захисту, міграційної політики. Також окремо звернули увагу на становище осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства, біженців та шукачів захисту в Україні. 

Софія Кордонець

керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства БФ «Право на захист» 

«Під час війни біженці, шукачі захисту та особи без громадянства в Україні є особливо вразливими. Вони лишаються без належного доступу до процедур, документів чи правового захисту. Наша участь у підготовці такого звіту — це змога донести до міжнародних інституцій реальний стан речей, виявити бар’єри та надати рекомендації щодо приведення українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС. На шляху України до ЄС, такі звіти відіграють ключову роль у формуванні політик, які не залишають вразливі категорії людей осторонь»

Серед іншого, БФ «Право на захист» проаналізував ключові виклики у сфері правового становища біженців, шукачів захисту, осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства в Україні: 

  • відсутність належної взаємодії між Державною міграційною службою та Міністерством закордонних справ України в питаннях допомоги біженцям, шукачам захисту, особам без громадянства та недокументованим громадянам України за кордоном;
  • відсутність інтеграції біженців, шукачів захисту та осіб без громадянства;
  • бар’єри для шукачів захисту в доступі до ринку праці через необхідність отримання дозволу на працевлаштування. 

Експерти звернули увагу на правові ризики, пов'язані з примусовим поверненням людей, а також на невідповідність окремих положень законодавства міжнародним стандартам. Зокрема йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту державного кордону України» № 2952-IX від 24 лютого 2023 року. Серед інших проблем, порушених експертами: відсутність визначення поняття «притулок» у законодавстві, складнощі з доступом до процедури захисту після початку повномасштабного вторгнення. Окрім того, до переліку включили й невизнання державою довідки про звернення за захистом як документа, що посвідчує особу шукача захисту.

Ознайомитися з повним текстом Тіньового звіту можна на сайті Лабораторії законодавчих ініціатив:

Повний текст Тіньового звіту