На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
13 травня 2024
2 травня в Києві відбувся національний круглий стіл “Ефективна реабілітація у сфері охорони здоров'я: якою вона має бути для постраждалого населення?”, організований БФ «Право на захист» за підтримки та сприяння консорціуму ACCESS (ДОСТУП).
Метою заходу було обговорення актуальних питань, пов'язаних з наданням та отриманням реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, а саме: забезпеченням якісної, своєчасної, доказової та доступної реабілітаційної допомоги через імплементацію рекомендацій Всесвітньої організації здоров'я; потенційної можливості залучення сімейних та лікуючих лікарів до надання такої допомоги; безбар'єрності у наданні реабілітаційних послуг; практичних аспектів надання реабілітаційної допомоги в умовах воєнного стану.
Круглий стіл об'єднав представників органів державної влади, громадського сектору, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, керівників реабілітаційних центрів та представників наукової спільноти, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців із надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я.
Надія Ковальчук, програмна директорка Фонду, відкриваючи подію, зазначила, що реабілітація у сфері охорони здоров'я є вкрай важливою в реаліях повномасштабного вторгнення.
Надія Ковальчук, програмна директорка Фонду
Ми спостерігаємо, що люди не обізнані з правом на отримання реабілітаційної допомоги, проте така послуга, яку надає держава, є. І ми підготували відеоролик, в якому розповіли про те, як таку допомогу отримати.
Адвокаційна координаторка Фонду Ксенія Гедз, яка модерувала захід, звернула увагу на те, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно 2,5 млрд людей у світі живуть зі станами здоров'я, які можуть бути покращені за допомогою реабілітації у сфері охорони здоров'я.
Ксенія Гедз, адвокаційна координаторка Фонду
В Україні запит на реабілітацію став ще більш гострим, адже, спочатку населення зазнавало погіршення стану здоров'я внаслідок пандемії COVID-19, а сьогодні масовані ракетні обстріли, активні бойові дії спричиняють поранення, контузії, каліцтва, систематично погіршуючи стан здоров'я громадян України. За даними МОЗ, щороку близько 200 тис. пацієнтів потребують якісної реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я. І ми розуміємо, що ця потреба буде зростати. Наша місія полягає в адвокатуванні покращення системи реабілітаційних послуг, щоб забезпечити комплексний, ефективний, якісний, інклюзивний, науково обґрунтований та, найголовніше, пацієнтоорієнтований підхід до реабілітації.
З вітальним словом виступив голова комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.
“Тема круглого столу є дуже важливою, адже в найближчі десятки років вона стане головною і проблемою, і темою в системі охорони здоров'я. Верховна Рада України ухвалила закону України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я”. Після прийняття закону, послуги з реабілітації надаються на мультидисциплінарних підходах і починаються не тільки тоді, коли пацієнт переводиться вже зі стаціонарного, екстреного лікування, а й з перших днів стабілізації стану, і надаються відповідно до логіки біопсихосоціального підходу МКФ. У мультидисциплінарні команди входять лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші. Торік більше 200 тис. пацієнтів отримали реабілітаційну допомогу. Національна служба здоров'я України законтрактувала понад 500 медичних закладів, з яких 37 — є приватними. Також запроваджено систему ліцензування таких медичних закладів, які надають реабілітаційну допомогу”, — зазначив Михайло Радуцький.
Олена Кульчицька, радниця Міністра соціальної політики України, розповіла про роль протезистів-ортезистів та соціальних працівників у складі мультидисциплінарних реабілітаційних команд.
“Ми впроваджуємо холістичний підхід до системи реабілітації та поняття здоров'я, адже здоров'я — це стан повного фізичного, психічного і соціального добробуту. Наші зусилля спрямовані на активне залучення до мультидисциплінарних реабілітаційних команд протезистів-ортезистів та соціальних працівників. Наш найбільший виклик, з яким ми активно працюємо у сфері протезування-ортезування, - це покращення якості послуг. Ми зосереджуємо увагу на неформальній освіті таких представників. У класифікаторі професій вже включена ця професія. Також відбувається розробка стандарту вищої освіти магістерської програми “протезиста-ортезиста”. Другий крок — це залучення соціального працівника до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Зараз ми прагнемо підвищити професійний рівень таких соціальних працівників і допомагати закладам обирати форму їх залучення.
Завдання Міністерства соціальної політики України — облаштувати житловий простір, при потребі — обладнати автомобіль, пристосувати робоче місце, тому що кінцева мета реабілітації — повернення особи до активного самостійного, соціального життя, щоб особа могла реалізувати свій потенціал та таланти”, — зазначила Олена Кульчицька.
Перша панель круглого столу була присвячена сучасному стану та напрямам розвитку реабілітаційної допомоги з урахуванням викликів збройної агресії.
Тарас Тарасенко, народний депутат України підкреслив, що важливо покращувати якість надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, зокрема, шляхом підвищення професійного рівня членів мультидисциплінарних команд. Також народний депутат наголосив на важливості досягнення цілей реабілітації у сфері охорони здоров'я та забезпечення продовження надання реабілітаційної допомоги на рівні громад, особливо за допомогою занять фізичної культурою та спортом.
Євген Костін, головний спеціаліст Департаменту стратегії універсального охоплення Національної служби здоров'я України розповів про сучасний стан надання реабілітаційної допомоги в межах Програми медичних гарантій та вимоги до фахівців з надання реабілітаційної допомоги. Також відзначив, що саме медичні заклади Київської, Львівської та Дніпропетровської областей надають найбільше реабілітаційних послуг для пацієнтів в межах Програми медичних гарантій.
“Завдання НСЗУ, громад та медичних закладів — зробити все можливе, щоби кожен, хто потребує реабілітаційної допомоги, отримуючи її, зміг адаптуватися до повсякденного життя шляхом покращення функціональних здібностей, таких як мобільність, здатність до комунікації та самообслуговування”, — зазначив Євген Костін.
Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко звернув увагу на важливості забезпечення допоміжними засобами під час і після отримання реабілітації, озвучив статистичні дані щодо виділення фінансування на закупівлю допоміжних засобів реабілітації та подальші заходи державної політики у сфері забезпечення населення допоміжними засобами реабілітації.
Олена Долинна, керівниця Центру реабілітації, лікарка фізичної та реабілітаційної медицини КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» розкрила зміст доказової реабілітації, окресливши п’ять кроків, які допомагають поставити правильні запитання та знайти відповіді на них і, для того, щоб визначити найкращі втручання, які можуть бути включені в індивідуальний реабілітаційний план для пацієнта. Пані Олена також розповіла про важливу роль реабілітаційних центрів досконалості — “реабілітаційних ліфтів”, 7 з яких наразі функціонують в Україні.
Загалом, спікери першої панелі круглого столу зосередили увагу на актуальності реабілітації у сфері охорони здоров'я, досягненнях та необхідності працювати над викликами, які виникають у процесі реабілітації.
Друга панель круглого столу була присвячена шляхам розвитку реабілітації та обʼєднала представників громадськості, які здійснюють свою діяльність у цій сфері.
Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення Української Гельсінської спілки з прав людини, наголосила на важливості спрощення маршруту пацієнта під час отримання реабілітації, та необхідності спрощення проходження медико експертної-соціальної експертизи, зокрема шляхом забезпечення можливості направлення документів до МСЕК через електронну карту пацієнта.
Також виконавчий директор ГО «Разом проти корупції» Михайло Серебряков акцентував увагу учасників на важливості цифровізації процесу проходження МСЕК.
Експертка з доступності ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Марина Сташина-Неймет розкрила важливу тему забезпечення інформаційної безбар'єрності під час отримання реабілітаційних послуг та озвучила конкретні рекомендації для забезпечення такої безбар'єрності.
Олена Ніжельська, керівниця проєктів громадської спілки "Луганська асоціація організацій осіб з інвалідністю” презентувала результати дослідження потреб і викликів, з якими стикаються заклади охорони здоров’я, що надають послуги з реабілітації особам, які отримали травми та поранення внаслідок війни.
Микола Надулічний, голова Луганської Асоцiацiї організацій осіб з інвалідністю зазначив про необхідність розвитку потенціалу закладів охорони здоров'я щодо надання реабілітаційних послуг та важливість працювати з родинами тих осіб, які проходять реабілітацію. На круглому столі Олена Левчишина, правова аналітикиня БФ “Право на захист”, презентувала результати опитування, проведеного Фондом, щодо доступу до отримання реабілітації у сфері охорони здоров'я для цивільного населення на території Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей та рекомендації для покращення системи надання реабілітаційної допомоги в Україні.
Також на заході був презентований відеоролик про порядок отримання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, який був підготовлений Фондом за підтримки консорціуму “ДОСТУП”. З метою підвищення рівня поінформованості населення про можливості отримання реабілітації у сфері охорони здоров'я в рамках Програми медичних гарантій планується його поширення на інформаційних майданчиках.
За результатами круглого столу всі учасники підтримали ініціативу Фонду щодо підвищення поінформованості серед населення про можливості у сфері медичної реабілітації, погодилися з рекомендаціями щодо необхідності спрощення процедури проходження медико-соціальної експертної комісії, зокрема шляхом її цифровізації, та забезпечення багатовимірної безбар'єрності в реабілітаційних закладах, оскільки саме ці фактори є ключовими в процесі надання якісної, ефективної, доступної, пацієнтоорієнтованої реабілітаційної допомоги в Україні.