Дві війни сестер із Станиці Луганської або Матрац і постильна білизна, які стали чимось рятівним

Чи можна уявити, що два комплекти постільної білизни та матрац викличуть шквал емоцій, стануть чимось рятівним? Співробітники БФ «Право на захист» щодня стикаються з такою нереальною реальністю. Будинок геть посічений осколками, потрощені меблі, але акуратно розставлені якісь сувеніри а-ля восьмидесяті – чеканки, картини, іграшки… – Це мені подарували учні… Це колектив, – збиваючись розповідає господиня. Їй 87 років. Вона не працювала вчителем. Вона – бухгалтер. Розум світлий – пам`ятає купу подробиць, з задоволенням розповідає про міста та країни, в яких була… – Наша Станиця одна в Україні. Вона найкрасивіша у Союзі… Так і хочеться додати – була… Але Ніна Олексіївна ставить крапку саме так. Вона живе сьогоднішнім днем. У неї на руках 94-річна сестра. Це їй потрібен матрац, бо лежати на старенькій ковдрі важко. Біля ліжка сестри стоять два гроби. – Не знаю, кого першого Господь прийме, але ми готові, – спокійним тоном говорить Ніна Олексіївна. І веде показати пам`ятники. Їх також два. Фото, дата народження… Порожнє місце для дати смерті. – Коли ми їх замовили, зателефонували спитати, коли померли. А я і кажу: «Та живі ми ще, але готуємось». Я ж не знаю хто буде хоронити, а навіщо людям морока? То вже все є… Ніна Олексіївна дістає альбоми та газету. Місцеву районку за 2013 рік. Там її фото, її спогади про Велику Вітчизняну.  Жваво починає розповідати: – Мені ж тоді вже 13 було, вже ж розуміла що до чого… Луганськ не могли звільнити, бо німці згори стріляли, – починає згадувати де чиї позиції були… Враження – машина часу в дії – сьогодні, майже, ті ж самі позиції. Тільки інші солдати та зброя… – Ой, хочете, я город вам покажу? Там під калину влучило. Та й під ворота прилетіло… А оце тут на куті стіну пробило, ну ось воротами затулили… На городі червоніє калина, розкидано листя від капусти. Снаряд з городу забрали. Відвезли до музею. Біля воріт валяється болванка. – Ми не боїмося обстрілів. Після тієї війни ми знаємо коли і як падати. От тільки сестру сама не перенесу… Вона мені каже: «Лягай зі мною, якщо вцілить, щоб уже разом померти»… В коридорі кішка бавиться з кошенятами. Десь далеко чутно вибухи. Ми їдемо.  В голові дзвенить фраза: «Не смій сльозу пускать! Це ми готові, а вам не можна!». Посмішка і переведений погляд на пам`ятник, якому теж дісталося від осколків… На долі дві війни. Оптимізм, жвавий розум і безмежна вдячність за комплекти постільної білизни та матрац, що були передані  співробітниками Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns="4" fixed_size="yes" img_hover_effect="2" image_ids="4181,4182,4183,4184,4185,4186,4187"]