На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
11 червня 2025
Упродовж травня в Україні тривала активна внутрішня міграція через бойові дії в прифронтових регіонах. Західні області приймали переселенців із Донецької, Сумської, Херсонської, Запорізької та Харківської областей. Основними викликами залишаються:
Волинська область: наявний як стабільний наплив переселенців, так і їхній подальший транзит. Наприклад, у Ковельську громаду щомісяця прибуває 10–20 нових ВПО, але багато з них використовує регіон як транзитний перед від’їздом в інший регіон України чи за кордон.
У громадах Львівської області стабільне прибуття ВПО зі Сходу й Півдня, а також внутрішнє переміщення через пошук роботи чи кращих житлових умов. Частина переселенців також повертається з-за кордону, однак чимало з них продовжують рух до інших регіонів. Схожа ситуація в Тернопільській області: громади, зокрема Збаразька й Підгороднянська, стикаються з нестачею житла та перевантаженням адміністративних сервісів через наплив ВПО. Черги на оформлення довідок і технічні збої в базах даних ускладнюють процеси.
Чернівецька область через обмеженість місць у МТП приймає менше ВПО, переважно тих, хто їде до родичів. Водночас надходять численні звернення щодо пошуку житла
Ситуація в Чернігівській області поступово погіршується через тривалі обстріли. У Сновській громаді евакуацію офіційно не проводять, проте жителі прикордонних сіл періодично виїжджають самостійно, особливо після посилення атак. Багато хто повертається, коли ситуація стабілізується й житло залишається неушкодженим, часто не реєструючись як ВПО.
Ситуація з безпекою в Сумській області вздовж кордону погіршується. До низки громад люди переїжджають самостійно — без організованих автобусних колон, і зазвичай забезпечують собі житло в сусідніх населених пунктах за допомогою місцевих активістів або друзів і родичів, які вже сюди переїхали.
Транзитний центр у м. Суми
Евакуація триває із семи територіальних громад Сумської області: Миропільської, Краснопільської, Білопільської, Юнаківської, Ворожбнянської, Хотинської та Новослобідської, загалом у понад 200 населених пунктах. Серед основних проблем, з якими стикаються евакуйовані: високі ціни на оренду житла в Сумах, нестача місць в МТП й обмеженість транспорту для самостійної евакуації. Багато хто боїться залишати майно або домашніх тварин, не знає про доступну допомогу, процес компенсації за програмою «єВідновлення», евакуаційні довідки або довідки ВПО, а також не розуміє питань щодо спадщини й відновлення документів.
Безпекова ситуація в Дніпропетровській і Запорізькій областях погіршується. Так, у Межівській громаді закрито два дитячі садки, а в Новопавлівці, де проживає 150–200 осіб без доступу до зв’язку, медичної допомоги й послуг «Укрпошти», органи самоврядування перенесено до Богданівської старостинської дільниці.
Транзитний центр у м. Павлоград
У травні евакуйовані з Донецької та Дніпропетровської областей продовжували щодня прибувати до транзитного центру в Павлограді. Загалом протягом місяця — це понад 1 200 осіб, майже 200 з них діти, у деякі дні центр був переповнений. Більшість прибули в межах організованих евакуацій, але були також випадки самостійного переїзду. Багато людей прибувають без особистих документів або з протермінованими, зокрема радянськими паспортами. Гігієнічні засоби — одна з найбільш нагальних потреб, також, з огляду на кількість сімей з маленькими дітьми, які прибувають до транзитного центру, існує нагальна потреба в дитячому харчуванні, особливо для немовлят.
Водночас протягом травня в транзитному центрі встановили пандус і поручні для людей з обмеженою мобільністю. Створення безбар'єрного середовища й забезпечення доступності для всіх мешканців центру є важливим кроком.
Ситуація в Харківській і Донецькій областях залишається напруженою, ОМС Дергачівської громади закликає людей покинути прикордонні населені пункти. Попри небезпеку, у прикордонних населених пунктах залишається до 1 000 жителів. Це переважно люди похилого віку, які не хочуть залишати свої домівки. Схожою є й ситуація в Курилівській громаді, де попри примусову евакуацію, залишається понад 700 осіб. А от у Золочівській громаді, за інформацією голови відділу соціального захисту, жителі, які раніше евакуювалися до інших населених пунктів Харківської області та інших регіонів України, почали повертатися. Через брак коштів і роботи люди не мають можливості орендувати житло. В Іллінівській громаді Донецької області посилено евакуацію через активні бойові дії, з гарячою лінією для запису. Проте в громаді залишається багато людей похилого віку.
Транзитний центр у м. Харків
На початку травня кількість евакуйованих, які прибули до транзитного центру в Харкові, зменшилася, як порівняти з квітнем. Людей (здебільшого похилого віку та з обмеженою мобільністю) евакуюють централізовано з Куп'янського й Ізюмського районів Харківської області. Вони перебували вдома до останнього, але більше не можуть там залишатися, оскільки щодня тривають обстріли, житло вже зруйновано, а доступу до медичних послуг немає. Окрім цього, люди різних вікових груп продовжують евакуйовуватися самостійно з Куп’янського та Чугуївського районів.
Транзитний центр у м. Краматорськ
Наприкінці травня, транзитний центр у Краматорську, відновив свою роботу й прийматиме не тільки сім'ї з дітьми, а й усіх евакуйованих без винятку. Однак станом на 31 травня 2025 року до транзитного центру було евакуйовано лише двох осіб із Костянтинівської громади.
Упродовж травня на місцях впроваджували нові ініціативи з надання фінансової, соціальної та психологічної підтримки, організовували виїзні прийоми й мобільні сервіси. Водночас ситуація залишається складною: окремі громади стикаються з нестачею ресурсів, кадровими труднощами, технічними збоями в роботі систем, проблемами транспортування та низьким рівнем обізнаності населення про можливості отримання необхідних послуг.
У Львівській області, зокрема в Ходорівській громаді, були технічні проблеми з програмою розрахунку допомоги на проживання для ВПО, що спричинило затримки в перерахуванні коштів. Деякі переселенці втратили виплати через підвищення пенсій, а ВПО, зареєстровані як ФОП третьої групи, не отримують допомогу на проживання через автоматичне припущення доходу в 9 600 грн, що не відображає їхнього реального фінансового стану, особливо для вразливих груп, як-от одинокі матері.
Громади Івано-Франківської області, зокрема Печеніжинська, Гвіздецька й Делятинська, стикаються з обмеженим доступом до соціальних послуг через бюджетні обмеження та недостатню інтеграцію ВПО в програми соціального захисту. Наприклад, у Печеніжинській громаді виїзні прийоми Пенсійного фонду збільшено до двох разів на місяць, але Комплексна програма соцзахисту на 2022–2026 роки не виділяє ВПО як окрему категорію отримувачів допомоги.
У Дніпропетровській області громади стикнулися з технічними проблемами в роботі програми ЄІССС, що спричинило відмови у верифікації ВПО (було неможливо підтвердити дані в базі ДМС). Наприклад, ЦНАПи були змушені по кілька разів на годину повторно подавати інформацію. У Кривому Розі Дніпропетровської області брак соціального таксі й будь-якого спеціалізованого транспорту в територіальному центрі, який надає соціальні послуги особам похилого віку та людям з інвалідністю (старше 18 років) обмежує мобільність таких груп. Адже соціальні працівники не мають змоги супроводжувати своїх підопічних до лікарень і державних установ.
Для вирішення ситуації можна спробувати залучити благодійні організації для тимчасового забезпечення транспорту або співпрацювати з місцевими перевізниками для створення соціального таксі.
У Первозванівській громаді Кіровоградської області затверджено Програму підтримки ВПО на 2025 рік, але її зміст не оприлюднено, що ускладнює інформування переселенців.
Для вирішення цього питання важливо оприлюднити програму на офіційному сайті громади та в соцмережах, а також організувати інформаційні зустрічі з ВПО для роз’яснення умов програми.
На Полтавщині, у Машівській та Піщанській громадах, ЦНАПи не надають послуг з реєстрації прав власності чи компенсації за самовідновлене житло. У Новоселівській громаді Територіальний центр забезпечує догляд вдома та консультації, але через брак фінансування не відкрито відділ канцелярських товарів, а соціальне таксі недоступне. У Ялинцівському старостаті Піщанської громади через скорочення штату зараз не приймають заяви на соціальні виплати й субсидії. Документи приймає фахівець із відділу соцзахисту лише раз на тиждень під час виїзду.
В Ізюмській громаді один соціальний працівник обслуговує 15 осіб з обмеженою мобільністю, що перевищує норму вісім-дев’ять осіб, а три посади соціальних працівників залишаються вакантними.
У травні в Україні тривала робота зі створення фондів тимчасового житла для ВПО та облаштування місць для їхнього проживання за підтримки гуманітарних організацій, як-от БФ «Право на захист», БО «Карітас» тощо. Водночас зберігається нестача доступного житла й фінансових ресурсів для належного функціонування цих фондів, що ускладнює забезпечення потреб ВПО.
Громади Волинської області, зокрема Маневицька, Камінь-Каширська й Поромівська активно формують фонди тимчасового житла для ВПО. Наприклад, у Маневицькій громаді за підтримки БФ «Право на захист» ухвалено Положення про створення фонду, але вільного житла немає. У Камінь-Каширській громаді фонд створено без фінансування, а в Поромівській ВПО затверджено Положення про функціонування фонду тимчасового житла, а ВПО інформовані про можливість стати в чергу.
У Бориславській і Дрогобицькій громадах Львівської області створено фонди тимчасового житла, але попит перевищує пропозицію. У черзі перебуває 41 сім’я (75 ВПО), а в Дрогобичі — 315 ВПО. Хоча введено в експлуатацію 51 квартиру, ще 12 готуються до здачі. Тенденція виїзду ВПО за кордон або придбання приватного житла ускладнює планування.
У Стрижавській громаді Вінницької області створено фонд тимчасового житла, включаючи відремонтований будинок на 14 квартир, де в червні планують переселення семи внутрішньо переміщених сімей (15 осіб). Ремонт співфінансовано громадою та громадською організацією «Житло для ВПО».
Громади Київської області, зокрема Білоцерківська й Бучанська, активно розвивають соціальне житло. У Білій Церкві підписано меморандум із Маріупольською міською радою про будівництво десяти будинків для 700 сімей. У Бучанській громаді за підтримки БФ «З України з любов’ю» будують житловий комплекс для літніх ВПО, розрахований на 80 осіб, а також внесено зміни до Програми тимчасового житла для ВПО на 2025 рік.
У Новоборівській громаді Житомирської області шість сімей ВПО отримали тимчасове житло в рамках державної програми, а також є кошти для облаштування ще чотирьох квартир.
У Кіровоградській області громади придбали будинки для лікарів-переселенців, а КГЦ звернувся до партнерів для створення трьох додаткових пунктів тимчасового розміщення. У Заваллівській громаді ГО «10 квітня» ремонтує приміщення для розширення МТП для розміщення евакуйованих та новоприбулих.
У Любимівській громаді Дніпропетровської області волонтерський центр розраховано на 150 ВПО за підтримки БФ «Сприяння та розвитку» і ГМ «Проліска». Тут уже приймають мешканців Донецької області й прикордонних громад Синельниківського району. Це дає змогу дещо розвантажити транзитний центр і надає можливість довше залишитися людям, які потребують стабільніших умов проживання.
У Запорізькій області триває робота з поліпшення умов проживання ВПО. У травні за підтримки організації «People in Need» в одному з МТП Запоріжжя було встановлено електричні підйомники. Створення безбар'єрного середовища для мешканців з обмеженою мобільністю є важливим кроком. Зараз у цьому МТП, розрахованому на 50 місць, проживає 32 ВПО. Пріоритет у процесі розміщення надають сім'ям із дітьми.
У травні в Глобинській громаді Полтавської області відкрито соціальний гуртожиток для 42 ВПО з оплатою лише за комунальні послуги. У Зіньківській громаді планують реконструкцію приміщення колишньої лікарні під житловий будинок для літніх осіб на 30 місць за підтримки БФ «Схід-СОС».
У Лозівській громаді Харківської області створено фонд із 60 квартир, але більшість потребують ремонту, через що ВПО відмовляються від житла. Шість сімей (21 особа) отримали квартири, насамперед — багатодітні сім'ї. У Харкові в процесі перевірки модульне містечко визнано непридатним для проживання, мешканцям запропоновано переїхати до МТП.
У період із січня до травня було здійснено понад 820 візитів до місць тимчасового проживання (включаючи повторні візити за звітний період). З них понад 240 візитів було здійснено до МТП, що входять до складу СССМ компоненту (та не були включені до аналізу).
Євгенія Єгорова, координаторка служби моніторингу захисту БФ «Право на захист»
У процесі моніторингу було зафіксовано, що близько 40% відвіданих МТП не пристосовані для людей з інвалідністю, тоді як близько 13% мають достатньо простору в приміщенні, і близько 48% мають хоча б один з елементів доступності, як-от: наявність пандусів, ліфтів, спеціальних позначок, спеціально облаштованих санітарних вузлів. Варто зазначити, що показники можуть перетинатися: МТП може одночасно мати достатньо простору й спеціально облаштований санвузол. Ці дані свідчать про те, що майже 40% місць тимчасового проживання залишаються необлаштованими й не відповідають стандартам доступності. Водночас лише приблизно половина об’єктів має хоча б мінімальні елементи доступності. Це підкреслює критичну потребу в продовженні системної роботи з облаштування таких локацій, зокрема для осіб з інвалідністю, літніх людей і сімей із дітьми, а також необхідність посилення контролю якості умов проживання в МТП по всій країні.
У травні в Україні тривала робота з розширення доступу до медичних послуг, зокрема шляхом створення й модернізації реабілітаційних і паліативних відділень, відновлення фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) і забезпечення обладнанням за підтримки міжнародних організацій. Проте громади стикаються з обмеженнями через нестачу ресурсів і технічні виклики.
Тим часом громади Київської області, зокрема Ірпінська, Ташанська та Баришівська, покращують доступ до медичних послуг. У Ташанській громаді завершується будівництво нової амбулаторії із сучасним обладнанням. У Баришівській громаді відновлено пошкоджений у 2022 році ФАП. Це дасть змогу місцевим жителям, переважно людям похилого віку (близько 700 осіб), отримати доступ до кваліфікованої медичної допомоги поблизу.
У Червоногригорівській громаді Дніпропетровської області відкрито оновлений ФАП за підтримки Чеського уряду. Він обладнаний лабораторією, УЗД, кардіограмою та устаткуванням для перевірки зору й слуху. Сімейний лікар і вузькопрофільні спеціалісти приїздять тричі на тиждень, а медична сестра працює постійно.
