У низці громад Чернігівської, Сумської та Полтавської областей брак генераторів або їхня обмежена потужність, призводила до збоїв у роботі старостатів, соціальних установ, ФАПів і пунктів незламності.
На жаль, за вашим запитом нічого не знайдено, ви можете пошукати інше ключове слово, або звернутись до нас із вашим запитанням через форму зворотнього зв’язку
9 січня 2026
У грудні 2025 року внутрішнє переміщення населення в Україні залишалося нерівномірним. У західних і центральних областях зафіксовано стабільний, немасовий, але неперервний приплив ВПО. Тоді як на сході й південному сході динаміку переміщень визначало погіршення безпекової ситуації та проведення евакуаційних заходів. Основні потоки — з Донецької, Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської областей.
У західних областях ВПО дедалі частіше оминали обласні центри, обираючи менші громади через нижчу вартість оренди житла. Водночас зберігалося вторинне переміщення між громадами у пошуках кращих умов проживання. В окремих громадах Львівської області зафіксовано випадки виїзду за кордон через витрати на житло, безробіття й вимкнення електроенергії.
В Івано-Франківській, Тернопільській і Хмельницькій областях організовані евакуації не проводили, однак ВПО прибували самостійно: переважно люди похилого віку, жінки з дітьми та багатодітні родини.
Найбільш інтенсивні та напружені переміщення спостерігали в Дніпропетровській і Запорізькій областях.
У Дніпропетровській області з 2 по 20 грудня тривала обов’язкова евакуація всього цивільного населення з Межівської громади. У громадах, де обов’язкову евакуацію не було оголошено, зокрема в Брагинівській та Петропавлівській, зафіксовано поступовий відтік населення (переважно сімей з дітьми), а також кадровий дефіцит через від’їзд працівників ОМС, медичного персоналу й фахівців комунальних служб.
У Запорізькій області переміщення активізувалося через зростання безпекових ризиків. Люди виїжджали як до обласного центру, так і до відносно безпечніших громад області.
Транзитні центри залишалися ключовими пунктами приймання евакуйованих.
У Волоському впродовж місяця прийняли понад 1 270 осіб, зокрема багато дітей, людей з інвалідністю та маломобільних осіб. З моменту відкриття через центр пройшли понад 7 300 людей.
У Павлограді за місяць зареєстрували понад 1 460 людей, більшість з яких евакуювалися самостійно. У Запоріжжі транзитний центр прийняв понад 1 140 осіб. Ключові потреби: теплий одяг, взуття, житло й грошова допомога.
У Донецькій області активна евакуація з прифронтових громад, зокрема Дружківської та Костянтинівської, призвела до зростання чисельності населення в інших. В Олександрівській громаді кількість жителів зросла майже на 2 000 осіб порівняно з листопадом.
Транзитний центр у Краматорську продовжував приймати евакуйованих з Костянтинівської, Дружківської та Краматорської громад. Люди часто прибували після тривалого перебування в укриттях і потребували базової допомоги, зокрема харчування, під час очікування подальшого розселення.
У Харківській області в грудні зафіксували зростання кількості прибулих до транзитних центрів у Харкові й Лозовій із Харківської та Донецької областей. Процес евакуації ускладнювався нестачею місць для розміщення, затримками з погодженням прийомання й обмеженою доступністю інфраструктури для маломобільних осіб.
У Вінницькій, Черкаській, Житомирській, Чернігівській, Сумській і Київській областях переміщення залишалися помірними та нерівномірними. У Вінницькій і Черкаській областях зафіксовано поодинокі самостійні прибуття ВПО. У Житомирській області динаміка включала як нові прибуття, так і повернення ВПО, переміщених на початку повномасштабного вторгнення. У Чернігівській області рух залишався обмеженим, із внутрішнім переміщенням з прикордонних населених пунктів Чернігівської, Сумської та Харківської областей.
У Київській області кількість прибулих поступово зростала, зокрема в Білій Церкві, Глевасі й Пристоличній громаді.
У Сумській області переміщення залишалися помірними, з щоденними прибуттями від однієї до п’яти осіб і короткочасними сплесками, пов’язаними з безпековою ситуацією.
У грудні 2025 року доступ до соціальних послуг і виплат у багатьох областях залишався ускладненим через системні прогалини в роботі надавачів послуг, перебої з електропостачанням і труднощі з адмініструванням виплат через Пенсійний фонд України (ПФУ). Водночас окремі громади впроваджували локальні ініціативи для підтримки вразливих груп населення, розвитку соціальних і медичних сервісів та посилення зимової допомоги.
У центральних і північних областях ключовими викликами залишалися затримки соціальних виплат, перевантаження відділень ПФУ та нестабільна робота електронних систем. У Чернігівській (Городнянська громада) і Житомирській (Ємільчинська громада) областях зафіксовано багатомісячні затримки виплат, а також помилки у верифікованих списках, що призводило до виключення вразливих домогосподарств із програм допомоги. Вимкнення електроенергії ускладнювали роботу ПФУ, ЦНАПів і соціальних служб, посилюючи напруженість серед відвідувачів.
У низці громад Чернігівської, Сумської та Полтавської областей брак генераторів або їхня обмежена потужність, призводила до збоїв у роботі старостатів, соціальних установ, ФАПів і пунктів незламності.
У Київській області доступ до соціальних виплат також залишався обмеженим через адміністративні затримки. Водночас у Пристоличній громаді було відкрито стаціонарне реабілітаційне відділення з безбар’єрним доступом для людей з інвалідністю, ветеранів і цивільного населення.
У Харківській області соціальні служби працювали в умовах високого навантаження. У громадах нестача соціальних працівників і гостра потреба в розширенні послуг підтриманого проживання й паліативного догляду.
На тлі загальних викликів окремі громади демонстрували позитивні практики.
У Вінницькій області Городківська громада почала залучати медичних працівників з-поміж ВПО для подолання кадрового дефіциту в первинній ланці охорони здоров’я, пропонуючи житло й фінансові стимули.
У Кіровоградській області (Бобринецька громада) було затверджено Програму інтеграції та захисту ВПО й евакуйованих осіб на 2026–2028 роки з фінансуванням 1,4 млн грн, а в Катеринівській громаді розширено послуги догляду вдома завдяки придбанню спеціалізованого транспорту.
У Дніпропетровській області громади Криворізького району спрямовували кошти місцевих бюджетів на підтримку ВПО, розвиток соціальних сервісів і медичної інфраструктури. Водночас зберігалися критичні прогалини, зокрема брак рішень для післялікарняного, довгострокового й паліативного догляду немобільних ВПО (Криворізька та П’ятихатська громади), а також кадровий дефіцит у медицині та сфері ментального здоров’я, зокрема в Дубовиківській громаді.
У Запорізькій області громади, зокрема Долинська, планували розширення мережі громадських центрів і розвиток телемедицини для покращення доступу до спеціалізованої допомоги за підтримки організації «Лікарі світу». Паралельно посилювалася зимова підтримка в громадах Дніпропетровської та Запорізької областей: надавалися грошова допомога й тверде паливо для людей старшого віку, осіб з інвалідністю та ВПО. Загалом тисячі людей отримали підтримку за участі національних і міжнародних гуманітарних організацій.
У грудні питання житла для ВПО в більшості областей загострилися через обмежені ресурси громад і нерівномірний доступ до житлових рішень. Основними формами розміщення й надалі були МТП, фонд тимчасового житла, модульні будинки й ініціативи громад.
координаторка програми моніторингу захисту БФ «Право на захист»
У грудні ми спостерігали, що доступ до соціальних послуг і виплат у багатьох громадах залишався нерівномірним і значною мірою залежав від стабільності енергопостачання, спроможності Пенсійного фонду та якості адміністрування на місцях, що робить систему соціального захисту вразливою до зовнішніх збоїв. Водночас низка громад продемонструвала стійкість і здатність адаптуватися, розвиваючи соціальні та медичні сервіси, підтримку ВПО й зимову допомогу. Саме такі рішення, зокрема спрямовані на посилення енергонезалежності соціальної інфраструктури, є основою для подальшого зміцнення системи соціального захисту.
У західних областях ключовими викликами залишалися енергозалежність об’єктів і високі експлуатаційні витрати.
В Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях МТП загалом функціонували, однак залишалися вразливими до вимкнень електроенергії, нестачі палива для генераторів і проблем з водопостачанням. У Вижницькій громаді Чернівецької області завершено ремонт 23 модульних будинках, але об’єкти потребують додаткового дооснащення. У Новоселицькій громаді триває ремонт будівлі для розміщення 96 ВПО.
У центральних і північних областях зафіксовано поодинокі рішення з покращення умов проживання. Водночас багато об’єктів залишалися на етапі планування або потребувала додаткових ресурсів.