Меню

Дайджест моніторингової служби БФ «Право на захист» (березень_2026)

14 квітня 2026

Евакуація та міграція

У березні 2026 року в західних областях України переміщення населення залишалося загалом стабільним, проте нерівномірним. Зберігався потік людей з областей зі складною безпековою ситуацією на сході й півдні. Переважала самоевакуація та індивідуальне переселення, водночас фіксували поодинокі організовані евакуації.

В Івано-Франківській області в першій половині місяця зареєстровали 389 ВПО, найбільше — в Івано-Франківській, Коломийській та Калуській громадах.

У Львівській області найбільший приплив зафіксовали в Шептицькій громаді — близько 245 осіб, серед яких значну частку становили шахтарі і їхні родини. Львів і Тернопіль залишалися ключовими транзитними центрами для матерів із дітьми й людей старшого віку з прифронтових територій. Водночас у Рудківській громаді зберігається розрив між офіційною та фактичною кількістю ВПО (понад 1 000 осіб), що створює додаткове навантаження на інфраструктуру. У Львові також зростає ризик повторного переміщення або виїзду за кордон через високу вартість оренди житла.

У Київській області та місті Києві переміщення мали нерівномірний характер. Найбільший приплив зафіксовали в Святошинському районі столиці — близько 300 новоприбулих ВПО за місяць, переважно з прифронтових областей та ТОТ. Водночас Київ продовжує відігравати роль транзитного центру для подальшого переміщення.

У Кіровоградській області зафіксовали локальне зростання: у Знамʼянській громаді за перші 18 днів березня зареєстровали 54 ВПО. Новоприбулі походили переважно з Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Харківської областей.

У Дніпропетровській області фіксувався стабільний, але нерівномірний потік ВПО: у більшості громад — 5–20 осіб на місяць, подекуди — до 40–50. Переважало внутрішньообласне переміщення  в Синельниківському й Нікопольському районах. Водночас прибували люди з Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Зберігається тенденція короткострокових виїздів з поверненнями й повторних переміщень у прифронтових громадах через нестабільну безпекову ситуацію.

Транзитні центри залишалися ключовими вузлами евакуації. У Волоському прийняли близько 910 осіб, у Павлограді — близько 2 480, у Запоріжжі — понад 1 500 осіб за місяць. Зафіксували незначне зменшення загального потоку порівняно з попереднім періодом.

У Донецькій області евакуаційні процеси посилилися, зокрема через примусову евакуацію сімей із дітьми в окремих районах Слов’янська. Станом на 24 березня там залишалося 90 дітей (на 6 менше, ніж тижнем раніше), тоді як у Слов’янській громаді — близько 4 850 дітей. Через транзитний центр у Краматорську за місяць пройшли близько 1 400 осіб — суттєво більше, ніж у лютому.

У Харківській області спостерігали змішану динаміку переміщень: поряд із посиленням евакуації з прифронтових громад фіксували випадки повернення (Старосалтівська громада), зокрема через фінансові труднощі й сезонні фактори. Водночас у Куп’янському районі евакуація посилилася через інтенсивні обстріли.

Транзитні центри в області працювали з підвищеним навантаженням: у Харкові прийняли близько 950 осіб. У другій половині місяця відбулося зростання кількості осіб через погіршення безпекової ситуації та оголошення обов’язкової евакуації в окремих громадах Купʼянського й Ізюмського районів. У Лозовій до транзитного центру прибуло близько 4 000 осіб. Серед основних потреб — одяг, взуття, засоби гігієни й базові побутові речі.

Соціальні послуги й виплати

У березні 2026 року в більшості областей доступ до соціальних виплат, пенсійних й адміністративних послуг залишався ускладненим. Основними причинами були:

• наслідки передачі частини послуг до ПФУ;
• перевантаження системи;
• нестача персоналу;
• слабка міжвідомча координація.

У західних областях (Івано-Франківська і Чернівецька) фіксували затримки у виплатах до трьох місяців через:

• навантаження на персонал;
• обмежений досвід працівників пенсійного сектору в сфері обробки соціальних виплат.

Водночас громади впроваджували локальні рішення: у Вашківецькій громаді запрацював мобільний підрозділ банку, а у Верховинській — мобільні аптечні пункти, що покращило доступ до базових послуг у гірських районах.

У Львівській та Волинській областях поширеною проблемою залишався «документальний вакуум» серед ВПО (втрата трудових книжок і нестача документів, які залишилися на ТОТ), зокрема в Ковельській та Шацькій громадах. Для часткового вирішення цієї проблеми в Куликівській (Львівська область) і Вишнівській (Волинська область) громадах запровадили мобільні виїзди ПФУ й ЦНАП.

У Рівненській області доступ до соціальних і поштових послуг залишався обмеженим. Зокрема, в Білокриницькій громаді близько 160 пенсіонерів не мають належного доступу до поштових послуг, адже мобільного відділення немає і це затримує отримання виплат. Водночас у Луківській громаді брак державного реєстратора продовжує обмежувати доступ до адміністративних послуг.

У Вінницькій області ВПО продовжували поставати перед труднощами в доступі до пенсій через втрату документів після переміщення, зокрема в Ладижині. Водночас окремі громади впроваджували позитивні практики. Зокрема в Дашівській громаді запрацювала соціальна транспортна послуга для маломобільних осіб, а в Тульчинській — посилили медичну інфраструктуру завдяки міжнародній підтримці.

У Ружинській та Попільнянській громадах Житомирської області затримки в призначенні соціальної допомоги сягали 1–2 місяців. ВПО також повідомляли про труднощі з доступом до інформації, черги й необхідність повторного подання документів.

У Київській області й місті Києві система соціальних і адміністративних послуг перевантажена. У Святошинському, Солом’янському й Дніпровському районах столиці фіксували:

• тривалі черги;
• навантаження на ПФУ;
• нестачу чіткої інформації.

Водночас у Димерській громаді запровадили безоплатні нотаріальні консультації та прийняли комплексну програму підтримки ВПО, а в Циблівській громаді й Вишгороді триває розвиток медичної інфраструктури (реконструкція ФАПів і відкриття амбулаторії).

У Чернігівській області доступ до послуг обмежувався через інфраструктурні проблеми й перебої з електропостачанням. У Тупичівській громаді це ускладнювало роботу установ, а в Гончарівській громаді — зберігається потреба в генераторах й облаштуванні базової інфраструктури.

У Кіровоградській області ключовими викликами залишаються інфраструктурні потреби закладів соціальної допомоги. У Кропивницькому обласному центрі соціально-психологічної допомоги потрібен капітальний ремонт. У Новомиргородській громаді (с. Панчеве) стаціонарне відділення потребує:

• ремонту санітарних приміщень;
• оновлення кімнат;
• спеціалізованих ліжок.

У Дніпропетровській області в Покровській та Васильківській громадах фіксувалися перебої в наданні послуг і затримки адміністративних процедур через кадровий дефіцит. У Миколаївській громаді Дніпровського району спостерігали «інформаційний розрив» — ЦНАП не має доступу до статусу заяв у системі ПФУ.

Обмежена доступність виїзних послуг залишається поширеною: у Підгородненській, Губиницькій та Перещепинській громадах прийоми ПФУ відбуваються кілька разів на місяць, а у Мозолевській громаді — ще рідше, що створює черги й ускладнює доступ для вразливих груп населення.

У містах, зокрема в Кривому Розі, відділення ПФУ залишаються перевантаженими через високий попит. Водночас у Вільногірській громаді ситуація стабільніша завдяки регулярним виїзним прийомам, однак після закриття відділу ДРАЦС доступ до реєстраційних послуг для жителів кількох громад ускладнився.

Стан соціальної інфраструктури також залишається викликом. У місті Дніпро додаткові труднощі виникли через втрату транспорту одного з територіальних центрів під час обстрілів.

У Запорізькій області безпекова ситуація суттєво обмежувала доступ до послуг: у Вільнянській, Павлівській та Матвіївській громадах обстріли спричиняють перебої в електро- й водопостачанні, що ускладнює роботу установ. У Павлівській громаді доступ до адміністративних послуг залишався обмеженим через нестачу персоналу в ЦНАП після звільнення частини працівників.

У Донецькій області, особливо в громадах, наближених до лінії фронту, доступ до соціальних, медичних й адміністративних послуг залишався критично обмеженим. У Миколаївській громаді (с. Райгородок) закриття відділення Укрпошти призвело до припинення виплати пенсій на місці, а брак банківської інфраструктури залишила жителів без альтернативних каналів доступу до коштів. ОМС і ЦНАП частково евакуювали до Слов’янська і вони працювали дистанційно, що створювало бар’єри для людей без доступу до інтернету.

У Харківській області доступ до соціальних і пенсійних послуг залишався ускладненим через:

• адміністративні бар’єри;
• технічні перебої;
• високе навантаження.

Так, у Балаклійській громаді (с. Вербівка) нестабільна робота ЦНАП унаслідок перебоїв з електропостачанням і зростанням звернень (зокрема через перереєстрацію ВПО) призводила до черг. Також фіксували черги для переоформлення субсидій після передачі частини функцій до ПФУ. Серед додаткових перешкод:

• труднощі з відновленням документів на право власності через обмежений доступ до архівів, пошкоджених під час окупації;
• складність користування електронними сервісами для людей старшого віку.

Житло й майнові питання

У всіх моніторингових областях доступ ВПО до належного житла залишається обмеженим. Основні причини:

• недостатня місткість МТП;
• затримки з введення відремонтованих об’єктів в експлуатацію;
• неповне покриття комунальних витрат;
• інфраструктурні проблеми.

Попри розвиток реконструкції, модульного житла й ваучерних програм, їх ефективність стримують:

• брак фінансування;
• технічні несправності;
• адміністративні бар’єри.

В Івано-Франківській області дефіцит місць в МТП змушує частину ВПО покладатися на платне проживання в гуртожитках навчальних закладів. Водночас окремі МТП залишаються недозавантаженими або потребують технічного доопрацювання, а в релігійних МТП фіксують нестачу ресурсів і тимчасове обмеження прийому.

У Чернівецькій області частина відремонтованих об’єктів залишається недоступною через технічні несправності або пошкоджену інфраструктуру (зокрема після пожеж в МТП у Заставнівській громаді). В окремих громадах проблеми з опаленням і нестача фінансування блокують заселення. Деякі МТП перебувають у критичних умовах через договірні й цінові труднощі, що впливає на жителів, серед яких є вразливі групи населення. У модульних містечках, Чернівецької громади попри наявність вільних місць, виявили проблеми з вологістю та пліснявою.

У Волинській області громади впроваджують альтернативні рішення, зокрема розміщення ВПО в приватному житлі й переобладнання покинутих будинків Оваднівської громади, що дозволяє одночасно підтримувати освітню інфраструктуру й забезпечувати житлом різні категорії ВПО.

У Хмельницькій області ситуація неоднорідна: нові МТП, створені за підтримки держави й партнерів ,зокрема в Красилівській громаді, поступово заселяють, однак інші об’єкти стикаються із затримками компенсацій комунальних витрат. Частина МТП, як у Сатанівській громаді, недозавантажена або працює частково через нестачу меблів, потребу в ремонті й проблеми з пліснявою.

У Вінницькій області житлові рішення впроваджують нерівномірно. Будівництво житла в Агрономічній громаді за підтримки МОМ станом на кінець березня не має підтвердженого прогресу. Впровадження житлових ваучерів згідно з постановою КМУ №1176 також різниться: частина громад активно розглядає заявки, інші — на початкових етапах. Кількість звернень залишається низькою через:

• обмежену обізнаність;
• складнощі з документами;
• адміністративні обмеження;

Часті причини відмов — наявність житла у власності й неповний пакет документів.

У Київській області програму житлових ваучерів реалізують активніше, зокрема в громадах Обухівського району. Водночас зберігаються ризики фінансової стійкості: у модульному містечку в Макарівській громаді накопичено близько 2 млн грн заборгованості за електроенергію через неврегульований розподіл фінансування, що створює загрозу подальшій роботі обʼєкта.

У Кіровоградській області попри місткість частина МТП залишається недозавантаженою через нестачу меблів й інфраструктурні недоліки. Окремі об’єкти потребують оновлення вікон, кухонного обладнання, покращення опалення та вирішення проблем із цвіллю. Водночас у Заваллівській, Суботтівській, Катеринівській Долинській громадах тривають ремонти й відкриття нових, зокрема інклюзивних, МТП, однак їх заповнюваність залишається низькою.

У Дніпропетровській області триває розширення житлових потужностей. Зокрема в Лихівській громаді планують відкриття МТП з фокусом на інклюзивність, розраховане на 100 осіб.

У Запоріжжі відкрили нове МТП, яке частково розвантажило транзитний центр, однак об’єкт ще не відповідає стандартам доступності — санітарні приміщення потребують дообладнання.

У Харківській області громади розвивають альтернативні рішення через використання занедбаного житлового фонду. У Слобожанській, Балаклійській та Пролісницькій громадах триває інвентаризація безхазяйних або покинутих будинків і передача їх у комунальну власність. Частину з них уже використовують для розміщення ВПО.