Меню

Чи потрібна в Україні Міграційна амністія?

26 лютого 2020

Перш ніж відповідати на це питання, варто ґрунтовно розібратися у значенні цього поняття — як з правової, так і з політичної точки зору. Адже саме слово «амністія» певною мірою додає негативної конотації цьому словосполученню, але чи відображає воно саму суть процесу в міграційному контексті?

Державне регулювання міграційних процесів передбачає створення та впровадження багаторівневих процесів. В першу чергу вони враховують інтереси та потреби самої держави. На відміну від поширеної думки, протидія нелегальній міграції передбачає не тільки “відловлювання” нелегальних мігрантів (мігрантів з неврегульованим статусом), притягнення їх до відповідальності та видворення за межі країни, але й створення умов та доступних механізмів для врегулювання ними законності перебування на території України. Тож у цьому контексті «міграційна амністія» –  це інструмент, що дозволить врегулювати статус мігрантів за конкретних умов та із застосуванням чітких критеріїв до осіб, які зможуть скористатись такою можливістю.

Чому важливо впровадити міграційну регуляризацію?

• Задля державної безпеки міграційні органи мають знати, хто і де проживає на території України, мати можливість контролювати, забезпечувати реалізацію прав і обов’язків таких осіб. Надаючи можливість мігрантам, які постійно проживають на території країни, врегулювати їхній статус, держава виводить таких людей із «тіні» та створює передумови для їхньої інтеграції в економічний та політичний простір.
• Мігранти з неврегульованим статусом матимуть можливість законно перебувати на території країни та реалізувати власні права: на охорону здоров’я, освіту, роботу, власність, свободу пересування, платити податки тощо.
• Протягом тривалого часу проживання на території України мігранти часто створюють сім’ї, народжують дітей, набувають майнових прав. Врегулювання статусу також забезпечить реалізацію прав членів їхніх сімей на приватне та сімейне життя, підтвердження батьківства, шлюбних відносин. Спроби видворення мігрантів, що мають сім’ї на території України, порушують права громадян України на сімейне та приватне життя.

І тут важливо наголосити на одному дуже важливому аспекті. Будь-яка амністія має відповідні чіткі вимоги та критерії, яким має відповідати особа, яка підпадає під її дію. Тобто оголошення міграційної амністії  не означає моментальну одночасну масову «легалізацію» всіх, хто до моменту її прийняття не зміг врегулювати свій правовий статус. Йдеться, швидше, про крок до гармонізації законодавства України із міжнародними зобов’язаннями, з можливістю подальшого посилення заходів протидії нелегальній міграції.

Трохи історії: Національна Стратегія з прав людини та міграція

Ще в далекому 2015 році Національна Стратегія з прав людини визначила пріоритети — зокрема, щодо питань міграційного законодавства. Тоді ж було затверджено план дій  її реалізації. Одним із пунктів плану було і питання міграційної амністії, яке на час затвердження плану оцінювалось як потрібний та позитивний крок, який відповідає національному та міжнародному законодавству. Його актуальність  на той момент підтверджувалася і значною кількістю відмов у наданні міжнародного захисту особам, які через побоювання не могли повернутися до країни походження, проте не могли бути повернені до неї. Тож вони продовжували знаходитися на території України з порушенням законодавства протягом тривалого часу. Однак за роки реалізації Стратегії саме цей пункт виявився найбільш дискусійним.

Міграційна амністія: перезавантаження?

Зважаючи на складність питання міграційної амністії, видається не досить виваженою ініціатива Державної міграційної служби провести електронне соціологічного опитування щодо цього питання за участю широкої громадськості. Адже, щоб дати відповідь на це, питання необхідно розуміти поточний стан речей, правові механізми регуляризації, які діють станом на сьогодні, їхню складності та проблемні місця, а також ситуації, у якій опиняються реальні люди.

Матеріал підготовлений в межах проєкту «Правова допомога допомога біженцям та шукачам захисту в Україні», що реалізується за підтримки агентства ООН у справах біженців (UNHCR).