Зробити донат

Анастасія Одінцова – про рівність для внутрішньо переміщених осіб

1 квітня 2021

Триває восьмий рік окупації. Здебільшого внутрішньо переміщені особи вже давно проживають у нових громадах. Ці люди нарешті вибороли право голосувати на місцевих виборах, але держава досі ставиться до них, як до тимчасового явища, ба більше, і далі застосовує до них спеціальні норми там, де вже давно мають застосовуватися загальні.

Це, наприклад, обмеження щодо вибору банку, у якому можна отримувати соціальні й пенсійні виплати, численні перевірки тих, хто ці виплати одержує, тощо. Настав час визнати, що тимчасовість цієї ситуації затягнулася, відтак потрібні зміни в законодавстві, щоби дати можливість переселенцям інтегруватися на місцях.

Такі зміни має забезпечити нещодавно зареєстрований законопроєкт 4487 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб». Він має врегулювати багато питань: і житло, і довідка ВПО й ще багато інших, не менш важливих. Та, на мою думку, одним із найважливіших елементів є норма, відповідно до якої наявність або відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для обмеження реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Винятковими мають бути випадки, коли довідка ВПО гарантує додаткові пільги чи гарантії, наприклад, отримання адресної допомоги, безкоштовне харчування дітей в освітніх закладах, щорічне оздоровлення тощо.

Ці зміни мають стати першим кроком для врегулювання проблем переселенців. Потім на виконання норм прийнятого закону мають бути прийняті зміни до низки підзаконних актів. Адже необхідно нарешті дати переселенцям право самостійно обирати банк, у якому вони хочуть обслуговуватись (державним банком є не лише Ощадбанк), треба скасувати постанову № 365 і так звані перевірки на дому, які на час карантину не проводяться, та ми знаємо, що після зняття карантинних обмежень можуть відновитись усі кола пекла для переселенців.

Держава завжди каже про уніфікацію підходів, але мало що робить для цього, особливо коли це стосується переселенців. Настав час діяти, стирати ті лінії між «наші» і «ваші», оскільки ми — єдиний і неподільний український народ, на чию територію прийшла війна, яка має нас об’єднувати, а не розділяти.

Анастасія Одінцова,

юристка з питань адвокації БФ «Право на захист»

Читайте також: